«Просвіта», сойм та пожар. Про що писало «Діло» 23 жовтня 1884 р.

23 жовтня 2019 РетроДіло
Share Button
Граф Юліян Фалькенгайн. Фото: вікіпедія
Новинки.

Сойм краєвий сегодня кончить свою сесію. Вчера ухвалив сойм 1.000 злр. запомоги для «Просвіти», а для руського театру під зарядом товариства «Руська Бесіда» 5.000 злр. Під час дебати над запомогою для «Просвіти» вив’язався був горячий спор межи пп. Поляновським і Розвадовським, з одної сторони, а руськими послами Романчуком і Січинським, з другої. При тім ні з тего, ні з сего досталося і нашій часописі. Як звістнно, «Просвіта» ні торік, ні сего року не подавала до сойму о запомогу, хоч мала би до того таке саме право, як другі подібні товариства. «Просвіта» не може забути напастей п. Поляновського в соймі перед 8 роками. На вчорашнім засіданю сойму поставлено однако ж внесенє, щоб уділити «Просвіті» запомогу 1.000 злр. Против того внесеня піднісся п. Тома Розвадовський і став робити закиди «Просвіті», що мов то она субсидіює «Діло» і видає якісь підбурюючі календарики, а п. Поляновський з негамованою злобою кинувся на «Діло», котре після його думки пропагує «шизму» і т. д. (Понимаємо ненависть п. Поляновського і його креатур до «Діла», бо оно не раз бризнуло їм терпкою правдою в очі). Против того виступив насамперед пос. Романчук з доказом, що «Просвіта» собі окремо, а «Діло» окремо, а в календарі, котрий «Просвіта» щороку видає, не знайшов нічого підбурюючого. Ще острійше виступив пос. Січинський. Звернувшися до пос. Ровадовського, сказав єму, що він очевидно не вміє читати по-руськи, і для того не зрозумів календаря, о котрім єму хтось очевидно наговорив. А може не сподобався єму трираменний хрест в типику? На послідок закінчив пос. Січинський: «П р о с в і т а  т і л ь к о  л і т  с у щ е с т в о в а л а  б е з  в а с, т о  і  т е п е р  з м о ж е  с у щ е с т в о в а т и:  х о ч е т е,  д а й т е;  н е  х о ч е т е,  н е  д а й т е. «П р о с в і т а»  н е  п р о с и л а». Сі гіркі слова правди руського народа обсипали мов би жаром польських єрархів, котрі для своїх товариств, що певно не так совісно сповнюють задачу, як тов. «Просвіта», визначають таки з краєвого гроша не одну лиш тисячку, а по кілька і кільканайцять. На послідок ухвалено запомогу для «Просвіти». За запомогою промовляв ще також о. Тит Ковальський.

Граф Станіслав Поляновський, депутат Галицького сейму, член Палати Вельмож австрійського парламенту. За регулярні зловживання під час виборів у Сокальському повіті, де виставляв свою кандидатуру, прозваний «королем белзьким». Фото: вікіпедія

Против бесіди о. Січинського в справі інспектора Михаловського надійшла вже петиція з Тернопільщини на руки пос. Макса. До вчерашного дня не вніс пос. Макс тої петиції в сойм, очевидно, побоявся, що пос. Січинський не відкрив цілої деморалізації, з якою вимушувано підписи від учителів, і щоби не відчитав тих многих листів, які получив з подяками від учителів. «Gazeta Narodowa» завзято «киває пальцем в чобіт» на о. Січинського. Она пише: «О. Січинському здаєся, що як тільки зістав послом, то вже буде міг доволі висаджувати з посад інспекторів і учителів….» Чи так здаєся о. Січинському, чи ні, – се єго діло; але що по так важких а доказаними урядовими документами і власноручними письмами п. Михаловського закидах – п. інспектор може справедливо обавлятися висадженя з посади, – се більше як певно. Впрочім, по що ж би «Gaz. Narodowa» кивала на чобіт?

Міністер рільництва гр. Фалькенгайн, об’їжджаючи наші гори, приїхав був 19 с. м. до Турки, а оглянувши джерела Дністра і Сяну, поїхав дальше через Бориню, Мохнате і Сморже до Сколього. Тут оглянув п. міністер фабрику сірників на Демні, паровий тартак гр. Кінського і поїхав далі до Стрия, звідки знов желізницею удався до Дроговижа, щоб там оглянути стаднину. З Дроговижа приїхав в середу о 10 ½ до Львова. На двірці повитали єго намістник п. Залєський, директор поліції Кжачковський і директор лісів і домен державних Ґлянц. В честь міністра Фалькенгайна відбулася вчера вечером о 8 год. рецепція у намісника, по чім міністер ще сего вечора від’їхав скорим поїздом до Відня.

Великий пожар навістив село Кошелів під Жовквою і знищив єго майже зовсім при вітрі і недостачі средств для ратунку. Над 300 душ зостало без даху і хліба. Вчера на засіданні сойму посол Жовківської землі, Лінинський, довідавшись з часописей о нещастю, поставив нагляче внесенє, щоб сойм ухвалив погорільцям запомогу. Сойм ухвалив 500 злр.

П. Яків Осадчук в спілці з ще двома господарями з Староміщини, в Збаразкім повіті, викупили з єврейських рук в Скориках 40 моргів грунту за 12.000, а в Голотках 50 моргів за 14.000. Щасть Боже!

Послом до ради державної з курії великих посілостей округа Львів – Городок, вибраний вчера одноголосно проф. д-р Станіслав Стажинський.

До ради повітової в Городенці вибрані в групі міст при доповнюючім виборі бар. Як. Ромашкан, судія Гаспарі, ад’юнкт судовий Володимир Гординський, господар Іван Кіндратчук і аптекар Найберг.

Ігор Чорновол, 

для ІП «Діло»

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі