“Народний з’їзд”. Про що писало «Діло» 27 грудня 1899 року

28 грудня 2020 РетроДіло
Share Button
Володимир Охримович – редактор «Діла» в 1901 – 1902, 1906 – 1907 рр. zbrucz.eu
Ось таким скромним текстом «Діло» повідомило про установчий з’їзд Національно-демократичного сторонництва – основної галицько-української партії аж до 1939 р. Стимулом до переформатування руху народовців була радикальна «бомба», а саме глибока криза в Русько-Українській радикальній партії.

Того року її ряди покинули марксисти, які заснували Українську соціально-демократичну партію. А невдовзі провідні радикальні теоретики – учорашні марксисти Євген Левицький, Володимир Охримович та Іван Франко – піднесли гасло об’єднання з народовцями, для чого заснували газету «Будучність», та Комітет львівських русинів – для переговорів з лідером народовців Юліяном Романчуком. Ця трійця «спеціалістів від закладання політичних партій» (як іронізував радикал Кирило Трильовський) до кінця не покладала надій перетягнути в табір народовців всю радикальну партію, для чого залучила навіть М. Грушевського; той виступив на черговому з’їзді радикалів в середині грудня. Не допомогло: з’їзд проголосував «проти». Відтак ситуація в українському національному русі стала скандальною. Радикальна преса не шкодувала епітетів під адресою передовсім «перекиньчиків» Є. Левицького, В. Охримовича й І. Франка. З огляду на це, мабуть, «Діло» прозвітувало про безумовно доленосну подію у галицькій політиці так коротко. Залишається додати, що В. Охримович і Є. Левицький прижилися в національно-демократичній партії, а Грушевський і Франко вийшли з неї 1902 р.

Євген Левицький – редактор «Діла» в 1901 – 1906 рр. Як І В. Охримович, замолоду – марксист, теоретик Русько-Української радикальної партії (1890), Української соціально-демократичної партії (1897-1899), Русько-Української національно-демократичної партії (1899). https://uinp.gov.ua/

Вчера, в вівторок дня 26 (н. ст.) грудня, відбулося в великій салі Народного Дому довірочне зібранє в ціли наради над новою програмою, організацією і тактикою, о чім ми тамтого тижня згадували. Виділ Народної Ради у Львові враз з комітетом львівських русинів з 7х мужів з-поза виділу запросив на ту нараду визначнійших мужів зі всіх повітів всхідної Галичини. Явилося 151, а то 71 зі світської інтелігенції (межи ними кількох представителів молодежи університету і політехніки), 53 священиків і 27 міщан та селян з 33 повітів. Зпоміж инших запрошених оправдало своєю неприсутність листами або телєграфічно 29, межи ними посли д-р Окуневський і о. Танячкевич [Мимоходом згадаємо, що на таке запрошенє, в так важній справі і від таких поважних мужів, повинні були всі запрошені явитися, а хто вже зовсім не міг, повинен був конче оправдатися. Не явитися без оправданя єсть хиба неприличним галицько-руським звичаєм].

Збори отворив п. Романчук промовою, в котрій вказав на важність хвилі і важність ціли, для якої зібранє відбуваєся. Відтак вибрано президію збору, іменно предсідателем ем. совітника судового Дениса Герасимовича, а заступниками о. Івана Волянського з Островця і господара Андрея Берника з Лисятич.

Слідували реферати о народній програмі і народній організації. Реферували: о політичній части програми д-р Євген Левицький в заступстві д-ра Окуневського, о економічній части п. Нагірний, а о культурній ем[еритований] директор ґімназіяльний п. Борковський. Зголошено кілька поправок до всіх трох частей [межи иншими о. Івана Негребецького до части культурної]; всі тії поправки рішено передати маючому вибратися комітетові народному, щоби їх переглянув, по можности засягнув опінії повітових комітетів, а відтак зробив о них предложенє найблизшому з’їздови. По тім принято цілу програму яко обов’язуючу до часу того з’їзду.

Так само принято – з одною дрібною поправкою – проект народної організації, предложений виділом Народної Ради і львівським комітетом. Оба проекти, народної програми і народної організації, були наперед видрукувані і розіслані всім запрошеним. Ми подамо їх в завтрішнім числі, а тепер тілько зазначимо, що вже подали їх вправді «Громадський голос» і «Будучність», але невірно. Іменно перша з тих часописій подала первістний начерк, котрий дізнав дуже значних змін, а друга не увзляднила остатної поправки, ухваленої приготовляючим комітетом, іменно в справах церковних.

Довга і основна дискусія велася над тактикою, особливо над становиськом народного (національно-демократичного) сторонництва до жидів і до ріжних партій та фракцій серед руського народу. Промовляло в тих справах кільканадцять бесідників з ріжних сторін краю, межи иншими пп. д-р Кормош, д-р Олесницький, Прийма, д-р Охримович, Романчук, кількох священиків, міщан і селян. Вкінци принято з одною меншою зміною цілий проект, предложений приготовляючим комітетом.

Справу часописій, маючих бути органами сторонництва, передано тіснійшому комітетові до порішення.

Вкінци вибрано тіснійший і ширший комітет народний. До тіснійшого комітету входять: 1) голова товариства «Народна Рада» у Львові Юліян Романчук яко предсідатель; 2) член виділу «Народної Ради» Александер Борковський яко заступник предсідателя, Василь Нагірний, д-р Євген Озаркевич, Іван Белей, о. Александер Стефанович і о. Александер Темницький; 3) вибрані на вчорашнім зїзді: Михайло Грушевський, д-р Євген Левицький, д-р Кость Левицький, Володимр Охримович, д-р Даміян Савчак і д-р Іван Франко.

До ширшого комітету входять: 1) всі тії 13 членів тіснійшого комітету; 2) посли сторонництва і редактори; 3) вибрані на вчерашнім зїзді: д-р Ярослав Кулачковський, д-р Щасний Сельський і Вячеслав Будзиновський зі Львова, о. Тит Войнаровський з Балинець, о. Николай Галущинський зі Звиняча, Іосиф Гурик з Угринова Долішноього, д-р Михайло Дорундяк з Борщева, о. Сидір Зельський з Милятина, д-р Андрій Кос з Калуша, о. Сильвестр Лепкий з Жукова, Данило Мекелита з Бутин, д-р Андронік Могильницький з Рогатина, о. Іван Негребецький з Залісся, Євгеній Олесницький зі Стрия, о. Стефан Онишкевич з Хашевич, о. Іосиф Фолис зі Скнилова і о. Іван Яворський зі Стрільбич. На случай потреби уповаженео комітет дібрати собі ще п’ять членів.

Наради збору велися від 10 ¾ години до 10 ¼ в вечер з півторагодинною перервою. По зборах слідував комерс. З цілого результату можна бути зовсім задоволеним. Дальші вісти подамо, о скілько комітет буде вважати за відповідне оголосити о них комунікат.

Підготував Ігор Чорновол

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі