Актуальні теми:

РетроДіло

Як у Львові почалася велика війна: 38 днів до російської окупації. Ретро
Богдан Скаврон | 28 липня 2021
28 липня 1914 року в Європі розпочався воєнний конфлікт, з якого розгорілося полум’я Першої світової війни. “Війна із Сербією!” - з такими заголовками вийшли того дня всі щоденні газети Австро-Угорщини. Львівське видання Kuryer Lwowski навіть примудрилося опублікувати повідомлення про оголошення війни у надзвичайному вечірньому випуску газети, датованому понеділком, 27 липня — того дня, коли пролунали перші постріли над Дунаєм, які стали прелюдією глобального військового конфлікту.
Багачі зі Сходу: як Львів “окупували” перський шах та його вельможі. Ретро
Богдан Скаврон | 24 липня 2021
Величезний наплив туристів з арабських країн цього літа вніс свіжу нотку мультикультурності на вулиці Львова, який за багато віків, здавалося, уже звик до різного роду гостей з найвіддаленіших куточків світу.
Перші львівські олімпійці: рекорди юриста-бігуна і медаль майора кавалерії. Ретро
Богдан Скаврон | 18 липня 2021
На Олімпійських іграх у Токіо, які розпочнуться у п’ятницю, 23 липня, у складі збірної України змагатимуться за нагороди семеро представників Львівської області.
Перший день звільненого Львова: яким було місто після деокупації 1941 року
Богдан Скаврон | 30 червня 2021
На світанку 30 червня 1941 року, через вісім днів після перетину кордону з Радянським Союзом, підрозділи німецької армії, розгромивши ворога у запеклих боях на підступах до Львова, уже практично без спротиву увійшли в місто. Про події того часу писали тодішні українські газети, які почали виходити друком майже одразу після звільнення Галичини від радянської влади. “Діло” розповідає, яким побачили Львів тогочасні газетярі.
Народження українського пантеону на Личакові: як з’явився пам’ятник на могилі Маркіяна Шашкевича
29 червня 2021
29 червня 1906 року на Личаківському цвинтарі у Львові зібралося велелюдне віче української громади. На могилі “будителя” галицьких українців Маркіяна Шашкевича того дня відкривали та освячували пам’ятник, кошти на спорудження якого збирали аж 13 років.
Як “купався” Львів: місто затоплює під час злив уже понад сотню років. Ретро
Богдан Скаврон | 26 червня 2021
Від потужних злив вулиці та будинки давнього Львова потерпають вже не один десяток років.
Російські шпигуни на Галичині: чим займалися “прадіди” Петрова і Баширова  
20 червня 2021
У напруженій політичній атмосфері міжнародних відносин, коли уже пахло великою війною, яку згодом назвуть Першою світовою, на прикордонній з Росією території Австро-Угорщини розгорнули активну діяльність російські шпигунські мережі. “Прадіди” теперішніх агентів ФСБ співпрацювали з варшавською та київською “охранкою” — відділенням тогочасної російської поліції, яке займалось політичними справами.
Незвична прихожанка костелу Бернардинів. Ретро
13 червня 2021
Двері костелів і церков стоять у неділю настіж. Тому не диво, що інколи ввійде туди хтось зовсім небажаний.
На штурм Евересту: сто років тому у Львові заговорили про підкорення “вершини світу”
09 червня 2021
Влітку 1921 року у цілому світі, затамувавши подих, стежили за першою спробою підкорення найвищої вершини в Гімалаях — гори Джомолунгми, яку європейці назвали Еверест.
Солдатське життя у Львові: як гуляли і стріляли галицькі артилеристи. Ретро
Богдан Скаврон | 30 травня 2021
Для багатьох українців, яким випало служити у цісарсько-королівській армії Австро-Угорщини, казарми Фердинанда на вулиці Городоцькій у Львові, де квартирував 11-ий артилерійський полк польових гаубиць генерал-майора барона Йозефа фон Смола, на кілька років ставали рідним домом.
Перше травня у Львові: під червоними прапорами і з кордонами поліції. Ретро
01 травня 2021
Традиція відзначати робітниче свято 1 травня у Львові триває вже понад 130 років. За часів Австро-Угорщини містом проходили багатотисячні маніфестації з вимогами кращих умов праці під пильним наглядом поліції та навіть пожежників.
Від Головної до Загальної Української Ради. Про що писало «Діло» 24 квітня 1938 р.
24 квітня 2021
У травні 1915 р. Головна Українська Рада – координаційний центр українських політиків – раптом змінила свою назву на Загальна Українська Рада. Що насправді означала зміни вивіски? Про це – у спомині Степан Барана (1879 – 1953) – активного учасника національно-визвольних змагань, тернопільського адвоката, міністра землеробства ЗУНР, депутата Сейму в 1928 – 1939 рр.
Там, де виробляють львівське пиво. Ретро
15 квітня 2021
Що писало «Діло» 15 квітня 1932 р.
Українська революційна пісня 1848 року
13 квітня 2021
Про що писало «Діло» 12 квітня 1936 року.
На що може надихнути терорист і радянофіл Мирослав Січинський
12 квітня 2021
12 квітня 1908 року — український студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців убив намісника Галичини графа Анджея Потоцького.
Публічне згіршення проф. Студинського. Про що писало «Діло» 6 квітня 1930 р.
06 квітня 2021
Редактор «Діла» Іван Кедрин-Рудницький якось згадував, як на еміграції йому зізнався колишній оунівець про доручення йому з товаришем зайти в редакцію газети і побити пана редактора.
Про потреби українського населення Львова. Що писало “Діло” 28-29 березня 1929 року
28 березня 2021
Передруковуємо промову отця Д. Лопатинського (1866 – 1951) під час бюджетної дискусії у Львівській міській раді 1929 р. Д. Лопатинський – парох Успенської Церкви, депутат Львівської міської ради, голова видавничої спілки «Діло». На разі лише зауважу, що упродовж 1896 – 1918 рр. українське населення міста не було представлене у міській раді взагалі. А от після проголошення незалежності Польщі ситуація змінилася – як це не парадоксально. Тож український клуб Львівської міської ради – незоране поле для історичних досліджень!
Самоуправні вибори у Львівському повіті. Про що писало «Діло» 22 березня 1935 р.
22 березня 2021
1933 року Польський сейм проголосував за реформу місцевого самоврядування, яка полягала в об’єднанні громад у волості – щось схоже на наші сучасні об’єднані територіальні громади. А 1935 р. відбулися місцеві вибори – перші від часу відновлення незалежності Польщі. Про виборчі особливості Брюховичів, Кривчиців, Малехова, Наварії, Сокільників, Солонки, Чижок та інших всім добре відомих сіл тодішнього Львівського повіту.
Вечерниці в Крушельниці, які закінчились масовою екзекуцією. Ретро
15 березня 2021
Про що писало "Діло" 15 березня 1939 року.
Як революція звільнила Андрея Шептицького з царських в’язниць. Спогади
07 березня 2021
Про що писало «Діло» 7 березня 1937 року.