Колишні партнери російського олігарха Михайла Фрідмана намагаються повернутися до керування IDS Ukraine, активом, вилученим у 2022 році, але держава відстоює принципову позицію: стратегічні активи, пов’язані з російським капіталом, не можуть опинятися під контролем тих, хто довгі роки був частиною старої бізнес-системи.
IDS Ukraine — велика українська група компаній, яка є одним із провідних національних виробників бутильованої мінеральної води та напоїв. IDS Ukraine охоплює виробництво та продаж відомих брендів, зокрема “Моршинська”, “Миргородська”, “Аляска” та “Aqua Life”.
Коли у 2022 році держава арештувала IDS Ukraine — актив, який багато років перебував у російській бізнес-орбіті Михайла Фрідмана, — суспільство очікувало одного: остаточного й безповоротного розриву з усіма, хто був частиною цієї системи.
АРМА цю лінію й провела: усіх причетних до попередньої моделі управління — включно з українськими партнерами російського капіталу — було відсторонено від впливу на актив. Та сьогодні колишні співпартнери Фрідмана — насамперед Всеволод Білас, депутат Львівської облради від “Європейської солідарності” — намагаються знову зайти у двері, які держава для них закрила.
Серед найгучніших критиків — саме ті, кого АРМА не допустила, бо вони десятиліттями були частиною корпоративної конструкції, контрольованої російським олігархом.
Всеволод Білас — співзасновник IDS Ukraine, ключова фігура попередньої моделі управління. Колись партнер Фрідмана. Сьогодні — “борець за справедливі умови конкурсу”.
Їхня риторика проста: “Нас усунули — отже, конкурс неправильний”.
Але контекст інший
- старі бізнес-зв’язки з російськими структурам не дають жодних переваг,
- попередні партнери Фрідмана не мають інсайдерських преференцій,
- умови дозволяють заходити новим гравцям, а не людям із “звичного” кола.
І саме це стало тригером для Біласа та тих, хто хоче повернути собі хоч частину впливу.
Чому критика виглядає як спроба повернення?
1.Білас не може взяти участь у конкурсі через вимоги, спрямовані на незалежність майбутнього управителя від минулих російських структур. Цей бар’єр — і є ключовою причиною його критики.
2.Теза про «дискримінаційні умови» — зручно звучить у публічній площині. Але за нею читається інше: «Дайте нам можливість повернутися до керування тим, чим ми керували раніше».
3.Публічний тиск на АРМА — це спосіб поставити під сумнів конкурс, у якому вони самі не можуть брати участь.
Чому держава не може допустити реваншу
IDS Ukraine — один із найчутливіших активів:
- лідер ринку води,
- критична частина харчової безпеки,
- колишній актив російського капіталу,
- майбутня державна власність.
Повернення до керма людей, які тривалий час працювали в одній бізнес-системі з Фрідманом, означало б:
- реанімацію старих корпоративних схем,
- ризик збереження неформальних зв’язків,
- удар по українській санкційній політиці.
Це питання принципів
Україна має чітко стояти на позиції: колишні партнери російських олігархів не можуть отримувати контроль над стратегічними активами, вилученими у цих же олігархів.
І спроби Біласа повернутися через інформаційний тиск не змінюють головного: АРМА правильно відсунула стару команду у 2022 році — і має тримати позицію сьогодні.
Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук
Коментарі