Кровожерливі собаки, дикий холод, озброєні наглядачі та повна антисанітарія: історії заробітчан та як вберегтись

21 серпня 2019 Життя
Share Button
Фото: МОМ
Здавалося б, ХХІ століття, у цивілізованому світі гуманність понад усе, то ж де тут є місце для рабства? Важко уявити, що не десь там, у малорозвинених країнах, а просто у нас під носом активно розвивають робочу та сексуальну експлуатацію людей, які не від хорошої долі подались на пошуки заробітків.

Міжнародна організація з міграції, одним з найважливіших обов’язків якої є протидія торгівлі людьми, публікує історії людей, які телефонують на їхню гарячу лінію, бо стали жертвами шахраїв, або ж постраждали від трудової чи сексуальної експлуатації.

Журналістка ІА «Діло» дібрала найсвіжіші та найбільш приголомшливі історії, щоб розповісти про нові шахрайські схеми недобросовісних роботодавців і разом з тим запобігти їм.

Усе, що я там заробила — це запалення легень від постійного холоду й сирості

Я поїхала до Польщі працювати на м’ясокомбінат з переробки птиці. Заплатила 300 євро водію автобуса, якого порекомендували знайомі. Він привіз нас на вокзал, залишив чекати на посередника, який мав відвезти на завод, але автобус усе не їхав. Тут до нас підійшли поляки, які шукали людей на пакування заморожених овочів. Погодилася я і ще десять чоловіків: гроші, які позичила, щоб виїхати до Польщі, треба було якось віддавати…

Ми приїхали на ферму. Там уже були громадяни Молдови, які радили нам вертати назад, бо грошей не платять. Умови були жахливі, чоловіки жили разом із жінками у великому приміщенні із забитими вікнами. Документи в нас забрали нібито для реєстрації, працювати треба було по 12–15 годин без перерви.

Через кілька днів одна з жінок обморозила руки, бо рукавиці від холоду не допомагали, але їй не надали необхідну допомогу і не відвезли до лікаря. Ми почали протестувати, тоді роботодавець привіз міцних хлопців, котрі забрали двох чоловіків в інше приміщення, побили і повернули назад. Після цього ми працювали ще місяць, а потім нас вивезли на вокзал, видали по 200 злотих і наказали мовчати. Усе, що я там заробила — це запалення легень від того постійного холоду й сирості.

Коментар

Це нова схема торгівців людьми, яка набуває все більшої «популярності». Крок перший: посередник везе працівників з України за кордон. Крок другий: посередник «губиться». Крок третій: спантеличених заробітчан десь на вокзалі «випадково» зустрічають люди, які шукають працівників на своє виробництво.

Ця схема небезпечна тим, що вину посередника, його участь у вербуванні постраждалих від торгівлі людьми довести практично неможливо.

Коли ми почали протестувати, один з охоронців вистрілив і пригрозив спустити собак

Я втратив роботу на заводі і вирішив шукати підробіток за кордоном. Знайомий запропонував поїхати до Польщі на ферму, де вирощують і переробляють рибу. Ми заплатити по 140 євро водієві автобуса. Нас завезли на якусь огороджену територію за містом. Ми побачили охоронців із собаками.

Рибу там не вирощували, стояли лише холодильники. Завдання – мали розфасовувати і розрізати заморожену рибу. У приміщенні постійно було холодно, а рукавиці та халати тонкі, не пристосовані до такої роботи. Виявилося, що працювати треба не 8, а 12 годин на добу, зате пообіцяли подвійну платню. Жили у великому неопалюваному приміщенні, спали на брудних матрацах на підлозі в плісняві.

Ми працювали вже місяць, а грошей все не давали. Коли почали протестувати, один з охоронців вистрілив і пригрозив спустити собак. Нам сказали, що за нас роботодавець віддав багато грошей і ми цієї суми ще не відробили. Паспорти й мобільні відібрали. Так нас тримали ще півмісяця, а тоді дали по 200 злотих, відвезли на вокзал і наказали мовчати. Тепер лікую нирки вдома.

З моделінгу у секс-послуги

Дві мої подруги поїхали в Китай на заробітки. Їм обіцяли, що вони працюватимуть у модельному бізнесі. Натомість потрапили в сексуальне рабство. Дівчата звернулися за допомогою в поліцію та українське консульство, але тепер «роботодавець» шантажує їх.

Коментар

Торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації стоїть на другому місці після торгівлі людьми задля експлуатації трудової. Опинившись у чужій країні за тисячі кілометрів від дому, постраждалі мають дуже обмежені можливості захистити свої права. Торгівці людьми маніпулюють ними, погрожуючи шантажем. Виїжджаючи працювати за кордон, не забудьте залишити копії своїх документів родичам, підтримуйте з ними регулярний зв’язок, домовтеся про «кодове слово», яке дасть змогу непомітно повідомити їм, що ви потрапили в біду.

Замість зйомок – працюй

Тоді Ганні було сімнадцять. Вона мешкала з бабусею й молодшою сестрою і навчалася в ПТУ. Статки в родини обмежені, тому коли дівчина дізналася, що має серйозне захворювання очей, то вирішила зібрати гроші на лікування самостійно. Ганна поїхала до Китаю працювати фотомоделлю, натомість же потрапила в ситуацію трудової експлуатації. Через два місяці, завдяки злагодженим діям правоохоронних органів, дівчину вдалося повернути.

Коментар

Вразливі молоді люди належать до групи високого ризику щодо потрапляння в ситуації торгівлі людьми, адже вони часто готові прийняти ризиковані пропозиції, які можуть призвести до втягування в сучасне рабство.

Він не знав, навіть не здогадувався, що було в тих бандеролях

У 2016 році мій брат поїхав на заробітки. Знайшов вигідну роботу кур’єром у Росії. Одного разу поліція перевірила бандероль, там виявилися наркотики. Брата засудили на сім років позбавлення волі. Через три роки його екстрадували в Україну. Він відбуває покарання. Ми намагаємося його витягти з в’язниці. Він не знав, навіть не здогадувався, що було в тих бандеролях.

Коментар

Протягом останніх років фіксується все більше випадків втягування в злочинну діяльність, а перебуваючи за кордоном, постраждалі не мають можливостей захистити себе в суді.

Після такої роботи почав заново опановувати основні життєві навички

Автомобільна аварія зламала життя Тараса. Він провів кілька місяців у лікарні і втратив роботу. Побачивши оголошення від власника фермерського господарства, який шукав пастуха, Тарас погодився на неї і залишився на фермі… на 16 років.

Його постійно били та принижували, і лише зрідка платили невеликі гроші. Лише після того як власник ферми помер, Тарасові нарешті повернули паспорт і повідомили, що він може бути вільним.

Оскільки повертатися чоловікові було нікуди, його направили до місцевої громадської організації, де він отримав притулок і почав заново опановувати основні життєві навички. Тарас одразу ж отримав одяг, медичну та психологічну допомогу. Тепер він працює майстром з ремонтів і має добру репутацію серед колег, знайшов свою сім’ю (адже родичі вже давно вважали його померлим), і зустрів онуків, які народилися за час його відсутності.

Коли дружина захворіла, вербувальники відібрали паспорти, а за спробу втекти жорстоко побили

Оксана була продавчинею в супермаркеті, аж одного разу до неї підійшла колега й розповіла про перспективну роботу за кордоном. Обіцяли гарні умови праці та гідну оплату, тож Оксана з чоловіком Дмитром без жодних сумнівів пристали на пропозицію.

Уже після прибуття все виявилось обманом: робота тривала по 15–18 годин на добу, потрібно було носити непідйомні ящики і працювати з токсичними та небезпечними добривами. Подружжю не дозволяли покинути територію господарства, навіть коли Оксана захворіла – вербувальники відібрали їхні паспорти, а за спробу втекти жорстоко побили. Після трьох місяців експлуатації Дмитра й Оксану врятувала поліція під час рейду з виявлення нелегального виробництва.

Оксана і Дмитро сьогодні є власниками авторемонтної майстерні. Вони працюють пліч-о-пліч, розвиваючи власну справу в рідному місті.

Я так зрадів, що зовсім забув про обережність

Я прочитав в інтернеті оголошення про те, що в Німеччину потрібні працівники. Обіцяли три тисячі євро на місяць! Я так зрадів, що зовсім забув про обережність, тут же переказав за працевлаштування посередникові на картку 480 євро і чекав. Чекаю місяць, він не об’являється. Передзвонюю — не відповідає.

Тепер я розумію, що мене обдурили і грошей своїх ніяк не поверну. Договорів з ним не підписував, я не знаю, у якому місті підприємство, про яке він розповідав, навіть його справжнього імені не знаю! Я в розпачі, бо гроші на «оформлення» взяв у кредит під високі відсотки і тепер їх відробляю. Я злий на себе, бо в 35 років повівся так легковажно.

Коментар

Якоюсь мірою цьому чоловікові пощастило: він не потрапив у ситуацію торгівлі людьми. Проте він, як і сотні інших людей, став жертвою шахрайської схеми. Частішають випадки, коли «рекрутери» беруть із потенційних трудових мігрантів гроші на «пошук вакансії», «відкриття візи» або як «комісійні». Отримавши гроші, посередник зникає.

Хіба можуть становити загрозу такі благополучні країни, як Фінляндія чи Норвегія? Можуть!

Чоловікові, який розповів про отриману з Фінляндії пропозицію, знайшов посередника за оголошенням у соцмережах. Працювати пропонують на гіпсокартонному заводі, контактів якого не розкривають. Посередник за свої послуги виставляє ціну 2000 євро, обіцяючи, що сума буде поступово стягатися із заробітної платні.

Коментар

Чим це небезпечно? Передусім потраплянням у боргову кабалу. Тобто роботодавці матимуть механізми тримати працівника на виробництві, поки він не «відпрацює» віддані за нього гроші.

ЯК НЕ ПОТРАПИТИ В ПАСТКУ

До від’їзду

Ознайомтесь з інформацією про країну в’їзду: законодавством; умовами перебування; медичним обслуговуванням (страхування життя і здоров’я від нещасних випадків) тощо.

Пам’ятайте, що для легальної роботи за кордоном Ви повинні мати: дійсний закордонний паспорт, відповідну робочу візу, трудову угоду (контракт) із закордонним роботодавцем та дозвіл на роботу в країні призначення.

Переконайтесь, що трудовий договір складений мовою, яку Ви розумієте, та містить повну інформацію про обов’язки, робочий графік, розмір заробітної платні, медичне й соціальне страхування, відпустку та вихідні.

Обов’язково переконайтесь, що Ваша робота за кордоном має законний статус. Ще до виїзду Ви маєте отримати дозвіл на роботу або робочу візу.

Трудова діяльність за туристичною, діловою (бізнес) або гостьовою візою є порушенням закону. Як правило, виїхати за кордон за туристичною чи гостьовою візою і вже за кордоном переоформити її на робочу неможливо.

Для отримання робочої візи обов’язково звертайтесь до консульської установи країни призначення особисто.

Зазвичай неможливо оформити робочу візу через посередників. Уточніть у відповідному консульстві, чи справді можливо посередництво при оформленні візи та яка вартість цієї послуги.

Якщо Ви все ж вирішили скористатися послугами фірми-посередника, перевірте її легальність на веб-сторінці Державної служби зайнятості України http://www.dcz.gov.ua/ у розділі «Перелiк фiрм, якi отримали лiцензiю на працевлаштування за кордоном».

У жодному разі не погоджуйтеся надавати фальшиві документи або неправдиву інформацію під час інтерв’ю зі співробітниками консульства.

Переговори та укладання договору із агенцією з посередництва при працевлаштуванні намагайтесь не вести наодинці з агентом. Запросіть із собою взяти участь у переговорах свою довірену особу (це може бути хтось із Ваших близьких).

Обов’язково ознайомтесь з правами працівників та мігрантів у відповідній країні призначення; у більшості країн встановлені стандарти мінімального рівня оплати праці, максимальної тривалості робочого дня та компенсацій у випадку нещасних випадків на виробництві.

Обов’язково запитайте свого закордонного роботодавця про медичне обслуговування та соціальний захист, на які ви можете сподіватись. Пам’ятайте, що роботодавці мають обов’язки стосовно своїх працівників.

Обов’язково запишіть перелік умов угоди з роботодавцем щоб до виїзду чітко усвідомити свій зиск від працевлаштуванням за кордоном та свої обов’язки.

Обов’язково запишіть контактну інформацію організацій, які можуть допомогти вам захиститись від зловживань. Цей перелік контактної інформації має включати амбасади/консульства України за кордоном та, якщо можливо, урядові та неурядові організації, які займаються захистом прав мігрантів у відповідній країні призначення. Негайно зв’яжіться зі співробітниками відповідної установи в скрутній ситуації.

Зробіть та візьміть із собою копії усіх важливих документів (національного та закордонного паспорту, коду, полісу медичного страхування, візи, договору про роботу/навчання, тощо). Зберігайте їх у безпечному місці окремо від оригіналів.

Залиште своїм рідним чи близьким копії своїх документів, нещодавно зроблену фотокартку та інформацію про майбутнє місце перебування.

Заздалегідь домовтеся з рідними про «кодову фразу», яка стане сигналом, що Ви потрапили в небезпеку.

Знайдіть та візьміть із собою контактну інформацію посольства або консульства України та інших організацій, що надають допомогу мігрантам у країні, до якої збираєтесь.

Не виїздіть із країни, доки не отримаєте чіткої контактної інформації про місце, де Ви будете працювати та про безпечне й надійне місце проживання. Повідомте рідним та/або друзям про детальне місце свого перебування за кордоном, а також залишіть їм детальну інформацію про Вашого роботодавця.

Під час перебування в іншій країні

Довіряйте свої документи лише уповноваженим посадовим особам (працівникам прикордонної служби, поліції).

У жодному разі не залишайте свій паспорт у якості застави та не віддавайте його роботодавцям «для реєстрації» або з інших причин.

Зареєструйтеся в українському посольстві/консульстві, якщо плануєте перебувати в країні довше, ніж три місяці.

Підтримуйте постійний контакт із родичами та повідомляйте їм про зміну Вашого місця перебування або роботи.

Намагайтеся мати при собі мобільний телефон та кошти на зворотній квиток додому.

Якщо вже потрапили у пастку

Зверніться до поліції в країні перебування, до консульства України, до Представництва МОМ в країні перебування, до профільних неурядових організацій/гарячих ліній, контакти яких дуже бажано знайти ще до виїзду за кордон, а також варто знайти спосіб повідомити родичів/друзів в Україні, які повідомлять Національну поліцію.

Корисні посилання

До найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання, контакти в регіонах можна знайти на веб-сторінці Міністерства соціальної політики України http://www.msp.gov.ua .

Веб-сайт з Програми з протидії торгівлі людьми (МОМ) – www.stoptrafficking.org/ .

Перевірити легальність фірми-посередника з працевлаштування за кордоном – http://www.dcz.gov.ua/  у розділі «Перелiк фiрм, якi отримали лiцензiю на працевлаштування за кордоном».

Актуальна інформація щодо порядку в’їзду до іноземних країн розміщена на сайті МЗС України за посиланням: http://mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/travel-advice/entering-foreign-countries .

У разі відсутності в країні перебування закордонної дипломатичної установи України, громадянин України може зв’язатися особисто або через рідних/знайомих в Україні з відділом оперативної роботи Департаменту консульської служби МЗС за номерами телефонів: (044) 238-16-57, факс: (044) 238-18-24 або надіслати повідомлення на адресу електронної пошти [email protected]  з метою уточнення місцезнаходження української закордонної установи в одній із сусідніх з країною перебування держав, яка забезпечує надання співвітчизникам необхідної у таких випадках допомоги.

Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні: м. Київ, вул. Михайлівська, 8, тел: (044) 568-50-15 – http://iom.org.ua/ua .

Вирішивши працювати за кордоном, усе перевірте самі. А якщо маєте якісь сумніви, телефонуйте на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів. Усі дзвінки з мобільних телефонів безкоштовні й анонімні. Запам’ятайте цей номер: 527.

На основі джерел МОМ

Підготувала Олена Водвуд,

ІА «Діло»

Щоб бути у курсі новин, підписуйтесь на сторінку «Діла» у Фейсбуці

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі