Були містянами, стали селянами: чому Галичани з Городком воюють за вулицю і став

Share Button
Став та на дальному плані вул. Заставська. Фото: Юра Мартинович
Місто Городок розташоване поруч зі Львовом. Воно старше за свого іменитого сусіда і має одну велику перевагу – великі стави, які сформувалися біля річки Верещиці. Саме за ці привабливі території останні півроку точаться дискусії між Галичанською сільською радою та Городоцькою міською радою. Та заручниками війни за землю стали люди, які мають свої будинки на вул. Заставській. Вони роками були містянами, та тепер по документах вже є селянами.

Зміни без відома людей

вул. Заставська Фото: Юра Мартинович

Зміни меж Городка і Дроздович

Наталія Сорокопудова живе на вул. Заставській від свого народження і завжди вважала та досі вважає себе городківчанкою. Вона розповідає, що одного дня до неї подзвонив чоловік і сказав: «А ти знаєш, що ми більше не мешкаємо у місті?»

«Спершу я подумала, що то якийсь розіграш, – розповідає жінка. – Але виявилося, що це правда!»

У вересні минулого року Держгеокадастр поміняв (виправив) певні цифри і половина вулиці Заставської (а це, за різними даними, 80-90 будинків – близько 300 людей) офіційно змінила прописку з міста Городка на село Дроздовичі, які входять у Галичанську селищну раду.

«Це і обурило людей. Оскільки не було повідомлено нікого і сталося за нашою спиною. Уявіть собі, мешкаєте у місті, а тут вам кажуть, що все – ви тепер жителі села! Це і смішно, і грішно, бо тягне за собою багато інших питань», – каже Наталя Сорокопудова.

Справді, зміни номеру Держгеокадастру означають про втрату певних можливостей користування зі своєю землею. Для прикладу, якщо ви хочете продати будинок, то треба переоформляти право власності, а для цього потрібно змінювати всі інші свої документи, де вказана адреса. У будь-якому разі, це додаткові витрати і втрата часу по обходженню всіх відповідних державних інституцій.

Законне чи незаконне рішення

Олег Карапінка
Фото: Facebook Колаж: Діло

Що ж сталося, чому Дежгеокадастр прийняв таке рішення? Як пояснює сільський голова Галичанської сільської ради Олег Карапінка, який, до речі, є одним з наймолодших селищних голів України (22 роки на момент обрання) – все здійснено у рамках закону.

«Ніхто ніколи не мав ніяких претензій, бо місто завжди знало, що вул. Заставська належить до Дроздович. Але яка вийшла ситуація. Місто Городок вже давно видавало прописку і право власності на землю на Заставській. Вони законних підстав на то не мали. Наш мінус у тому, що сільська рада того не помічала, тому воно так собі проходило. Виходило, що на нашій території за городоцькою адресою реєструвалися ділянки. Кожна сільська рада має свій окремий кадастровий код. На нашій території, згідно з кадастровою картою, була допущена свідома помилка, що на території Галичанської сільської ради був код Городка. Я це виявив. Тому і домігся того, щоб Держгеокадастр виправив неточність. Так, я не збирав громадських слухань стосовно цього питання, але вибірково говорив людям, і повідомлення про зміни були опубліковані у районній газеті. Більше того, закон не зобов’язує у цьому питанні робити громадські слухання. Бо виправлення в Держгеокадастрі не передбачає громадських обговорень. Це би було набагато довше і складніше все пояснювати», – розповідає Олег Карапінка.

Мій невеличкий коментар, щодо межових питань. 🙂

Gepostet von Олег Карапінка am Dienstag, 31. Dezember 2019

Також він додав, що ніхто нікого не заставляє переоформлювати документи. Тобто люди досі можуть бути частиною Городка, платити гроші туди і вибирати органи місцевої влади, і дітей прописувати городківчанами, але матимуть певні обмеження щодо можливості користування своєю землею за старою пропискою. Більше того, Галичанська сільська рада готова взяти частину витрат по переоформленню документів на себе. Та людей такі перспективи не влаштовують.

«Фактично, 70-80% відсотків мешканців вулиці мають зроблену приватизацію своєї землі. Є такі, що почали і не можуть це зробити, бо все заблоковано. Не ясно, чи ми будемо в селі, чи в місті? Для прикладу, хочу продати будинок, то маю з нуля почати приватизацію землі, оплатити все, обходити всіх. До того ж, приставка, що будинок розташований у селі – це мінус 10 тис. доларів вартості. Тобто шкоду ми отримаємо, коли почнемо переоформлення. Не кажучи про моральну шкоду, яку нам було завдано, бо нічого не обговорено і не повідомлено», – каже Наталія Сорокопудова.

Після розпаду Радянського Союзу межі сіл були визначені на підставі розподілу колгоспних угідь і паїв людей. За таким принципом і здійснювався поділ громад, коли зароджувалася незалежна Україна. Тому головним аргументом селищного голови є рішення Городоцької районної ради «Про затвердження проєкту формування територій і встановлення меж сільських рад району», яке було прийняте ще у 1992 році. За цим рішенням і частина вулиці Заставської, і стави поруч з Городком – все це належить Галичанській сільській раді.

Однак майже 30 років ніхто не звертав увагу на цей документ. За словами місцевих, які досліджували це питання, не було кворому депутатів райради (23 депутати «За» із 48), які б погодили документ 1992 року, тому він не може бути правомірним. Також міська влада Городка всі ці роки видавала відповідні довідки, які засвідчували, що вся вул. Заставська належить до міста і сільська рада ніяк не реагувала на це. Однак, з іншого боку, міська влада Городка також неодноразово за всі ці роки зверталася до Галичанської сільської ради, щоб ті офіційно погодилися, що спірні території таки належать місту. Та депутати сільської ради цього не визнавали, тому юридично так і не було чітко оформлено документу про межі між містом і селом. Бо за законом, громади мають обопільно затвердити «кордони» територій одне одних, однак Городок з Дроздовичами цього так і не зробили.

Збурювання громади перед виборами?

Роман Кущак
Фото: Facebook Колаж: Діло

Міський очільник Городка Роман Кущак визнає, що де-юре сільський голова все правильно зробив і грамотно, однак де-факто – це рішення збурило громаду і принесло більше негараздів, ніж фактичних покращень.

«Питання полягає в тому, що порушене відчуття правди і справедливості цих людей у тому, що вони, як основне джерело влади, були вилучені з процесу прийняття рішення. Це найгірше. Люди піднялися і збурилися через те, що без їх відома і волі над ними вчинена адміністративна дія. Городоцька міська рада не була належним чином проінформована про це. Вони зробили де-юре все правильно, там не прикопаєшся. Але на нашу думку, помилка полягала саме у тому, що забули про людей, які є основним джерелом влади у нашій країні», – каже Кущак.

Місцеві з вул. Заставської мовлять про те, що міська влада Городка зреагувала на фактичні зміни меж міста лише після того, як люди почали бити на сполох.

Городоцька міська рада. Фото: Юра Мартинович

«Спершу ми пішли в міську раду. Голова сказав, що нічого не знає. Не розумію такої позиції, коли у міста забирають вулицю, а він нічого не знає? Написали скаргу на його ім’я. Пішли в районну раду, там теж нічого не знають. Вони всі дуже хотіли, щоб ми про це мовчали. Мовляв, а чого ви ходите? А хто вас кликав? Ми писали в обласну прокуратуру, в Держгеокадастир, у Львівську ОДА. Буде судовий процес у Києві. Судимося від імені громади вулиці з Держгеокадастром», – розповідає Наталя Сорокопудова.

На це Кущак відповідає по-філософськи: «Якщо ти хочеш одружитися з дівчиною, але вона тебе не хоче, то що треба робити? Треба їй сподобатися». Міський голова пояснив, що неодноразово робив пропозиції до Галичанської сільської ради, щоб ті погодили межі Городка за городоцьким сценарієм. Однак завжди бракувало одного-двох голосів, щоб це втілити.

«Більше того, у кінці року у нас будуть вибори до об’єднаної територіальної громади. ОТГ зможе вирішити спірні питання меж між містом і селами, адже все це буде вирішуватися одним колегіальним органом. Тому мені не зовсім зрозуміло, для чого було сільському голові починати цю колотнечу? Додам, що у нас також непогодження стосовно іншої вулиці з Угрівською сільською радою, – каже мер Городка. – Зараз ми у судах щодо формального порушення процедури. Чи воно щось змінить? За формальними ознаками можуть піти у нашу сторону, а можуть і ні. Однак ми також хочемо через прокуратуру скасувати рішення 1992 року, оскільки там є певні моменти, які, на нашу думку, були порушені при прийнятті цього рішення. Скасування рішення 1992 року послужило б основою для Держгеокадастру анулювати зміни кадастрового номеру стосовно вул. Заставської, ставів і частини парку».

Історична справедливість

Вул. Заставська Фото: Юра Мартинович

Місцевий знавець історії Городка, Олег Божик, розповідає, що історично Городок розростався у трьох напрямках, один з них – саме по вулиці Заставській.

«У зв’язку з тим, що збудували залізницю Львів-Перемишль, відповідно, і Городок збільшував свій приріст у сторону Львова по вул. Заставській, так зване Заставське передмістя. Історично, Городоцький став, паркова гора, та вул. Заставська – то є земля Городка. На найстарішій схематичній карті міста Городка 1812 року, чітко видно, що ці землі належали місту. Чому зараз стався колапс? Бо Дроздовичі не погодили генплан міста Городка. На що спирається теперішній голова сільської ради? На розподіл земель на початку незалежності. Але за Радянського Союзу ці колгоспні землі були розділені не за історичною справедливістю, а за якоюсь економічною вигодою. Тобто це зробили, не розуміючи наслідків, не розібралися. Була вказівка і партія сказала, дали розпорядження», – мовить Божик.

Краєзнавець погоджується, що з юридичного боку сільський голова правий, але має бути також історична справедливість.

«Не може кожне покоління відривати і переписувати все, бо так вирішив хтось. Чому воно скорше не виходило, чому людей не повідомили? Це все підштовхує до думки про певний політичний тиск», – роздумує Божик.

Дубневичі хочуть стави?

Фото: Юра Мартинович

Справді, цікавим є питання, чому сільський голова Галичанської сільської ради запустив процес, який майже 30 років висів у повітрі? Стосовно цього, у кожної сторони є своя відповідь.

Жителі вулиці Заставської пов’язують це рішення із зусиллями одіозних братів Дубневичів. Вони закидають, що сільський голова Олег Карапінка симпатизує їм, зокрема, народному депутату Ярославу Дубневичу, який, власне, і був обраний у Городоцькому районі. На думку деяких жителів Заставської, Дубневичі хочуть прибрати до своїх рук територію ставів.

«Чому так сталося? Бо прийшов до влади Карапінка, якого підтримують Дубневичі. Тому і почалося приєднання цих територій. Щось хочуть зробити. Можливо, якусь відпочинкову зону, або вивезти мул зі ставів, який є дуже цінним. Одним словом якийсь фінансовий інтерес тут точно присутній. Але, на мою думку, стави мають належати місту, а не віддавати невідомо кому», – каже Наталя Сорокопудова.

Справді, Карапінка ніколи не заперечував, що підтримує Дубневичів, оскільки вони допомагали і допомагають його сільській громаді. На сторінці Олега Карапінки у Facebook можна побачити багато постів на підтримку Дубневичів та їх «партії» «І словом, і ділом».

«Те, що ми зробили завдяки діяльності народного депутата Дубневича в Дроздовичах і Галичанах, то того ніхто б не зробив. Всі ці закиди – це дурня вищої категорії. Щоб мені хтось сказав, щоб я так зробив – то ні, бо це була моя власна ініціатива. Якщо б я того не зробив, то не був би нічим кращим за своїх попередників. На скільки я володію інформацію, Дубневичі не зацікавлені у цих ставах. Однак, звісно, не можу говорити, що буде у майбутньому», – відповів Карапінка.

Рекреаційна зона з готелем

На ставу мешкають десятки лебедів – окраса міста Городка. Фото: Юра Мартинович

Не менш цікавим є те, що бачення майбутнього цих водних ресурсів є однаковим, що у сільського голови, що у міського. Обидва хотіли б там розбудувати масштабну туристично-рекреаційну зону. Однак ці водоймища передані державному рибгоспу. По суті, рибгосп тут був з 60-х років минулого століття.

«У Львові на дев’ятиповерхівках шашлики смажать, але перепрошую, всього за 20 км є прекрасна територія! Тут би мали бути відкриті суспільні зони відпочинку. На початку минулого століття львівські пани і панянки відпочивали у Городку, плавали у човнах, засмагали на пляжах. Тут була човнярська станція. Тобто є тяглість традицій, які варто відновлювати і розвивати. У планах будівництво і готелів, і розвиток зеленого туризму, і багато іншого, щоб зробити місцеве населення самозайнятим. Площа цього озера і парку у документі обласної ради, який визначає їх, як історико-культурний заповідник, входить у територію Городка», – каже міський голова Городка Роман Кущак.

На думку ж сільського голови, який має відповідні документи, стави завжди були територією Дроздович. Він планує їх зберегти у своїй громаді, оскільки земля – це завжди найцінніший ресурс.

Фото: Юра Мартинович

«Першим ділом треба забрати їх від рибгоспу, бо поки вони мають право на власність, ми нічого не можемо зробити. Вони є користувачами тої ділянки. Я б хотів зробити так, щоб рибгосп припинив діяльність у тій частині, де є Городоцький став, або не заперечував у проведенні будівництва рекреаційної зони. Що планує Городок і що ми плануємо, то збігається один до одного. Спір за те, кому це належатиме і матимемо фінансову вигоду. Я зацікавлений, щоб гроші йшли в село. Бо в першу чергу представляю інтереси своєї громади. Те, що ми за чисельністю менші, не означає, що слабші і маємо поступатися», – говорить Олег Карапінка.

Ментальна війна

Вул. Заставська Фото: Юра Мартинович

Так кому ж у підсумку належатимуть ці стави, частина вулиці і парку? Яка у них перспектива? Наразі, три крапки замість відповіді… Можливо, дійсно вибори до ОТГ у кінці року зможуть розрубати цей заплутаній Гордіїв вузол непорозумінь. Однак, як каже міський голова Городка – є інші загрози.

«ОТГ – це супер, я був одним з перших за таке об’єднання. Але треба розуміти, що при об’єднанні, села дружитимуть з селами, через ментальні відмінності і, фактично, місто може опинитися в ізоляції, – розповідає Роман Кущак. – Коли замість того, щоб зробити кілометр каналізації в місті, колегія ОТГ постановить робити кілометри бруківки до якогось заводу в селі, бо їм так вигідніше. На мою думку, кращий варіант, коли села займаються своїми справами, а місто – своїми і «відкупляється» за цю автономію в об’єднаному ОТГ».

Вул. Заставська Фото: Юра Мартинович

Тож, як ця спірна ситуація між містом і селом «розрулиться» у майбутньому, то у найближчій перспективі визначить суд та прокуратура, а у дальшій – вибори до ОТГ.

Юра Мартинович,

ІП «Діло»

 

Читайте також: Чи може хрест бути мистецтвом? Про оригінальні скарби монастиря у Городку

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі