Приготування німців у Ґданську в польському освітленні

04 липня 2020 РетроДіло
Share Button
Фото: Ein Volk, ein Reich, ein Führer! Гітлер у Ґданську, вересень 1939 https://www.inyourpocket.com/gdansk/world-war-ii-in-gdansk_73591f
Про що писало «Діло» 5 липня 1939 р.

1939 р. репортажі «Діла» ставали все тривожніші. В квітні того року Гітлер прямо висловив територіальні претензії до Польщі, а саме на вільне місто Ґданськ, яке згідно умов Версальського договору 1919 р., хоч і не стало інтегральною частиною міжвоєнної Польщі, проте перебувало під польським політичним управлінням. Читаючи такі репортажі, дивуєшся, як ті люди не розуміли, що війна – на порозі. Зрештою, ця ситуація нагадала 2014 рік, коли в короткий період затишшя після окупації Криму ми теж не усвідомлювали,  що війна насправді вже розпочалася. 

Ось що згадував про атмосферу 1939 року редактор «Діла» Іван Кедрин-Рудницький: «У Польщі не вірили у війну Німеччини проти Польщі і хоч претензії Гітлера до Ґданська та Помор’я страшенно поляків хвилювали й обурювали, проте загал був переконаний, що “якось” вдасться цей конфлікт замирити …. І тому загал поляків не зрозумів перекреслення Гітлером в його промові з 28 квітня 1939 року німецько-польського пакту з січня 1934, як поважної воєнної погрози. Багато поляків були раді, бо бачили в цьому прогру ніби “пронімецької” політики Пілсудського. Пригадую, що я слухав ту промову Гітлера у Клюбі соймових звітодавців і тоді один з приявних польських журналістів (мабуть, пані Софія Осберґерова), зітхнув з полегшею: “Слава Богу”. 4 травня 1939 р. міністер закордонних справ Бек виголосив у соймі промову про “мир, але не за всяку ціну” і ту заяву стрінула буря оплесків польських законодатців та всієї польської преси, яка розписувалась про могутню польську збройну силу. Проте у тому варшавському центрі політичних редакторів переважало переконання, що Бек таки поїде до Берліну миритися, бо Гітлер формально, назверх, у згаданій промові, ще не говорив про ціле Помор’я, а тільки про Ґданськ і коридор через Помор’я до Східніх Прус, про припинення протинімецької пресової нагінки і покращення політики супроти німців у Польщі. Очевидно, що це, як виявила пізніша дійсність, був німецький блеф, бо йшла вже тиха підготова до німецько-совєтського пакту та підготова до Другої світової війни. Але це стало ясним вже після воєнної катастрофи. Я зробив теж ту помилку, що не вірив у вибух війни».

«Ґданський корпус добровольців». – Мобілізація населення Ґданська. – Будують довкола Ґданська укріплення. – Протипольські настрої. – «В найближчих тижнях буде треба сильних нервів».

Міжнародня метушня навколо справи Ґданська не спинюється ні на хвилину. Польська преса щодня приносить алярмуючі вістки про те, що в самому Ґданську виглядає як у воєнному таборі.

«Ґлос народови» з 1.VII зібрав про це у великій телєграмі цікаві подробиці.

Підготова ґданщан до організації «ґданського корпусу добровольців» відбувається інтенсивно і гарячково. Цілу низку льокалів у місті й поза містом опорожнено на те, щоб примістити в них окремі частини корпусу. З поспіхом збирають та магазинують у Ґданську великі маси поживи, головно муки та мяса, які заморожують у холодильнях. Замовлено також великі запаси поживи з Польщі. Побір коней триває далі, так само відбувається реєстрація авт. Як перші кадри «ґданського корпусу добровольців» прибуло до Ґданська 1.400 юнаків зі Східної Прусії. Приміщено їх у Мацкав  (Мацькові) біля Пруща в тамошніх бараках. Уночі з середи на четвер прибуло знову поважне число штурмовиків зі Східної Прусії у мебльових вагонах фірми «Гаґеман». Цей транспорт приміщено у Вжещу в казармах Лібена. Члени «корпусу добровольців», що приїздять зі Східної Прусії, це на загал юнаки у військовому віці. Вони зодягнені в напіввійськовий стрій. Прибувши на місце, дістають зброю, ідентичну зі зброєю рейхсвери. Нема майже дня без нових транспортів зі Східної Прусії.

Німецьке населення Ґданська теж змобілізоване. Великі роботи, що мають стратегічний характер, як будівля додаткових мостів на ріці Наґаті або будування казарм у місті відбуваються скорими темпами, руками коло 3.000 робітників. Одночасно заангажовано до ґданського евіденційного бюра подвійне число службовиків, що випрацьовують мобілізаційні списи.

За містом на узгір’ях скосили вже збіжжя та взялися до копання стрілецьких ровів і до будови сильних укріплень. Ці роботи виконують старші річники колишніх вояків, що бували на світовій війні; ґданщани у віці 20, 21 і 22 літ виїздять більшими партіями до Німеччини на військові вправи. Біля Ельбінґу вправляють формації ґданщан у силі кількох тисяч.

Найбільші укріплення будують ґданщани на Єпископській горі (Бішофсберґ). Ґданська поліція та підрозділи С.А. не впускають туди нікого невтаємниченого. Але з кол сенату проникають повідомлення, що на цій горі монтують тепер протилетунські гармати величезного калібру, що їх у вівторок та середу привезли на кораблях до сточні Шіхавза у Ґданську.

У всіх місцевинах Ґданської области від двох тижнів відбуваються партійні, націонал-соціалістичні збори, на яких промовці одверто говорять про швидку злуку Ґданська з Німеччиною. Серед населення ростуть протипольські настрої, штучно викликувані та зміцнювані націонал-соціалістичною пропагандою.

У «Данціґ Форпостен», офіціальні органі ґданського сенату, появилася перед двома днями нова стаття редактора Жарського, в якій він пише, що «сила Ґданська лежить у німецькій армії, яка непоборна». Редактор Жарський накликує ґданських націонал-соціалістів до терпеливости, – як пише, – сучасна хвиля вимагає від кожного мешканця Ґданська сильних нервів і спокою, зокрема в тижнях, що надходять.

Нервозні настрої, що панують на ґдансько-польському кордоні, хвилюють не лише близших сусідів, але також західно-европейське громадянство. Англійська та французька преса цілі сторінки присвячує саме ґданській проблємі. «Журналь де Деба» взиває французький і англійський уряд через амбасадорів або шляхом офіціальної заяви ще раз поінформувати німецький уряд, що кожна спроба влучення Ґданська до Райху буде сигналом до світової війни.

Алярмуючі повідомлення про положення у Ґданську і хвилювання англійської і французької прилюдної опінії з того приводу стоять у разючому контрасті до щирого чи вдаваного, але спокійного настрою, що пливе від кількох днів з Берліна.

Американська пресова аґентура «Юнайтед Прес» повідомляє під датою 1 липня з Берліна:

«В колах добре поінформованих про наміри Третього Райху кажуть, що в найближчих тижнях не треба надіятись на ніяку акцію, яка б ненадійно довела б до максимального напруження. В колах, близьких до німецького уряду, не втратили надії на можливість полагоди домагань Німеччини без збройного конфлікту».

Ігор Чорновол

для ІП “Діло”

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі