Минулого тижня мали виїзд до музею. На першому фото – туалет музею Коновальця у Зашкові. Типу сортир. Надворі. Іншого нема. І так той туалет тут стоїть роками.
Музей Коновальця – зачинений ще від часів ковіду, потім на якийсь час його відкрили. Але зараз заклад теж на клямці, мовляв, бояться, щоб не прилетіло від рашистів. Та офіційно працівники працюють (мабуть, і зарплату отримують).
Справа патріотичного виховання мала би бути надважливим пріоритетом. А повага до наших Героїв – безумовним дороговказом. Особливо зараз. Та очевидно, це сьогодні хвилює не всіх.
Зашків є частиною Львівської громади, але музей обласного підпорядкування. Тому після виїзду зателефонував очільнику обласної ради. Не можу ігнорувати такий стан речей у Зашкові. У Львові міський голова нам ставить зовсім іншу планку. Тому наша пропозиція – співфінансування. Саме це запропонував і керівництву області, і керівництву Історичного музею, філією якого і є музей Коновальця у Зашкові. Гадаю, такий формат мали би підтримати також депутати обласної ради і міської рад, і обласна військова адміністрація.
А тепер повернімося до питання, чому ж так сталося?
Пам’ятаєте, популярний у свої часи анекдот про туалет, який закінчувався: «Яка країна – такий і теракт». Так-от я перефразую: який туалет – такий і менеджмент.
Як би не звучало контраверсійно, але туалет – це обличчя будь-якого офісу, структури, закладу. Це про повагу до людей, про ставлення до відвідувачів і рівень менеджменту.
І раджу погортати фото – там у галереї є знимки, як виглядає Офіс громади у Зашкові та його вигоди. Це все Львів облаштував, щойно Зашків став частиною Львівської громади. Це і про сервіс, і про інклюзію. Для порівняння.
Про рівень управління музеєм, думаю, все зрозуміло. Але ж кожна проблема насправді має своє «ім’я та прізвище». Так-от. Музеєм у Зашкові не перший рік керує такий собі Ігор Селецький. Саме той, що підбурює своїх односельців не платити за воду (по 12,45 грн за куб, коли весь Львів платить по 17, а сусідній Городок – майже по 35 грн). Дійшло в тій агонії навіть до закликів від’єднання Зашкова від Львівської громади.
Людина-суперменеджер, що встигає скрізь? Чи в чоловіка банально забагато вільного часу, що потягло на деструктив? І це в час війни, коли важливо робити корисне для громади та країни, коли цінна максимальна консолідація всіх і кожного, бо маємо одну мету – перемога над зовнішнім ворогом.
Але про що це я – коли дивитися на той нужник, що стоїть роками в музеї, то розумієш, що конструктиву у цього «управлінця» ніколи не було…
Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук
Коментарі