Як у Львові більш ніж століття тому проходив Великий Карпатський автопробіг

Богдан Скаврон | 15 серпня 2021 Львів
Share Button
Всі фото: Nowości Illustrowane. 1908 рік
Великий Карпатський автопробіг розпочався у Львові 13 серпня 1908 року парадом його учасників.

Вулицями міста проїхала кавалькада із 14 автомобілів, які зголосилися до участі у небувалій для того часу подорожі. Здивовані львів’яни ніколи раніше не бачили такої кількості дивовижної на той час техніки одночасно.

Щоправда, наступного дня на старт автопробігу у Стрийському парку виїхала лише вісімка автівок: через проливні дощі, які сильно попсували й без того не найкращі галицькі дороги, не всі учасники наважилися на таке випробування для своїх ще дуже рідкісних та дорогих чотириколісних машин і в останній момент відмовилися від ризикованої мандрівки.

Попри відомий вислів класиків літератури, у той час автомобіль був радше розкішшю, ніж засобом пересування. Власниками авто були здебільшого заможні аристократи. Не дивно, що й до участі у першому на Галичині авторалі зголосилося виключно вельможне панство. Зокрема, до цієї мандрівки долучилися  граф Брада з угорського Пешту та пан Левеналь із Варшави. Очолював автопробіг президент Галицького автомобільного клубу, львівський граф Домінік Потоцький.

Великий Карпатський автопробіг отримав свою назву через те, що його маршрут пролягав через знамениті гірські курорти Шмекс (тепер – місто Високі Татри у Словаччині біля підніжжя найвищої карпатської вершини Герлаховський штит) та Закопане. Його організатором були Крайова туристична спілка та Галицький автомобільний клуб, який щойно 25 березня 1908 року був створений у Львові.

До речі, першим формальним президентом клубу галицьких автомобілістів був намісник імператора Австро-Угорщини в Галичині граф Анджей Потоцький. Проте, свої обов’язки на цій громадській роботі він виконував менше трьох тижнів: вже 12 квітня 1908 року український студент  Мирослав Січинський обірвав його життя пострілами з револьвера, помстившись за махінації на тодішніх виборах. Після цього автомобільний клуб очолив далекий родич убитого намісника – граф Домінік Потоцький, який до того був його першим віцепрезидентом, але фактично від самого початку керував діяльністю цього товариства.

О шостій годині 14 серпня 1908 року ранкову тишу Стрийського парку порушив рев двигунів – учасники автопробігу в шкіряних водійських куртках, шапках та в окулярах на пів лиця (лобового скла в автівках тоді ще не було, тож від зустрічного вітру доводилося захищатися в такий спосіб) знову проїхалися містом до вулиці Городоцької. Вельможні водії поспішали, щоб до сутінків дістатися через Перемишль до курортного містечка Риманова, розташованого за двісті кілометрів від Львова. Тут було заплановано першу зупинку та нічліг. Це місце було обрано не випадково: у Риманові була відома здравниця з мінеральними водами, заснована батьком президента клубу Станіславом Потоцьким, а управляв нею його старший брат Ян, який влаштував на честь автомобілістів гучний прийом.

У Риманові до автопробігу долучилося ще три автомобілі, після чого колона вирушила далі – до Шмекса. Як повідомляли тогочасні газети, упродовж усієї дороги не сталося жодного нещасного випадку, насамперед, завдяки місцевій владі, яка попередила населення про величезний проїзд автомобілів. Порядок на дорогах допомагали підтримувати місцеві члени спортивно-патріотичного товариства «Сокіл».

До Шмекса автопробіг добрався наступного дня пополудні. У передмісті Барланлігеті (тепер – словацький кліматичний курорт Татранська Котліна) його учасників привітали представники місцевої влади та президент угорського автомобільного клубу граф Андраші. Тут відбувся ще один урочистий прийом на їхню честь, а після нічного перепочинку авта вирушили на Закопане. Виїзд проходив під акомпанемент проливного дощу, поза тим провести учасників пробігу вийшов чималий натовп.

Увечері в закопанському готелі «Штамари» граф Домінік Потоцький влаштував розкішну вечерю, після якої на Краків довелося виїхати з невеликою затримкою. Учасники автопробігу фінішували о шостій годині вечора на краківському Ринку навпроти Спіського палацу, на 3 години пізніше, ніж було заплановано.

«Учасники автопробігу випробували терпіння публіки, яка зібралася на шляху від Підгір’я до Ринку, щоб зустрічати автомобілістів, і простояли весь той час під дощем. Але прибуття автомобілів вони зустріли гучними оплесками та вигуками», – описував фініш цього заходу краківський тижневик «Новини ілюстровані».

Подолавши відстань у понад півтисячі кілометрів за три дні, учасники автопробігу роздавали інтерв’ю журналістам, запевняючи, що задоволені досягнутим результатом. Мовляв, досвід здобутий в дорозі спричинить розвиток автомобільного спорту в Галичині.

Зрештою,  згодом так і сталося. Перші справжні автомобільні перегони у Львові відбулися 8 вересня 1925 року, а вже у 1930-33 роках у місті відбулися міжнародні змагання, які входили у серію «Гран-Прі» (аналог сучасної Формули-1).

Цікаво, що Галицький автомобільний Клуб (ГАК) відновив свою діяльність після проголошення української незалежності. Відродження відбулося 20 листопада 1992 року.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі