Актуальні теми:

РетроДіло

Там, де виробляють львівське пиво. Ретро
15 квітня 2021
Що писало «Діло» 15 квітня 1932 р.
Українська революційна пісня 1848 року
13 квітня 2021
Про що писало «Діло» 12 квітня 1936 року.
На що може надихнути терорист і радянофіл Мирослав Січинський
12 квітня 2021
12 квітня 1908 року — український студент Мирослав Січинський на знак протесту проти шовінізму польських урядовців убив намісника Галичини графа Анджея Потоцького.
Публічне згіршення проф. Студинського. Про що писало «Діло» 6 квітня 1930 р.
06 квітня 2021
Редактор «Діла» Іван Кедрин-Рудницький якось згадував, як на еміграції йому зізнався колишній оунівець про доручення йому з товаришем зайти в редакцію газети і побити пана редактора.
Про потреби українського населення Львова. Що писало “Діло” 28-29 березня 1929 року
28 березня 2021
Передруковуємо промову отця Д. Лопатинського (1866 – 1951) під час бюджетної дискусії у Львівській міській раді 1929 р. Д. Лопатинський – парох Успенської Церкви, депутат Львівської міської ради, голова видавничої спілки «Діло». На разі лише зауважу, що упродовж 1896 – 1918 рр. українське населення міста не було представлене у міській раді взагалі. А от після проголошення незалежності Польщі ситуація змінилася – як це не парадоксально. Тож український клуб Львівської міської ради – незоране поле для історичних досліджень!
Самоуправні вибори у Львівському повіті. Про що писало «Діло» 22 березня 1935 р.
22 березня 2021
1933 року Польський сейм проголосував за реформу місцевого самоврядування, яка полягала в об’єднанні громад у волості – щось схоже на наші сучасні об’єднані територіальні громади. А 1935 р. відбулися місцеві вибори – перші від часу відновлення незалежності Польщі. Про виборчі особливості Брюховичів, Кривчиців, Малехова, Наварії, Сокільників, Солонки, Чижок та інших всім добре відомих сіл тодішнього Львівського повіту.
Вечерниці в Крушельниці, які закінчились масовою екзекуцією. Ретро
15 березня 2021
Про що писало "Діло" 15 березня 1939 року.
Як революція звільнила Андрея Шептицького з царських в’язниць. Спогади
07 березня 2021
Про що писало «Діло» 7 березня 1937 року.
Що чувати у Львові? Про що писало «Діло» 23 лютого 1900 р.
23 лютого 2021
Про будні міста після краху Галицької ощадної каси – балі, вибори, капітальне будівництво, а також … про що ж іще?! … сміття! Площа Стрілецька, де тоді будували гаражі для сміттєвозів, – сучасна площа Данила Галицького. З цього тексту дізнаємося, що українська громадськість міста планувала збудувати тут український театр або гімназію. Але магістрат не дозволив, надавши перевагу вирішенню проблеми сміття.
Баришівництво виборче. Про що писало «Діло» 17 лютого 1900 року
17 лютого 2021
Відомо, що під виборчих кампаній в Австро-Угорщині крутилися якісь гроші. Оскільки голосування не було безпосереднім, в Галичині посвідчення виборця скуповували по 10 корон (= 5 золотим ринським), як правило (купленою посвідкою потім голосували підставні особи). І були спеціальні агенти, які жили з такого сумнівного промислу; політтехнологи – якщо вживати сучасний термін. 14 лютого 1900 р. у Відні відбувся кумедний процес з цього приводу. Додам, що Г. Купчанко (1849 – 1902) – москвофіл з Буковини, журналіст, етнограф, який мешкав у Відні і заробляв собі на хліб з маслом в тч. як «барышник» - себто перекупник.
Галицька каса щаднича. Про що писало «Діло»10 лютого 1899 року
10 лютого 2021
Сьогодні поговоримо про найрезонансніше банкрутство в історії Галичини. На початку 1899 р. «Діло» з номера в номер обговорює крах Галицької ощадної каси – одного з основних банків нашого краю. Нічого дивного: тисячі галичан облягали імпозантний будинок нинішнього Музею етнографії та народних промислів на проспекті Свободи з наміром повернути свої збереження.
Карнавалові міркування: про що писало “Діло” 5 лютого 1937 року
05 лютого 2021
Після завершення Різдвяних свят у Львові розпочинався сезон балів. Звичай міських балів і карнавалів проник до Львова в останні десятиліття першої Речі Посполитої, поступово набув популярності та сягнув апогею в міжвоєнній Польщі.
Оскандаленє «Jedynego sejmu polskiego». Про що писало «Діло» 28 січня 1910 р.
28 січня 2021
Одного погожого зимового дня 1910 р. депутат Тимотей Старух прийшов на роботу – на сесію Сойму. Раптом до нього підскочив якийсь матолко і заїхав у вухо. Оскільк Тимотей – екс-жандарм, за мить матолко уже валявся у калюжах власної крові, і чи б лишився живий – хто зна; тим більше, що на допомогу Тимотеєві прибув його брат Антін, теж депутат! І якби колеги-поляки не відтягнули зденерованих лемків геть та не викликали поліцію – хто зна, чим би то скінчилося. «Діло» – про безпрецедентну подію за всю історію Галицького сейму – напад журналіста на депутата. Такого в Галицькому сеймі не було ні до, ані після того!
Радіостанція у Львові. Про що писало «Діло» 25 січня 1930 року
25 січня 2021
15 січня 1930 р. у Львові запрацювало власне радіо. З цієї оказії відбулася пресконференція пана Хамця, директора «Польського радіо», на яку запросили також кореспондента «Діла».
Фальшивомонетники у Брюховичах: вони підробляли американські долари, польські злоті та австрійські корони
Богдан Скаврон | 17 січня 2021
На початку ХХ століття, після того, як через Брюховичі зі Львова було прокладено залізничну колію і це приміське село стало перетворюватися на курорт, суспільне життя тут значно пожвавилося, особливо в літню пору, коли на свої заміські вілли з’їжджалися на відпочинок заможні львів’яни. А тихими зимовими вечорами, коли хатинки “літників” уже стояли порожніми, а з останнім потягом від’їжджали поодинокі ще тоді лижники, тут часом вершилися темні, як навколишній ліс, справи.
“Діло” і “Нове слово”. Спільний щоденник: грудень-лютий 1914 року
14 січня 2021
Останні роки перед війною – зоряний час львівської преси: в зв’язку з поширенням освіти і добробуту газет було чимало, газета в той час –прибутковий бізнес. Про безпрецедентний випадок в історії львівської преси – загальний страйк львівських друкарів у грудні 1913 – лютому 1914 рр. Друкарі або зецери, як їх називали до І світової війни, – «білі комірці» львівського пролетаріату, мали свою профспілку від 1817 р. Узгодивши свої дії, зецери дружно відмовлялися працювати, поки власники газет не пішли їм на поступки. Як під час страйку виходили з ситуації редакції львівських газет – у спогаді Івана Німчука, редактора «Діла» в 1935 – 1939 рр.
Короткий начерк історії «Діла». Про що писало «Діло» 3 січня 1905 р.
03 січня 2021
У той день вийшов перший ювілейний випуск «Діла» – до його 25-ліття. Про склад редакції, формат, бюджет, зарплати, борги, права власності і взагалі, про все-все-все, що стосувалося видавництва газети у перші чверть віку її існування, – у хронологічно першому нарисі історії «Діла».
“Народний з’їзд”. Про що писало «Діло» 27 грудня 1899 року
28 грудня 2020
Ось таким скромним текстом «Діло» повідомило про установчий з’їзд Національно-демократичного сторонництва – основної галицько-української партії аж до 1939 р. Стимулом до переформатування руху народовців була радикальна «бомба», а саме глибока криза в Русько-Українській радикальній партії.
Боротьба з неписьменністю. Про що писало «Діло» 18 грудня 1938 р.
18 грудня 2020
Як стверджує сучасний українсько-швейцарський історик Святослав Пахолків у монографії «Українська інтелігенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації» (2014), 1910 р. не вміло читати й писати 79% галицьких українців і 52% поляків. З того часу ситуація значно покращилося, а все ж напередодні ІІ світової війни все ще було неписьменними 34,5% українського населення трьох галицьких і більше50% українського населення Волинського та Поліського воєводств.
День в історії: рівно 120 років як у Станіславові проваджали Андрея Шептицького, номінованого Митрополитом Галицьким
Іван Матковський | 13 грудня 2020
Нині минає рівно 120 років як у Станіславові проваджали дотихчасового там єпископа Андрея, номінованого Митрополитом Галицьким. Як то було: газета "Діло" від 12 грудня 1935 р. частина І.