Безробіття на Львівщині: що сьогодні пропонує та кого потребує ринок праці

Юля Осим | 18 листопада 2020 Життя, Львів
Share Button
Фото ілюстративне
За даними Державної служби статистики, станом на І півріччя кількість безробітних українців віком 15-70 років склала 1,7 млн осіб, що становить 9,9 % тоді, як на кінець 2019 року ця цифра становила 8,7 %. Водночас, як повідомляють у Державному центрі зайнятості, Львівщина є одним з регіонів-лідерів за числом зареєстрованих осіб, що отримали статус безробітного. Упродовж січня-жовтня таких осіб зафіксували близько 59 тисяч. Як насправді функціонує ринок праці в області, кого сьогодні шукають роботодавці та наскільки суттєво карантин вплинув на ситуацію з працевлаштуванням, нам розповів директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк.

Скажіть, на сьогодні яка ситуація з безробіттям на Львівщині та загалом в Україні ?

Протягом січня-жовтня, якщо порівняємо з аналогічним періодом минулого року, кількість безробітних в області зросла на 20 тисяч. Так, наразі маємо 44 900 зареєстрованих осіб, тоді як у 2019 році це число становило 24 700 осіб. Відтак, станом на 1 листопада статус безробітного отримали 27 тисяч мешканців Львівської області, натомість на цей час минулоріч їх було 12 500. Тобто бачимо, що кількість людей, які в нас мають статус безробітного, в тому числі і ті, які отримують допомогу по безробіттю, зросла вдвічі. Звичайно, усі вони отримують виплати відповідно до законодавства, окрім тих, у кого немає страхового стажу або хто шукає роботу довше, аніж отримував таку допомогу.

Фото: voxukraine.org

На загальноукраїнському рівні ситуація трохи краща. Для прикладу, якщо в нас зареєструвалося безробітних більше ніж удвічі, порівняно з попереднім роком, то в Україні ця цифра зросла у півтори рази. Так само число пропонованих вакансій в країні більше, аніж у Львівській області – 65 % та майже 50 % відповідно. Але така ситуація зумовлена тим, що в нас у структурі економіки значну частину займає сфера послуг, власне, ті підприємства, які найбільше постраждали внаслідок карантину, потребують найбільше допомоги – готельний і ресторанний бізнес, підприємницька діяльність. Відтак, сьогодні вони користуються нашою програмою підтримки. Починаючи з квітня, кожен працівник або ФОП, якщо він веде індивідуальну діяльність, отримує матеріальну допомогу в розмірі не більше мінімальної заробітної плати – 5 000 грн. Таких осіб до нас звернулося, станом на сьогодні, понад 20 тисяч. Відповідно, ми вже виплатили більше 330 млн грн. До речі, серед регіонів саме на Львівщині виплачено найбільшу кількість грошей. Цю допомогу продовжимо надавати на період карантину та місяць після карантину.

Щодо вакансій, наскільки широкий вибір і кого потребують роботодавці найбільше?

Порівняно з минулим роком, кількість вакансій на Львівщині зменшилася на половину. Торік ми мали більше 8 400, наразі пропонуємо 4 600. Натомість середня зарплата у вакансіях виросла на 1 000 грн і сьогодні сягає близько 8 000 грн.

Попитом користуються робітничі спеціальності. Це водії автотранспортних засобів, водії трамваїв, тролейбусів, електромонтери, швачки, кваліфіковані робітники з інструментом, будівельники, працівники служби охорони, медичні сестри. Найгірша ситуація пов’язана з працевлаштуванням держслужбовців. До того ж, найближчим часом будуть вивільняти значну кількість працівників райдержадміністрацій. Маємо надію, що частину з них вдасться працевлаштувати у новостворених ОТГ, власне, вже співпрацюємо з ними стосовно цього питання.

Отож, розуміємо, що працевлаштовуються не всі?

На жаль, через карантин ситуація погіршилася. Впродовж січня-жовтня ми працевлаштували, порівняно з минулим роком, 60 % осіб. Торік це була 41 тисяча працівників, цьогоріч – трохи більше 25 тисяч. Однак серед них зросла кількість саме тих, кого вдалося працевлаштувати зі статусом безробітного, тобто це люди, які отримували допомогу з безробіття. У 2020 році ця цифра становить 14 900, тоді як за аналогічний період минулого року було 12 600. Все-таки ми намагаємося якнайшвидше працевлаштувати людей, які користуються виплатами, таким чином зменшуючи навантаження на державний бюджет.

Окрім того, маємо один важливий аспект, який дещо ускладнює можливість швидкого працевлаштування на Львівщині. У нас один з найвищих рівнів наявності вищої освіти у тих людей, які шукають роботу, особливо у містах. До прикладу, у Львові більше 80 % осіб, які шукають роботу, мають диплом про вищу освіту. Водночас близько 70 % вакансій, якими оперує міський центр зайнятості, повязані з робітничими спеціальностями. Дещо краща ситуація у Стрию, Самборі, Дрогобичі, де понад 60 % шукачів з вищою освітою. У районах ситуація, так би мовити, спокійна, але там є інша проблема – можливість працевлаштування. Звісно, у Львові ця ситуація суттєво краща, ніж, скажімо, у Перемишлянах чи Радехові. Наприклад, порівняємо з Полтавщиною, де співвідношення людей, які шукають роботу і мають дипломи про вищу освіту, суттєво нижче, і не перевищує 50 % загалом по області. До того ж там поширена практика створення цехів з пошиття одягу чи взуття і т.д. Часто навіть в нас просять людей для працевлаштування в себе, дехто навіть пропонує житло.

А як щодо відповідності оплати праці на ринку ?

Ще декілька років тому середня зарплата у Львівській області була в еквіваленті 100 євро. Коли ж відкрили безвіз, зявилися можливості виїзду, тоді для тих, у кого було виробництво, бізнес, виникла загроза залишитися без працівників. Тож зарплати суттєво зросли. До прикладу, в той час у будівельному бізнесі заробляли 15-17 тисяч грн, тобто більше 500 євро по курсу. Відповідно, ситуація значно покращилася. Натомість, сьогодні поїхати на роботу за кордон стало набагато важче, фактично ¾ громадян, які їздили в інші країни – це були нелегали, вони їхали на 3 місяці, потім на 3 місяці поверталися, і знову їхали на 3 місяці. Працювали у «тіньовому» секторі в Польщі чи в Чехії, без жодних соціальних гарантій, а тепер тим, хто повернувся через карантин, щоб виїхати, треба легалізуватися в тій чи іншій державі. Відповідно, це сплата податків, також додаткове навантаження для бізнесу. Тому кількість тих людей, які виїжджають за кордон, суттєво знизилася. Думаю, їм треба шукати постійну роботу в Україні, бо маю великий сумнів, що у найближчій перспективі ситуація для заробітчан стане такою, як була до карантину. Так, ми не можемо пропонувати такий рівень заробітку, як за кордоном, але виходимо зі своїх можливостей, якби там не було, в Україні наші громадяни мають соціальні гарантії та є захищеними.

Чи змінилася середня заробітна плата на сьогодні?

У Львівській області середня зарплата складає понад 11 тисяч грн. Серед регіонів у нас цей показник виріс і становить вище середнього. У Львові та в містах обласного значення вищий рівень оплати праці, у гірських районах, як-от Старосамбірський, Турківський, цей показник набагато нижчий. По Україні традиційно найвищий рівень оплати в Києві, більше 17 тисяч грн, однак рівень проживання і співвідношення заробітної плати до витрат теж інший, тут важко порівнювати.

Фото з відкритих джерел

Який він, середньостатистичний шукач роботи на Львівщині?

Частіше це жінка, з десяти людей, які шукають роботу, шестеро – жінки. Кожен третій – це людина до 35 років. На 40 %, тобто четверо з десяти, – це житель сільської місцевості. Кожен десятий безробітний – віком до 25 років. Кожен другий, можливо, навіть більше, – з дипломом про вищу освіту.

Багато тих, кого центр зайнятості не працевлаштовує?

Зазначу, що в середньому час пошуку роботи в нас займає близько трьох місяців. Відтак, кількість таких, кого не можемо тривалий час працевлаштувати, дуже мала. Тому що після перебування на обліку протягом півроку, згідно із законом, ми маємо право рекомендувати перенавчання у професійно-технічних закладах міста, в тому числі у нашому центрі професійно-технічної освіти. Лише після 6 місяців перебування на обліку можемо пропонувати людині ширшу категорію пропозицій прийнятної роботи з урахуванням всього професійного досвіду, доступних видів навчання та потреб ринку праці. Загалом, тривалих безробітних, які перебувають у нас рік і більше, майже 3 %.

Пане Василю, які ваші прогнози щодо ситуації на ринку праці, а відтак, стану безробіття у найближчі рік-два ?

Всі ми бачимо, як змінилася ситуація з працевлаштуванням. Станом на початок карантину у нашому центрі було вдвічі менше людей на обліку та в два рази більше вакансій. Наразі співвідношення кількості безробітних до кількості вакансій дорівнює 6:1. Прогнозувати складно, та, як на мене, ринок зміститься в бік дистанційної роботи. Локдаун показав, що багато бізнесів можуть працювати без перебування в офісах. Наш центр також вже певною мірою переформатувався, ми апробували частину дистанційної реєстрації, тож не обов’язково кудись їхати, людина з дому реєструється, шукає роботу, спілкується з нашими кар’єрними радниками, ми її зводимо з роботодавцями, у результаті може отримати навіть і дистанційну роботу. Думаю, за цим форматом найближче майбутнє.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі