Львівські масони. Частини V-VI

Іван Матковський | 11 січня 2021 Життя, Львів
Share Button
Фото ілюстративне
Продовжуємо публікувати краєзнавчі розвідки Франца Яворського про початки львівських масонів.

Частина V

Там, де брати Шептицькі у 30-х рр. минулого століття заснували Свято-Іванівську Лавру, довший час діяла інша організація, яка також признавалася до якоїсь там традиції “вшанування” Івана Хрестителя – масони. На ілюстрації можна знайти прізвище членів ложі, пов’язаної із Кайзервальдом, та початок опису боротьби за впливи в ложу між польсько-французькою масонерією, орієнтованою на Варшаву, та масонами із числа австрійських загарбників Галичини, орієнтованих на масонів у Празі.

Частина VI

Якщо нині Велика Ложа України орієнтується (в основному) на Париж та Відень, то у кін. XVIII ст. масонерія із Кайзервальду та австрійських казарм воювала, опираючися на Варшаву та Прагу. Визначний вплив у тих часах на розвиток масонської історії Галичини мав Фрідріх фон Брюль, червоноградський зять, який одружився із дочкою Франца Потоцького (його уманським сотником був Іван Гонта). Оскільки Кристинопіль/Червоноград було досить близько від Львова, а Брюль був впливовою особою серед масонів, львівське братсво не втрачало можливості. Червоноград відтак став першим містом, в якому “набивали стрілу”.
Попри те, що Річпосполита зникала із мапи Європи, львів’яни все ж відстояли своє право належати до варшавського масонського округу. Сталося це у 21 травня 1776 р. у Брунгшвайгу у Нижній Саксонії. У наші дні у Львові 21 травня святкують день кельнера. Але масонська кельня і кельнер – це лише співзвучні поняття. Чи не так?
Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі