Відома казкарка очікує народження третьої дитини

07 квітня 2020
Share Button
Львівська казкарка і авторка соціального проєкту "Добрі мамині казки" поділилась звісткою, що у неї буде хлопчик.

У родині Лесі Кічури вже є 15-річний син Максиміліан та донька Діана 12-ти років, але у розмові із кореспонденткою ІП Діло вона зізналась , що завжди мріяла про трьох.

– Це моє свідоме рішення, моя мрія, і я тішуся, що у збірці казок, котра вийде восени, нарешті буде зазначено: “Авторка проживає за містом разом з чоловіком і трьома дітьми”, – каже Леся Кічура. – Пишемо сьогодні казки двома серцями: великим маминим і маленьким синочковим…

– Уже знаєте, як назвете синочка?

– Ще ні, наразі обираємо ім’я…

– А що буде у новій збірці? 

–  «Казка про два мамині серця», історія «Про першого янгола», «Принцесу-невидимку» та багато інших історій.

– Пані Лесю, це вже буде шоста збірка Вашого проєкту, а цікаво, що перша має назву “Як Бог немовлят роздавав”… 

– Все стається тоді, коли має статися. І я почуваюся неймовірно щасливою. По щирості, я думала, що проєкт завершиться однією книгою, але сталося інакше. Ми об’їздили із ним тисячі шкіл, я бачила зацікавлені дитячі оченята, я розуміла, що діти чекають на нові історії – і сідала писати знову й знову.

– Отже, коли нарікають,  що сучасні діти не люблять читати, це неправда? 

– Звісно ні. Важливо, яка саме книжка потрапляє до рук дитини. Мене іноді запитують, чому не пишу повісті чи історії ля підлітків. Але така література у нас бодай трохи є, а от з казками – важче, це не заповнена ніша, на жаль. Але казка – це добра історія, така ж важлива, як і мамина колискова. І мені дуже хочеться нести діткам саме таку літературу.

Ми маємо багато запрошень, то ж по завершенні епідемії знову будемо влаштовувати зустрічі із дітками і влаштовувати для них свято. До слова, дуже тішуся, що вдалося реалізувати проєкт і для тих, хто не може читати звичайні книги: впродовж трьох років завдяки співпраці з Ресурсним центром Львівської політехніки і за підтримки директорки Оксани Потимко у світ вийшли чотири збірки казок шрифтом Брайля. Увесь тираж книг безкоштовно передали до спеціалізованих закладів України завдяки партнерам та спонсорам. Для мене це дуже важливо.

– Що ж, із нетерпінням очікуватимемо нових казок від Вас і маленького співавтора, якого носите під серцем. І хочеться побажати Вам у ці дні здоров’я та бойового настрою! 

– Щиро дякую. Зізнаюся, що зважитися народити малятко у 39-ть, геть не те саме, що в 24 та 27, як у мене було із двома першими дітьми. Однак, це була давня мрія і я просто не могла полишити її на узбіччі. Мої казки за останні декілька років дуже мені допомагають і знайомлять із неймовірною кількістю цікавих людей. Деякі тексти надихають на нові вершини малих і дорослих. Тому…я просто мусила зважитися на цей крок – бо розуміла, що або зараз, або вже ніколи. Дуже радію, що мрія здійснюється, дякувати Богу я почуваюся чудово. І кожен день із цих 9-ти місяців для мене є новим натхненням та радістю.

Я оточила себе хорошими книгами, цікавими фільмами і позитивними емоціями. Переконана, що це материнство буде дуже особливим, бо мої старші діти буде швидко виросли – поміж навчанням в аспірантурі, роботою у театрі, переїздами, будівництвом власного будинку…тож я мало пам’ятаю їх маленькими, бо було багато клопотів та справ. Тож моя третя дитина – час справжньої материнської насолоди та задоволення!”

Розмовляла Ірина Львова

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі