Вечерниці в Крушельниці, які закінчились масовою екзекуцією. Ретро

15 березня 2021 Життя, Львів, РетроДіло
Share Button
Підвісний міст у с. Крушельниця. Вікіпедія
Про що писало "Діло" 15 березня 1939 року.

Розпочалося все з танців і вечерниць, а закінчилося бійкою, втручанням війська та масовою екзекуцією. Це спонукало Павла Лисяка (1887 – 1948), посла на Сойм, поставити депутатський запит (або, як казали тоді, інтерпеляцію). Але такі брутальні інциденти, як цей, що стався у великому шляхотському селі Крушельниця на Сколівщині (звідки походить славна родина Крушельницьких), насправді були нормою для 1938 – 1939 рр. Друга світова війна назрівала…

На пленарному засіданні сойму 8-го ц. м. маршал Маховський приняв до булави, як ми вже повідомили, велику інтерпеляцію пос. Лисяка до міністра внутрішніх справ у справі подій, що мали місце 16 лютого ц. р., в громаді Крушельниці, Стрийського повіту. Посол-інтерпелянт поїхав на місце випадків і на підстав зібраного особисто матеріялу в такий спосіб насвітлював їх хід (цитуємо буквально за текстом інтерпеляції):

«15 лютого 1939 р. уладив гурт молоді в Крушельниці у приватнім домі Павла Яворського, якого звуть Чебиком, вечерниці. На вечерниці прийшли два хлопці з сусіднього села Корчина Осип Яцкович і Микола Лопатич, брати Корчинські. Після вечерниць, що скінчилися під вечір, на тлі залицяння обох прибулих хлопців до дівчини Анни Яворської повстала бійка, під час якої обох згаданих хлопців корчинська молодь потурбувала. Обома потурбованими заопікувалася ця сама дівчина, що за неї виникла бійка, а хтось з приявних пішов до Корчина повідомити родину потурбованих про їхню пригоду. Селяни Крушельниці, зрозуміло, про цю пригоду не знали, бо вона скоїлася під вечір серед одного гурту молоді, тим більше, що хати в Крушельниці від себе далеко віддалені. На вістку про побиття Корчинських їх батько Микола Яцкович Корчинський, не провіривши причин колотнечі, негайно вночі пішов до недалекого Синевідська Вижнього і там повідомив капітана М. Міхайлішина, коменданта маневрового відділу полевої артилєрії, будь-то би українські хлопці з Крушельниці побили двох польських громадян заґродових шляхтичів, отже надав приватній події характер національно-політичний. Капітан Міхайлішин заалярмував негайно свій відділ і, не провіривши дійсного ходу подій, видав наказ маршу до Крушельниці. Відділ у силі майже 100 озброєних вояків бігом подався до Крушельниці і прибув до неї перед 6 год. рано, коли село вставало, а селяни нічого відаючи і не передбачуючи, починали свою працю. Або спішили на залізничку, щоб виїхати на лісові роботи у Майдані. Капітан Міхайлішин окружив ціле село згаданим відділом війська, яке на його приказ малими групами витягало поодиноких хлопців і старших господарів у білизні й босих з хат та гнали їх прикладами крісів через село. В селі счинився крик, голосіння і паніка. Ціла акція тривала до год. 9 рано. Під час тієї акції побили до крови майже 40 хлопців і господарів. Між ними потерпіли важкі рани Микола Качур (постріл у голову), Гринь Коціба (зломане ребро), Юрко Чулевич, Петро Праник (5 ран у голову), Антін Лазоревич, Семен Мельник, що перебуває в Стрию у шпиталі, Юрко Ільків (там же), Кость Яворський. Крім того, побили ще 12 господарів і хлопців. Важко ранених оглянув лікар зі Сколього д-р Врецьона, що в кожному випадку списав протокол лікарських оглядин.

Далі посол-інтерпелянт описує напад вояків на гурт людей, що очікували на залізничці, та на місцевого пароха о. Осипа Вицівського, який нічого про подію в селі не знав, а якого командант відділу зневажив, образивши його духовну гідність. Візита напасників у селі повторилася, як точно списує посол, ще двічі і кінчилася погрозами, мовляв, з села не залишиться камінь на камені.

Характеристичне явище, закінчує свою інтерпеляцію посол, що під час моєї особистої інтервенції у цій справі у п. стрийського старости м-ра М. Стефаніцього відповіли мені, що п. староста нічого не знав і що я є першим його інформатором у цій справі. Це вияснення не відповідало правді, бо в селі інформували посла, що вже 18 лютого перебував у Крушельниці відділ поліції зі Стрия, що переводив слідство.

Інтерпелянт запитує міністра внутрішніх справ, чи покарає виновників подій і чи видасть розпорядок, щоб такі історії на майбутнє не повторилися.

Як було в Крушельниці. Інтерпеляція посла д-ра п. Лисяка// Діло, 15 березня 1939

Підготував Ігор Чорновол

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі