«Псевдозахисники лісу» або Львівські боронителі інтересів лісокрадіїв

16 липня 2020 Кримінал, Львів
Share Button
Фото з Фейсбуку Остапа Стахіва
Нещодавно стали свідками примітивної спроби піару «львівського активіста та журналіста» Остапа Стахіва на антикороновірусних заходах у лікарнях міст Івано-Франківська та Львова.

Автор цього низькосортного матеріалу такий собі нібито активний чоловік з Ходорова, який використовуючи людські тривоги і настрої та відоме всім прислів’я українського народу – «Поки грім не гряне, українець не перехреститься», намагався провести якусь незрозумілу інспекцію лікарняними установами доводячи відсутність коронавірусу, як небезпечної хвороби взагалі. При цьому, ці блогерські роботи пронизані зневагою і насмішками до медичних працівників та їх нелегкої роботи незважаючи на відкритість керівництва лікарні до інспектування.

Уважні глядачі звернули увагу на крилаті фрази цього журналіста звернені до головного лікаря ЦМКЛ Івано-Франківська  Тараса Масляка   – «Ми прийшли  дружелюбно…», що яскраво ілюструють усю сутність цих людей, їх настрої і спроби підняття свого статусу «ревізорів».

Цікавим у цих історіях є факт висловлення Стахівим прохань «скинутись» йому усім небайдужим по 100 гривень на вказаний ним особистий картковий рахунок Приватбанку для «наповнення фонду допомоги». Напевно отримані у такий спосіб гроші останній, як справжній «благодійник і чуйна людина», усе до останньої копійки зразу ж перерахував потребуючим чи долучився до якоїсь благодійної справи. Де ж тут податки, які за його словами він сплачує у державний бюджет?!

До слова, у Львові Остап Стахів відомий як керівник Громадської організації «Ідея нації», його часто можна побачити на різноманітних пікетах  та   акціях протесту сумнівного характеру. Свого часу, намагався балотуватися до Верховної Ради, як самовисуванець. Славу також нажив будучи кинутим в смітник і облитий зеленкою за ймовірну причетність до організації замовних пікетів .

Досліджуючи «активну громадянську позицію» Остапа Стахіва, слід відмітити його участь спільно ще з одним відомим на Західних теренах розкрадачем студентських коштів у 2007-2008 роках, так званим антикорупційним діячом Віктором Паласом, у пікетах в приміщеннях Державного бюро розслідувань у Львові. Приводом такої наполегливості та активності є спроби вплинути на слідчих цього правоохоронного органу шляхом подання незрозумілих за своїми вимогами і змістом звернень та запитів, які написані в користь службових осіб Ужанського національного природного парку Закарпатської області, що перевіряються на предмет причетності до ведення незаконних рубок лісу, який віднесено до природно-заповідного фонду.

Виявляється, як свідчать відкриті джерела, протягом 2019 року на території Ужанського НПП (квартал №28, виділ 6, 12, 13),  Ново-Стужицького науково-дослідного природоохоронного відділення Ужанського НПП (квартал 28, виділ 6, 12, 13) були виявлені факти незаконної рубки дерев цінних порід. На т.ч. слідчими в рамках кримінального провадження проводяться необхідні слідчі дії направлені на притягнення винних осіб, з числа працівників Ужанського НПП та Ново-Стужицького НДПВ Ужанського НПП, до кримінальної відповідальності.

Увесь процес прояву «такої громадянської позиції» як завжди фільмується Стахівим і Паласом на відео,  ведеться онлайн-ефір на Фейсбуці. Дивним у цій «піарній» історії є те, що зовсім нещодавно соціальними мережами прокочувалась хвиля всенародного обурення щодо наглядних наслідків необдуманої та безжально-тотальної вирубки лісів у Карпатах, на гірських територіях Закарпатської і Львівської областей, що призвело до підтоплень житлового сектору, руйнування шляхів і сполучень, знищення соціальної інфраструктури.

Де ж межа громадської позиції та свідомого захисту корпоративних інтересів окремих груп, причетних до діяльності, що робить наші ліси «знекровленими та німими»?
Чому, Остап Стахів та Віктор Палас не надягнуть резинові чоботи та не пройдуться важкодоступними стежками у горах у пошуках місць незаконних рубок? Чому не використають свої знання і вміння у ведені безперебійних онлайн-трансляцій для припинення знищення лісів Карпат?

Чому не подивляться у вічі мешканцям гірських сіл регіону, де вода утворена від великої кількості опадів забрала та знищила городину, будинки, інше набуте майно? Чому не вникнуть, не переймуться питаннями наявності лісонасаджень, які можуть стримувати гірські потоки та регулювати водовідведення?

На жаль, такий формат передачі не вписується у погляди і етику цих «журналістів» та носить для них загрозливий характер, тут не побігаєш по лікарняних палатах з випуклими очима, користуючись розгубленістю лікарів та пацієнтів.

Усе можна підсумувати крилати словами самого ж «ідейного активіста» Остапа Стахіва – «Кому війна, а кому мать родная»!

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі