Як повідомили у ЛМР, місто хоче облаштувати тут сучасний безбар’єрний простір із єдиним загальноміським рекреаційним сквером, якісною пішохідною зоною і комфортними зупинками громадського транспорту, враховуючи історичну спадщину цього місця.
Головне завдання, яке перед собою поставили у Ратуші — з’єднати дрібні клаптики зелених зон на цій ділянці, які після реконструкції утворять одну велику зелену зону площею 1.4 га фактично у самому центрі міста.
Як розповів на виконкомі головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, метою конкурсу є пошук концепції цілісної трансформації ділянки зі створенням сучасного скверу та міської площі.
На конкурсі архітектори мають запропонувати сценарій поетапної трансформації: від площі Князя Ярослава Осмомисла — до пішохідизації вулиці Сянської із обʼєднанням зелених просторів у єдиний загальноміський рекреаційний сквер. Передбачається безбар’єрний публічний простір з розміром як сквер, що навпроти церкви святого Юра.
Також буде змінена транспортна пріоритетність на ділянці: перевагу нададуть пішохідному, велосипедному та громадському транспорту. Вулиця Сянська має стати пішохідним зеленим звʼязком між мікроскверами з можливістю проїзду. Дільниця має значний історично-культурний шар, зокрема історії єврейської громади Льова. На території знаходились Велика передміська синагога та синагого Бет Лехем. Архітекторам пропонується засобами благоустрою відзначити їхнє розташування.
«Від часу попереднього рішення ми підготували завдання для архітектурного конкурсу. Йдеться про велику територію — майже 1,5 га. У межах конкурсу плануємо зробити вулицю Сянську пішохідною, щоб об’єднати розрізнені зелені ділянки в єдиний простір і доповнити їх новими насадженнями. Фактично тут з’явиться великий сквер — майже парк.
Це буде повноцінна зелена зона для відпочинку та пізнання історії міста. Ми додатково опрацювали історичні джерела й матеріали міжнародної конференції про район „Кракідали“. Це важливе історичне осердя Львова, тож особливу увагу приділяємо єврейській спадщині. У межах ландшафтних рішень плануємо позначити ключові історичні локації: передміську синагогу, синагогу „Бет Лехем“, Дім науки та інші місця, що формували цю частину міста.
Нещодавно відійшов у засвіти львівський архітектор Маркіян Коссак. Саме він першим запропонував об’єднати ці фрагменти в єдиний зелений простір. Ми працювали з ним над ідеєю та підходами до конкурсу, і сьогодні ці напрацювання лягли в основу завдання для архітекторів», — пояснив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
З його слів, проєкт матиме два етапи. Спершу планують комплексний благоустрій площі Князя Ярослава Осмомисла. А вже опісля буде реконструкція та благоустрій решти території — а це ділянка ринку «Добробут», вулиця Сянська та прилеглі сквери. Саме другий етап розглядають як перспективну зону після завершення судових процесів. Наразі земельна ділянка, де є колишній ринок, є предметом тривалих судових спорів.
«У цій справі маємо зареєстроване кримінальне провадження за фактом підробки документів зі сторони власників колишнього Добробуту. Ми боремося за цю ділянку вже багато років у судах. Найближче засідання — 16 лютого», — нагадала директорка юридичного департаменту Львівської міської ради Гелена Пайонкевич.
А за кілька місяців Любомир Зубач, що є заступником міського голови з містобудування, сподівається, що вдасться демонтувати ті мафи, які ще залишились на цій площі.
Деталі про запуск архітектурного конкурсу та його терміни оприлюднять згодом, після узгодження всіх рішень із профільними спілками.
Територія проєктування є в буферній зоні ЮНЕСКО, у безпосередній близькості до Оперного театру та площі Старий Ринок. Наразі ділянка функціонує як транзитний та торговельний вузол, перевантажений транспортом. Навколишня забудова формує щільний історичний фронт, який наразі візуально відрізаний від пішохода
З погляду історії, територія містить велику кількість нашарувань, починаючи з княжої доби міста, та завершуючи створенням на дільниці єврейського передмістя. В межах дільниці діяла низка синагог та будинок освіти, і це має значний вплив на формування історії та ідентичності дільниці у сучасному трактуванні.




Коментарі