Величавий “День Жінки” у Старому Самборі

11 вересня 2020 РетроДіло
Share Button
Суфражистки з передвиборчими плакатами і клеєм. Париж, 1933. Фейсбук, сторінка І. Чорновола
Що писало «Діло» 11 вересня 1936 р.

«Союз українок» – товариство, яке в міжвоєнний період вегетувало від гуртка львівських пань до однієї з наймасовіших і найвпливовіших громадських організацій Галичини. Про що, серед іншого, свідчить цей репортаж «Діла» про святкування Дня Жінки в Старому Самборі. Відзначмо високий рівень мотивації учасниць фестину. Для того щоб взяти участь у ньому, дівчата провели дві безсонні ночі у дорозі на возах. А також те, що польська влада не перешкоджала його проведенню, задовільнившись зобовязанням організаторів залучити до охорони правопорядку спортовців «Лугу» – товариства Української соціалістично-радикальної партії на чолі з генералом Романом Дашкевичем, батьком відомого історика.

Перший жіночий здвиг Старосамбірщини. – 650 вправляючих. – 4.000 народу. – Луговики дбають про лад.

Дня 6 с. м. влаштувала філія «Союзу українок» у Старому Самборі перший в історії Старосамбірщини здвиг зорганізованого жіноцтва. Збірку на великій громадській площі назначено на 7 годину і вже вчасним ранком вулиці Старого Самбора зароїлись барвними четами жіноцтва та наповнились туркотом фірманок. На здвиг прибула голова «С. У.» Мілєна Рудницька, яку привітали представниці кружків.

В 9 год. рано сформували прохід і жіночі чети пішли до Церкви на Службу Божу, яку відправив місцевий парох о. Бенцін. Після Служби Божої жіноцтво вернулося знову дуже справним походом на площу.

Свято на площі відкрила короткою промовою член старосамбірської Ф. «С. У.» п. Мартинникова, що привітала голову «С. У.» і далеку гостю свята, голову «С.У.» в Дітройті, п-ю Курило. Після цього промовляла п-і М. Рудницька. По ній привітали жіноцтво короткими промовами від філії «Просвіти» о. Ю. Титомир і від Союзу Кооператив дир. Ілля Кульчицький.

Після цих устних привітів п-і Мартинникова відчитала письмові привіти. Далі хор кр. «С. У.» Старий Самбір відспівав гімн «С. Українок».

За хвилину реміснича дута орхестра із Самбора під батутом свого невтомного організатора й диригента д-ра Юліяна Рабія зіграла бадьорого марша й розпочалася дефіляда. Перемарширували на чолі з головою старосамбірської філії «С. У.» п-ею інж. М. Морозовою ось такі села: Ваневичі, Береги, Блажів, Торчиновичі, Созань, Воля Коблянська, Бусовисько, Лужок Горішній, Тершів, Спас, Сушиця Рикова, Ляшки Муровані, Стара Ропа, Стрільбичі, Виців, Бачина, Кобло і Плоске. Дефіляда була незвичайно справна, села запрезентували себе дуже гарно як під оглядом дбайливого строю (майже кожне село мало однакові строї), так теж справного маршу.

Після дефіляди заряджено одногодинну перерву. Це було конечне, бо деякі села їхали всю ніч і в церкві і на площі декілька жінок зімліло. Після перерви впорядниці уставляють чети для масових вправ. Лад на площі держать луговики під енергійним проводом п. Волинця (знаного нашому громадянству колишнього змагуна-атлета). Народу поверх 4.000, площа для вправ необгороджена і порядок доволі важко вдержати. Народ поволи, але послідовно, живим муром, чимраз звужує границі площі, призначеної для вправ і луговики мусять раз-у-раз творити довгі живі ланцюги та спихати юрбу з площі, творити кордони, переловлювати одчайдушних ризикантів, які тут і там вистрибують із живого муру і поспішно прямцюють саме до протилежної гранці площі і т. д.

За хвилину знак трубою. Масові вправи під звуки орхестри. «В горах грім гуде…» Вправляє 650 жінок. Під могутні, пориваючі тони підносить угору півтора тисячки рук у вишиваних рукавах. Ліс рук угорі, плавно схрещується, плавно опадає в діл, зворот… Навіть злосливе око не помітить десь на кінцях величезного барвного прямокутника якого-небудь мильного чи припізненого руху, якоїсь дисгармонії. Це овочі праці невтомної голови старосамбірської філії «С. У.» п-і М. Морозової та її вірної помічниці п-и Люсі Яремівної. Над підготовою масових вправ працювали вони з таким відданням, що на час школення якого-небудь села винаймали в ньому хату і перебиралися (з парасолеюю і прімусом) там жити, але цей здвиг був найкращим доказом, як багато можна зробити, коли в діло вложити всю душу.

Дальшу частину програми виповнили: деклямація п-и Кархутівної «На день селянки»; хор Бачини; обрядовий танок «Св. Юр», виведений дівчатками зі Старої Ропи; танок «Катерина» – Ваневичі; хор – Блажів; хор – Береги; загальна коломийка трьох сіл: Плоского, Стрільбич і Созані; хореографічний танок – Ст. Самбір; хор – Ґалівка; дуже гарно виведене стародавнє бойківське весілля із села Плоске; хор – Ст. Самбір і символічна інсценізація з Бабини.

Свято закінчилося відспіванням національного гимну.

Цей Перший Жіночий Здвиг Старосамбірщини залишив у всіх присутніх дуже гарні вражіння. До пізна увечір дзвеніли вулиці Старого Самбора нашими народніми піснями та торохтіли сотнями возів, якими роз’їздились учасники свята, що розвозили у заспані бойківські гори нові сильні вражіння, що будуть певною спонукою до дальшої творчої праці.

Я. Т.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі