Адріан Михальчишин

Адріан Михальчишин

шахіст, гросмейстер

Знову ті самі граблі

Адріан Михальчишин | 15 червня 2022, 15:15 Думка
Share Button
Фото: з відкритих джерел
Понад тридцять років тому розвалилася клята совдепія, і треба було «почистити» все - особливо тупі комуняцькі назви міст, вулиць, різних закладів... Вчили ж предки – як корабель назвеш, так він і попливе! На вулиці Лєніна тільки сатанізм можливий!

Як і в інших випадках, наша галицька гуманітарна (підкреслюю) інтелігенція вискочила першою і, захопивши кермо, помчала запроваджувати нові назви – іменами, які мало хто чув. Очевидно, що пригадати імена напівзабутих діячів культури вкрай необхідно, але коли, скажімо, йдеться про поетів, то у них мав би бути в шкільній хрестоматії хоча б один вірш… А так, для львів’ян деякі імена – порожні звуки..Все виходить гірше ніж провінційно.

Згодом один з учасників процесу перейменування у Львові з сумом мені зізнавався: поки ми тут бігали з прапорами, чужинці приватизували всі наші заводи і знищили… Але то таке…Ми всі знаємо, для чого і як совдепія вчила гуманітаріїв. Не дивно, що ті самі комсомольські кадри й проводили ганебні акції на кшталт «Львов гаваріт па русскі!».

Отже, за якими принципами вибираємо назви вулиць?

Насамперед, це вчені чи діячі культури світового виміру.

Далі, ті самі діячі, які працювали в нас чи народились у нашому регіоні.

Нині логічно додати героїв сучасної Вітчизняної війни.

Іншими словами, люди, яких всі знають і які своєю діяльністю прославляли ту чи іншу місцевість Галичини.

…Колись у Львові був «Морський» квартал, а це вулиці – Морська, Матроська, Корабельна. У міжвоєнний час поляки новим забудовам давали кущові назви. Ну, тут вони над нами познущалися – всім відомо, як львів’янам не вистачає не те що моря, а озера чи річечки!

Ось і я, як президент Львівської шахової федерації, запропонував в той  час назвати вулицю на честь гросмейстера Леоніда Штейна, знаменитого засновника Львівської шахової школи світового рівня. Мені було жорстко відмовлено, мовляв, ми краще знаємо, хто є заслуженим у Львові.

Як сумно оцінив ситуацію великий письменник Юрій Мушкетик “ Слід не боятися визнати, що ми нині живемо в окупації, і окупанти шаленіють. А хто ж при владі? Наші червоні, як стиглий кавун, демократи!” Колишні активні комсюки. Але вони завжди були швидшими за правдиву інтелігенцію і захопили багато чого, в першу чергу ,заводи і  банки. І нема на то ради як попередили нас легендарні львів’яни. .

Війна, нарешті, зрушила каменюку дерусифікації в наших головах. А пригадаймо верески тієї самої нашої псевдоінтелігенції від страху, коли почався лєнінопад 2014 року (напевно, плакали за своєю комсомольською молодістю чи боялись, що комуняки повернуться). Класичне галицьке перелякане: ой, ні ні, то не на часі!

Історія, як завжди, повторюється. Знову галицька гуманітарна інтелігенція кидається з ентузіазмом давати вулицям нові назви. З’являються проєкти, де згадують працівників культури. І знову проблема: мало хто знає їх твори. Або загадка: що має етнограф з Гуцульщини до львівських вулиць? Чи імена  тих, хто просував приховано «рускій мір».

Справжніх видатних львів’ян чомусь гуманітарна інтелігенція не надто шанує.

Але ми пам’ятаємо видатних композиторів Мирослава Скорика, Ігора Білозіра і Богдана Янівського, нашoго найвидатнішого письменника Романа Іваничука, ректорів Івана Вакарчука Емануїла Миська і Юрія Рудавського, академіків Підстригача та Дашкевича. Всі пам’ятають прекрасного диктора Романа Лемеху, якого ми бачили щовечора. А видатні вчені Станіслав Улям чи фон Мізес. Видатний мандрівник Вейс. Кардинали Гузар та Любачівський. Чи володар Оскара Роберт Муні, народжений у Львові. Яким контроверсійним не був би режисер Роман Віктюк, але він народжений у Львові і заповів поховати себе у Львові. Всі ці люди достойні мати свої вулиці у нас.

Тут вертаюсь до Леоніда Штейна. Мені давно відома нелюбов впливових львівських “володарів дум”  до спорту. Про них cамих поза Сиховом ніхто не чув, а про таких шахістів, як Штейн, знає весь світ. Маємо лише вулицю, названу на честь видатного футбольного тренера «Карпат» Карла Мікльоша і вулицю Олімпійського Чемпіона Віктора Чукаріна. А хіба не заслужили вулиць своєю славою легендарний капітан «Карпат» Левко Броварський чи бомбардир Янош Габовда? Чи великі тренери Казімєж Гурскі, Михайло Хусківадзе і Ернест Юст. Скільки у нас Олімпійських легендарних чемпіонів? Таким як Павло Лєдньов би гордились всюди!

Нині спритно запущено опитування мешканців Львова щодо нового етапу перейменування, і процес у місті стане найважливішим! Перетвориться, як завжди, на шапіто , а потім будуть довгі сварки.…

Треба все таки добре подумати: хто і що зробив для Львова, та не обмежуватись фігурами, які відповідають непевним смакам постсовіцької гуманітарної інтелігенції!

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі