Львівські історики стверджують, що першу міську ратушу звели у XIV ст. Вона була камʼяною з деревʼяною вежею. У ті часи в міській ратуші не тільки засідали райці і лавники, але й були торгові ряди. Певний період у Львові дозволяли торгувати вином лише в пивницях ратуші, які здавали в оренду. У XV ст. на ратуші зʼявився годинник, а біля неї – прангер (ганебний стовп), на якому здійснювали покарання і судові вироки, ідеться у матеріалі Zaxid.net.
Львівська ратуша часто горіла, її відновлювали, перебудовували, розширяли. І ось нарешті наприкінці XVI ст. патрицій Станіслав Шольц профінансував нову реконструкцію ратуші, яка на той час складалася з трьох різночасових частин. Вхідний портал прикрасили камʼяним різьбленням, схожим до Чорної камʼяниці. На колоні встановили камʼяного лева з геральдичним щитом – Лоренцовичівського, новий камʼяний прангер з алегоричними римськими фігурами Феміди і ката.
Чергова перебудова припала на час правління бургомістра Мартина Кампіана у 1619 році. Такою ратуша була впродовж двох століть. Саме ця ренесансна ратуша вперше зафіксована в історичних візуалізованих джерелах. До будівлі додали ренесансний аттик з аркадою, восьмигранну вежу висотою 58 м з балконом для сурмача, яка завершувалась флюгером із левом. Тодішня зала засідань мала розписані стіни, її інтерʼєр доповнювали східні килими, портрети королів та гетьманів, географічні карти. Там же була Судова палата, яку прикрашало полотно XIV ст. «Страшний суд».
Цю ратушу розібрали 1826 року після того, як завалилась її вежа. Відразу магістрат взявся будувати нову під керівництвом архітектора Єжи Глоговського. Це був період Австро-Угорщини, в цей період будували у стилі класицизм. Нова ратуша у порівнянні з попередньою була доволі стриманою, строгою, без зайвих прикрас.
Зведення чотириповерхового магістрату квадратної форми з внутрішній подвірʼям завершили у 1835 році. Спершу двоярусна 65-метрова вежа мала купольне завершення. Однак її знову спіткало нещастя: пожежа 1848 року. Окремі ілюстрації з архіву відтворюють події «весни народів» 1848 року, коли львівська ратуша згоріла, і її вигляд після реставрації.
Після цього архітектор Йоган Зальцман зробив останню реконструкцію, замінивши купол на зубчасте завершення. У цьому вигляді ратуша простояла до наших часів.
На онлайн-виставці Держархіву також візуалізовані будівлі:
- Львівського університету ім. Івана Франка, а первісно – Галицького сейму;
- Вірменського собору;
- реколекційний дім та костел отців єзуїтів на вул. Залізняка (зараз – частина Лісотехнічного університету);
- страхового товариства «Дністер» на вул. Руській;
- будівлі хоспісу Білінських (вул. Смаль-Стоцького);
- банку та будинку з лицарями на вул. Валовій;
- житлових будинків на пл. Ангелів, 1, Винниченка, 26 (який згодом належав НТШ) і 28 зі скульптурами Леонарда Марконі;
- вілли на Коновальця, 100, схожій на замок.
Також там наведені давні назви сучасних вулиць Львова та період, коли звели ці памʼятки.
«Виставка “Архітектура старого міста Львова” розповідає про Львів як місто із душею та особливою атмосферою, адже архітектурні памʼятки передають дух минулих епох. Зануритися у процеси творення величного Львова ми можемо за допомогою документів, що зберігаються у ДАЛО, адже саме вони відображають поетапне оформлення архітектурного обличчя нашого міста», – зазначають в архіві Львівської області.
Акти будівельного нагляду Львівського міського управління (магістрату) частково оцифровані і завантажені на офіційному сайті архіву. Ознайомитися із цифровими копіями документів можна за посиланням.
Коментарі