Справа № 453/1547/21 — саме з таких: вона відображає не лише конфлікт щодо конкретних ділянок, а й ширший контекст трансформації системи управління землями після децентралізації.
Верховний Суд у цій справі підтвердив важливість дотримання процедур органами влади під час розпорядження землями. Водночас окрема думка судді Касаційного цивільного суду Євген Петров додає до цього рішення інший вимір — фокус на балансі між інтересами громади та правами осіб, які вже набули майно у цивільному обороті.
У своїй позиції суддя звертає увагу на питання належного способу захисту та пропорційності втручання у право власності. Йдеться про те, що у подібних спорах важливо враховувати не лише формальні порушення процедури, а й наслідки для добросовісних набувачів, а також доступність ефективних механізмів компенсації.
Такий підхід відображає більш широкий тренд у правозастосуванні — поступовий перехід від формального аналізу до оцінки через призму прав людини і правової визначеності. У центрі уваги опиняється не лише законність дій органу, а й те, як ці дії впливають на баланс інтересів усіх учасників.
Окремо варто відзначити, що подібні спори формуються в умовах перехідного законодавства, коли повноваження у сфері земельних відносин змінювалися, а практика їх реалізації ще не була сталою. У такому контексті оцінка дій органів, зокрема Держгеокадастру, потребує комплексного підходу — з урахуванням як нормативних змін, так і фактичних обставин їх застосування.
Таким чином, справа демонструє, що сучасне правосуддя дедалі більше рухається у бік пошуку балансу: між реформою і стабільністю, між публічним інтересом і правами людини. І саме в таких дискусіях, відображених зокрема в окремих думках суддів, формується майбутня практика.
Іван Виговський



Коментарі