Баришівництво виборче. Про що писало «Діло» 17 лютого 1900 року

17 лютого 2021 РетроДіло
Share Button
Українська мрія про вибори. І. Чорновол. Українська фракція Галицького крайового сейму. 1861 – 1914. Львів, 2018.
Відомо, що під виборчих кампаній в Австро-Угорщині крутилися якісь гроші. Оскільки голосування не було безпосереднім, в Галичині посвідчення виборця скуповували по 10 корон (= 5 золотим ринським), як правило (купленою посвідкою потім голосували підставні особи). І були спеціальні агенти, які жили з такого сумнівного промислу; політтехнологи – якщо вживати сучасний термін. 14 лютого 1900 р. у Відні відбувся кумедний процес з цього приводу. Додам, що Г. Купчанко (1849 – 1902) – москвофіл з Буковини, журналіст, етнограф, який мешкав у Відні і заробляв собі на хліб з маслом в тч. як «барышник» - себто перекупник.

Дня 14 с. м. відбулася у Відни в цивільнім повітовім суді на Landsstrasse розправа, котру сам суддя кілька разів назвав скандалом. Аґент Мошко Островер позвав звістного промисловця Григ. Купчанка о заплату 500 корон титулом баришівного за достачу – кандидата на посла до ради державної. Річ малася так.

В січні цього року відбувалися в Кіцманськім окрузі виборчім на Буковині вибори посла до ради державної. Правительственним кандидатом був бар. Василько, против него виступив з кандидатурою пізваний тепер Гр. Купчанко, замешкалий, як звістно, у Відни. Купчанко, як каже позовник, сказав до него одної днини: «Я не маю грошей, щоби кандидувати; найдіть мені кандидата, який міг би нам дати гроші». – «Я, – каже позовник, – глядав, глядав, ну і найшов кандидата» (Веселість на салі). Тим кандидатом був Ернест Анґерер. – Суддя: «І що ж мали дістати за посередництво?» Позовник: «Половину того, що позовник мав дістати від Анґерера». – Суддя: «А кілько дістав пізваний від Анґерера?» – Позовник: «Не знаю; мабуть 500 зр. Купчанко, як я сам переконався на Буковині, не зробив нічого на користь Анґерера, котрий в кінци відступив від кандидатури».

На те сказав Купчанко, котрого заступав адвокат Крижановський, що відступив від кандидатури на користь Анґерера, і дістав від него 90 зр. За те мусів розписувати листи до виборців і їздити на агітацію по виборчім окрузі. В Чернівцях мусів собі від посла д-ра Штранхера позичити 60 зр., бо треба було угощувати хлопів в виборчім окрузі, а Анґерер не прислав йому обіцяних на те 100 злр.

Д-р Крижановський показав лист Анґерера, в котрому сей обіцює позваному на випадок, коли єго, Анґерера, вибрано, річно 500 злр., поки буде тревати єго мандат, і крім сего, місце в міністерстві внутрішніх справ.

Позовник спустив свою претенсію на 90 корон. Суддя радив сторонам погодитися, замічаючи, що ся розправа є просто скандалом. Заступник позваного заявив, що єго клієнт не заплатить ані феника, бо не тілько що не мав з цілої справи ніякого зиску, але мусів ще доплатити. Купчанко додав до сего: «Я мусів при 18градусному морозі їздити по виборчім окрузі!»

Д-р Крижановський звернувся опісля іменем свого клієнта з жаданням до позовника, бо Островер взяв від польського письменника Альфреда Щепанського 500 зр. за те, що мав єму помочи до мандату на посла до ради державної в Коломиї і половину тих грошей повинен був дати Купчанкови.

Дальше для інформації візвано за свідка Анґерера, дідича зі Стирії. Суддя запитав свідка, чи не схотів би полагодити сю скандальну справу, тим більше, що позовник заспокоїв би ся навіть дуже малою квотою. На те відповів свідок, що він не богато знає за сю справу; він зірвав з позовником всяку звязь, коли Островер зажадав від него за виєднає мандату 10 – 15 тис. злр. Суддя: «А кілько ви дали пізваному?». – Свідок: «Около 90 злр.».

Вкінци заявив позовник, що відступить від позву, коли пізваний присягне, ща на вибори Анґерера видав бодай 1 злр. – Купчанко зложив присягу, що гроші, які дістав від Анґерера, видав на вибори.

Тогди позовник відступив від позву і заплатить єще кошти процесу.

Нема що казати: гарна справа!

Підготував Ігор Чорновол

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі