Справа честі: про ліквідацію історико-архітектурного заповідника у Львові

Тетяна Могінська | 22 липня 2021 Львів
Share Button
Восени 2015 року нам стало відомо про те, що розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації (Синютки О.М.) «Про охорону пам'яток культурної спадщини, що розташовані на території м. Львова» № 188/0/5-15 від 05 травня 2015 року, вирішено: припинити діяльність юридичної особи – Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові шляхом ліквідації; забезпечити виконання розпорядження голови ЛОДА про припинення діяльності ДІАЗ у відповідності до вимог ЦКУ, тощо.
Така звістка була неприємно вражаючою не лише для львів’ян, але й усіх українців, а ситуація вимагала вчинення невідкладних дій. Особливих сподівань на те, що чиновники усвідомлять свою помилку і наслідки такого рішення, а тим паче надії на її добровільне виправлення не було. Єдиною надією на можливий позитивний результат було звернення до суду. Тож ми почали шукати організації, від імені яких можна було б звернутися із позовом до суду.
Нагадуємо, що це був важкий 2015 рік, другий рік війни на сході України, всі сили були спрямовані на перемогу над ворогом і, здавалось би, нікому не на часі збереження історико-культурної спадщини…
Серед чималої кількості організацій, які в своїй статутній діяльності мали право на захист історико-культурної спадщини до співпраці зголосились лише дві: Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури та Представництво Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу.
Андрій Салюк, керівник Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, з радістю погодився на нашу пропозицію щодо звернення до суду з позовом, та підтримав нас своєю вірою в позитивне рішення. А оскільки Товариство є громадською організацією і не має прибутків, усі питання судових витрат були за нами.
Обговоривши питання з Шейхетом Мейлахом – керівником Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, ми дійшли згоди про те, що Представництво погоджується виступати позивачем у справі та сплачувати за себе судові збори.
Ми не очікували оплати від жодного з довірителів, а раділи тим, що знайшли належних позивачів. Адже, захистити наше місто від руйнації, є справою честі.
Під час розгляду справи №813/3423/15, з’ясувалось, що засновником та органом управління ДІАЗ у м. Львові, в Єдиному державному реєстрі, зазначено Львівську ОДА, проте, внесені без законних на те підстав.
Оскільки, Львівська обласна державна адміністрація зареєструвала себе засновником Державного історико-архітектурного заповідника у м.Львові. Така реєстрація в подальшому і надала можливість розпорядженням голови ЛОДА О.М.Синютки ліквідувати ДІАЗ у м. Львові. Тому, ця справа була зупинена, до вирішення справи про реєстрацію ДІАЗу та встановлення засновника заповідника.
П’ять років тривав судовий процес у справі № 813/3771/16.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 р. у справі №813/3771/16: визнано неправомірними діяння щодо заявлення Львівської обласної державної адміністрації засновником та органом управління Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові; визнано бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації щодо неподання заяви та документів державному реєстратору про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо зміни органу управління Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові; зобов’язано Львівську обласну державну адміністрацію повторно розглянути звернення про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо засновника Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові у місячний строк з дня набрання постановою законної сили з врахуванням викладених у ній мотивів.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.11.2017 р. у справі № 813/3771/16 постанову суду першої інстанції, в частині задоволення позовних вимог, скасував та постановив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури та Представництво Американського об’єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу звернулися до суду касаційної інстанції та просили скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду задовільнив наші касаційні скарги, скасувавши постанову Львівського апеляційного адміністративного суду і залишивши в силі Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 р. у справі №813/3771/16, таким чином, судом встановлено, що засновником ДІАЗУ є Кабінет Міністрів України, а відтак, всі дії вчинені ЛОДА є неправомірними. Рішення касаційного суду у цій справі є остаточним.
Проте, це ще не завершення боротьби, але вже суттєва перемога. Ще один судовий процес попереду – поновлення і розгляд справи щодо скасування розпорядження про ліквідацію ДІАЗу. В цьому випадку, рішення Верховного Суду буде суттєвою допомогою в доказуванні неправомірності ліквідації ДІАЗу.
Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі