Воєнні будні Львова. Про що писало «Діло» 19 листопада 1918 року

19 листопада 2020 Львів, РетроДіло
Share Button
Р. Індрух. Пам’ятник тзв. «орлятам» напроти Львівської політехніки. Оскільки обидва комунальні цвинтарі контролювали українські збройні сили, поляки ховали своїх полеглих на подвір’ї Львівської політехніки. Коли той військовий цвинтар ліквідували, 1925 р. постав цей пам’ятник. Фото з книги: Ю. Бірюльов. Львівська скульптура. Львів, 2015
Вуличні бої у Львові – у розпалі. Особливо тривожили українських вояків підступні постріли з вікон приватних помешкань «партизанів» поза лінією фронту.

Ще 4 листопада полковник Вітовський видав наказ про децимацію мешканців помешкань, з яких впали постріли. Станіслав Славомир Ніцея у своїй відомій книжці «Cmentarz obrońców Lwowa» (Оссолінеум, 1990) стверджує, що українці з «партизанами» не церемонились. Так, після провокаційних пострілів з кав’ярні «Belle Vue» на вул. Карла Людвіка (тепер – пр. Свободи) український патруль розстріляв декількох її відвідувачів просто на місці. Невдовзі така ж доля спіткала родину Мєхонських на вул. св. Мартина, 6 (тепер – Жовківська). Отримавши інформацію про переховування в домівці Мєхонських зброї, січові стрільці стратили всю сім’ю, всього 5 осіб віком від 19 до 72 років, дарувавши життя лише неповнолітньому Маркові. Ймовірно, з трагедією Мєхонських пов’язаний наказ полковника Мариновича, коменданта міста, про організацію мешканцями чергувань у своїх кам’яницях. У той день розпочалася дводенне перемир’я.

Полковник М.Маринович – комендант Львова. Меморіальна таблиця на будинку комендатури. Пл. Соборна. Фото І. Чорновола

ДОБРОВОЛЬЦІ ДО УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АРМІЇ ЗГОЛОШУЮТЬСЯ

при ул. Курковій, ч. 12

До людности Львова

Українська Команда міста Львова оголошує:

Лучаються випадки, що темні елементи поза боєвою лінією стріляють на українське військо з приватних і публичних домів і загрожують життю невинних осіб, через що мешканців дотичних домів потягалося до відвічальности, причім може й невинні особи потерпіли кару.

Щоби запобігти сему, приказується:

1) усі брами мають бути через цілий день зачинені;

2) в кождім домі завести чергову службу при брамі і то ось таким способом:

від години 8 ранком до 6 вечером держать службу по черзі самі мешканці дому, а від 6 до 8 ранком сторож.

Чергову службу сповняти в той спосіб: усі особи, що виходять на місто, мусять зголошуватися черговому причину виходу та місце побуту. Усі особи, що входять до чужих домів, мають також зголошуватись черговому, та подати йому докладно до кого приходять та пощо. В кождім домі має властитель (в разі неприсутности завідуючий або сторож) зробити негайно докладний спис усіх мешканців від 14 року життя та умістити при вході на виднім місці.

На случай стріляння з камениць потягнеться безоглядно орган, повнячий службу, до відвічальности.

Приказ сей входить в життя з днем 10 падолиста.

Маринович в. р.

полковник

Тимчасовий порядок

Державного Секретаріату для Торговлі й Промислу

Західно-Української Народної Республики

в справі заборони вивозу нафти й всяких нафтових продуктів за границі Західно-Української Народної Республики

  1. Вивіз нафтової ропи й всіх перетворів (бензини, нафти, машинового і циліндрового, голубого олію, парафіни, всяких смарів, відпадків і ин., а так само земного воску (озокериту) поза границі Західно-Української Народної Республики безумовно забороняється.

  2. Всякий вивіз вище згаданих продуктів за границі держави може наступити лише за дозволом Державного Секретаріату для торговлі й промислу.

Львів, дня 15 падолиста 1918 Державний Секретаріат

для Торговлі й Промислу

До лікарів-українців

Наказ

Взивається всіх лікарів-українців до 50го року життя зголоситися негайно в Державному Секретаріаті військових справ, Львів, Намісництво, ІІ поверх в годинах між 8-12 перед полудне, в ціли приділення до служби.

Державний Секретаріат військових справ:

Вітовський, отаман в. р.

Д-р Білас, отн. лікар в. р.

Чи надовго?

(з військових кругів)

Більш ніж двотижневі бої у Львові загнали мешканців домів в положених районах, захоплених бойовими операціями, в дуже прикре положення. Людність, зовсім непричасна в боротьбі, терпить не лише безпосередно від куль, які падають до мешкань, убиваючи і ранячи багатьох, але й не менше через те, що бойові операції відтяли сих людей цілковито від світа, лишили всякої свободи рухів і засудили на голод та нужду. Життя цивільної людности в бойових районах стало просто неможливим і погіршувалось з дня на день ще через недостачу всякої санітарної та поліційної помочі. Тисячі мешканців стояли перед обличчям смерти.

Все це наслідки польського опору проти української власти, наслідки божевільного обстоювання за пережитими претензіями панування польської національної меншости над українською більшістю, наслідком змагань, яких в нинішніх часах ніякими розумними оправданнями не можна оправдати. І вину за катастрофальне положення частини львівської людности поносять не лиш ті шовіністичні польські лєґіоністи, що зоружили і взяли під свою команду ватаги міського шумовиння, але може в ще більшій мірі польські горожане, що поперають їх морально й матеріально, помагають їм чинно, дають їм захист і відступають свої доми на засідки проти українських жовнірів, уможливляючи їм творення кріпких баз до ворожих операцій проти української оружної сили.

Але загрожена людність столиці краю не могла довше ждати на час, коли польська боївка зрозуміла безуспішність свого опору проти нової української власти й залишить дальші вуличні бої. Крайня нужда заставила мешканців районів, захоплених бойовими операціями, звернутися до польської бойової команди з проханням, щоб увійшла в порозуміння начальною командою українських військ в ціли обопільного завішення оружя бодай в такий час, аби можна було поховати небіщиків, забезпечитися в засоби поживи та евентуально перенестися в райони міста, де не ведуться вуличні бої. І дійсно, з того роду пропозиціями явилася в Українській Національній Раді і в Начальній Команді українських військ делєґація, зложена з видніших представників польського громадянства та заступників польської бойової команди. Після зрілої розваги наша політична й військова власть згодилась на предкладене завішення оружя, кермуючися виключно людськими почуваннями.

З нинішнім днем на всіх бойових позиціях у Львові розпочався дводневий роз’єм. З нашої сторони застановлено всякі воєнні операції й людність загрожених міських районів має нагоду упорядкувати свої життєві справи й відітхнути. Чи довго це буде тревати й чи завішення оружя доведе до перемир’я між воюючими сторонами й конечного порозуміння між обома народностями, заселяючими столицю нової української республики, це вже не від нас залежить. Це вже річ розваги й політичного розуму противної сторони. Ми ждемо спокійно і, на жаль, вже першого дня не бачимо по польській стороні таких прикмет. Незважаючи на завішення оружя, з польської сторони падуть тут і там дальше вистріли, й то не лиш до наших вояків, але й до цивільної людности. З польської сторони не видко дальше ні чесних способів боротьби, ні перестерігання бойових приписів та умов. На консеквенції такого поведення не треба буде довго ждати. Маємо достаточно сил, щоб з таким ворогом покінчити так, як він на це заслугує.

Б. Солтис. Пам’ятник «орлятам» у Рясному. Фото з книги: Ю. Бірюльов. Львівська скульптура. Львів, 2015

Звідомлення Начальної Команди Українських Військ

з дня 18 падолиста 1918

На горяче бажання польських громадянських кругів, а також на прохання нашої ворожої сторони Начальна Команда українських військ у Львові згодилася на 48-годинне завішення оружя у всіх бойових районах. Роз’єм почався дня 18 листопада с. р. о 6 год. рано, одначе може бути зірваний за попередним тригодинним виповідженням. Один пушочний вистріл нашої артилерії має повідомити мешканців загрожених районів про евентуальне підняття дальших воєнних операцій.

Вчорашній день був доволі оживлений. На Стрийськім передмістю сильні ворожі ватаги продерлись рано крізь парк і старались дістатися дальше в сторону міста. Боротьба тревала до вечера. Поляки поновляли кілька разів свої наступи, одначе потерпіли сильне пораження і з великими втратами мусіли завернути. В районі Клепарівської вулиці ворожі сили наступали ціле пополуднє, головно на вул. Газову і Під Дубом, стрічаючись з завзятим опром жидівської міліції. При підмозі наших відділів ворога відкинено назад на давні позиції. Залога касарні поліції відбила вночи ворожий атак від вул. Яковича. Мимо завішення оружя, поляки підпалили нині рано один барак коло касарні Фердинанда. В инших районах без перемін.

Шеф штабу

Наказ

Державного Секретаріату Військових Справ

Офіцери артилеристи, які не мають дотепер приділення при артилерії, мають негайно зголоситися в Секретаріат Військових Справ у референта артилерії сотника Бородієвича. Намісництво, ІІ пов., двері 98.

Державний Секретаріат військових справ Вітовський в. р.

Референт артилерії: Бородієвич, сотник в. р.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі