Дубай на карантині: багато обмежень, але життя вирує. Розповідь львів’янки

06 квітня 2020 Життя
Share Button
Фото: Юлія Малєєва
Що робити, якщо ти завчасно купив квитки на відпочинок, а був введений карантин? Є два варіанти – летіти, або ні. Але якщо це твоя мрія – то питання не стоїть.

Яким виявився шлях туриста, який наважився у період між введенням карантину і скасування авіасполучення полетіти на відпочинок у Дубаї, як працюють аеропорти у двох державах та які умови карантину в ОАЕ, розповіла львівська журналістка Юлія Малєєва.

Шлях туриста в умовах пандемії

Фото: Юлія Малєєва

Ми вилітали 15 березня, а 11 – уряд запровадив тритижневий карантин, який частково обмежував авісполучення із іншими країнами. Багато рейсів, зокрема у Єгипет, скасували. Тож ми до останнього не знали чи полетимо. Інформація щодня змінювалася по декілька разів. Ми не знали чи здавати нам квитки на потяг до Києва, чи збирати валізи. Врешті, за день до подорожі зранку нам подзвонили, що виліт відбудеться за розкладом. І якщо ми з якихось причин не хочемо летіти – гроші нам не повернуть. Ми все ж таки вирішили поїхати.

В аеропорту «Бориспіль» було дуже багато людей, майже усі ходили у масках. Коли ми стояли у черзі на реєстрацію, то почули, як якийсь хлопець розповідав, що у Дубаях від сьогодні карантин і всі розважальні заклади зачинені. Це дуже засмутило, але ми вирішили, що навіть це не зіпсує нам настрій.

Ми очікували, що нам перед відльотом мірятимуть температуру, однак усі просто пройшли реєстрацію і сіли в літак. Зате скрінінг спеціальними тепловізорами відбувся вже після прильоту у аеропорту Дубаї.

Що цікаво, літак в Емірати був невеликий і виявився напівпорожнім. Мабуть, не всі наважились на поїздку і обрали варіант залишитись вдома. Зате назад ми поверталися вже великим міжконтинентальним літаком, розрахованим на 300 людей. І цього разу він був переповнений. На ньому були багато українців, які летіли не по путівках, а просто повертались з Еміратів.

Коли літак приземлилися у Києві, то ситуація вже була значно серйознішою, аніж при вильоті. Працівники прикордонної служби у спецодязі провели скринінг температури та роздали спеціальні анкети. Їх треба було заповнити, вказати своє місце у літаку та інформацію про те, з ким контактували за останній тиждень. А ще – контакти найближчих родичів.

Тепер нам слід було думати, як дістатися до Львова, адже залізничне та автобусне сполучення вже було заборонене, а альтернативи влада чи туроператор не пропонували. Нам дуже пощастило зустріти на площі біля аеропорту хлопців, які займалися пасажирськими перевезеннями. Вартість поїздки склала 700 грн з людини. Це був мікроавтобус, розрахований на 8 людей. 7 годин у дорозі – і ми повернулись додому. Навіть важко уявити, що ми робили б у Києві, якщо б підприємливі хлопці не організувались для такого бізнесу, який фактично рятував ситуацію.

Карантин у Дубаї

Фото: Юлія Малєєва

Після приземлення у Дубаї все відбувалось доволі звично, як для туриста по путівці від туроператора. Нас розвезли по готелях і оголосили умови та пропозиції.

І тут починалось найцікавіше. Вже коли ми заселялися, консьєрж розповів, що у місті жорсткий карантин. Навіть басейн при готелі був зачинений. А ще спортзал, ресторан і дитяча зона.

Наступного дня, коли ми зустрілися із гідом, вона розказала, що більшість екскурсій теж не діють. Зокрема зачинені усі аквапарки, парки розваг, атракціони, сади, зоопарки, вежа Бурдж Халіфа, мечеть шейха Заїда в Абу-Дабі. Не працювали також більшість пляжів – залишились усього три міських пляжі, але й ті могли призупинити роботу будь-якої миті. Нам запропонували кілька екскурсій, які ще були доступні: оглядові по Дубаю та Абу-Дабі, поїздка до Індійського океану та сафарі у пустелі. Ми взяли їх, адже хотіли побачити хоч щось але вже наступного дня гід повідомила, що і ці екскурсії скасовують і нам повернули гроші.

У перший же ж день ми вирушили гуляти містом. Якби не знали, що там карантин, то навіть не запідозрили б цього. Громадський транспорт курсував, на пляжі було доволі людно. Дехто навіть плавав у захисних масках. Всі кав’ярні та ресторани були відчинені. Вразило хіба те, що ніхто туди не заходив і офіціанти відверто сумували.

Фактично, окрім пляжу та шопінгу, нам більше не було чим зайнятись. Загалом у вийшов, такий собі, «лінивий» відпочинок: плавали та гуляли по місту.

На третій день перебування у готелі нам повідомили, що відтепер у їдальні скасовується формат «шведського столу» і їжу за столик приноситиме офіціант. Сніданки стали одноманітними: омлет або варені яйця, фрукти, сік. Хоч раніше можна було обирати з безлічі наїдків. Трохи краще годували на вечерю, де був асортимент з трьох основних страв.

Щодня ми дивилися українські новини, брифінги уряду, звернення Садового. Ситуація в Україні погіршувалась і ми переймалися, чи зможемо повернутися додому. За кілька днів до вильоту нам повідомили, що відбуваємо на один день скоріше, однак кошти за оплачену ніч у готелі нам не повернуть. Та, врешті, виліт знову перенесли за розкладом, тож ми нічого не втратили.

Мрія vs коронавірус

Фото: Юлія Малєєва

Побачити казковий Дубай було нашою давньою мрією. Ми досить довго збирали кошти на цю подорож і, врешті, у лютому придбали путівки. І хоч ця подорож і була «на голках» та у постійному стресі, ми дуже радіємо, що не відмовились від неї.

Після повернення, ми вже тиждень перебуваємо вдома на самоізоляції, загорілі, задоволені і з прекрасним самопочуттям. І вже взимку, якщо все буде гаразд, плануємо знову повернутися у Дубаї та, врешті, піти на омріяні екскурсії.

Юлія Малєєва

для ІП “Діло”

Читайте також: Все буде “окей”: львів’яни про епідемію

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі