Виконувач обов’язків генерального директора ОКС ЛГП «Галсільліс» Львівської обласної ради Іван Підгородецький — про фінансові результати підприємства, незаконні рубки, лісовідновлення, вартість дров, прозорість продажу деревини та подальші зміни у роботі підприємства.
— «Галсільліс» — це підприємство, яке має заробляти максимальний прибуток?
«Галсільліс» не можна оцінювати виключно як підприємство, яке повинно заробляти максимальний прибуток. Ліс — природний ресурс, який має екологічну, соціальну й економічну цінність.
Але соціальна функція не означає, що підприємство може бути неефективним. Навпаки — воно повинно бути економічно самодостатнім, сплачувати податки, забезпечувати робочі місця, фінансувати охорону та відтворення лісу.
Тому правильний баланс для нас — не «заробити якомога більше», а отримати економічний результат при невиснажливому лісокористуванні.
— Який фінансовий результат? Чи прибутковий «Галсільліс»?
За доступною фінансовою звітністю ОКС ЛГП «Галсільліс», за 2025 рік дохід підприємства становив близько 271 млн грн, а чистий прибуток — 17,4 млн грн. Впродовж першого півріччя 2026 року дочірніми лісогосподарськими підприємствами реалізовано продукції на суму понад 157 млн грн, та отримано чистий прибуток в сумі 10,5 млн грн.
Що для мене принципово: зароблені кошти повинні повертатися в систему — у лісовідновлення, охорону лісу, техніку, дороги, пожежну безпеку, оплату праці та розвиток підприємства. Частина коштів також сплачується у вигляді податків і обов’язкових платежів. Наприклад, за минулий рік «Галсільліс» сплатив 108,9 млн грн податків та обов’язкових платежів.
Окрім того, середньомісячна заробітна плата одного працюючого в цілому по підприємству становить 21 520 грн. Водночас рівень оплати праці суттєво відрізняється залежно від фінансово-економічного стану окремих підприємств: на окремих підприємствах середньомісячна заробітна плата одного працівника становить від 31 000 до 40 000 грн. Така різниця зумовлена, зокрема, відмінностями в обсягах господарської діяльності, фінансових результатах, чисельності працівників та можливостях відповідних підприємств забезпечувати належний рівень оплати праці.
— Скільки лісу під управлінням і як контролюється законність?
Сьогодні йдеться приблизно про 146,5 тисячі гектарів земель лісового фонду та систему дочірніх лісогосподарських підприємств.
Але саме поняття «управління» не означає, що директор може розпоряджатися лісом на власний розсуд. Заготівля деревини відбувається в межах матеріалів лісовпорядкування, відповідних лімітів, планів і законодавчих процедур.
Важливий принцип — дерево не повинно потрапити в рубку тільки тому, що комусь захотілося його зрубати. Має бути законна підстава, відповідна документація та контроль.
Ми також повинні посилювати внутрішній контроль, бо масштаб території величезний, а ліси часто розташовані невеликими ділянками.
— Незаконні рубки — яка ситуація?
Незаконні рубки — це реальна проблема, і говорити, що її не існує, було б неправдою.
Водночас протягом 2025 року до правоохоронних органів було передано 49 протоколів щодо незаконних рубок на суму понад 16 млн грн.
І я вважаю правильним говорити про це відкрито: кожна незаконна рубка — це проблема не лише екологічна, а й репутаційна для всіх лісівників.
Окремо треба розслідувати випадки, коли до незаконної діяльності можуть бути причетні працівники підприємства. Минулого року поліція повідомляла про розслідування схеми незаконної рубки на одному з підприємств «Галсільлісу» зі збитками майже 9 млн грн. Це саме розслідування правоохоронних органів, тому остаточні висновки має дати суд.
— Скільки рубаєте і скільки відновлюєте?
Лісове господарство не можна вимірювати просто формулою «зрубали одне дерево — посадили одне дерево». Є різні види рубок, різні вікові групи насаджень, природне поновлення.
Але принцип однозначний: лісова ділянка після проведення відповідного господарського заходу повинна бути відновлена.
Наприклад, у 2025 році «Галсільліс» провів лісовідновлення на 281 га, створивши 230 га лісових культур і здійснивши сприяння природному поновленню майже на 51 га. За цей період висаджено понад 1,8 млн дерев.
Тобто для нас завдання — не просто відновити площу, а створити здоровий, стійкий і продуктивний ліс.
— Чому дрова дорогі?
Тут потрібно чесно розділити дві речі: ціну деревини як ресурсу і собівартість її заготівлі та доставки.
Дрова — це не просто дерево в лісі. Це заготівля, трелювання, транспортування, навантаження, склад, зарплата працівників, паливо, податки та інші витрати.
Якщо підприємство почне продавати дрова нижче собівартості, різницю фактично доведеться компенсувати з інших джерел.
Водночас соціальне завдання комунального підприємства — максимально спростити населенню легальне придбання дров і зробити ціну максимально прозорою.
Я за те, щоб люди чітко бачили: скільки коштує сама деревина, скільки логістика і які платежі входять у кінцеву ціну.
— Наскільки прозорий продаж деревини?
Сьогодні продаж деревини — це не ситуація, коли директор може сказати: «Ось цьому підприємцю я продам, а цьому — ні».
Реалізація має проходити через передбачені законодавством механізми та електронні процедури. Це принципово важливо, тому що чим менше ручного управління, тим менше корупційних ризиків.
І я підтримую подальше збільшення відкритості: громадськість повинна мати можливість бачити обсяги заготівлі, реалізації, ціни та покупців у межах інформації, яка за законом може бути оприлюднена.
— Землі лісового фонду і забудова. Як тут має працювати система?
Це одне з найбільш чутливих питань.
Ліс не повинен тихо зникати з лісового фонду під виглядом інвестиційного проєкту.
Якщо йдеться про зміну цільового призначення, вилучення земель, сервітут, оренду чи інше використання — кожна така ситуація повинна проходити окрему юридичну та публічну процедуру.
Водночас треба розуміти різницю між фактом незаконного вилучення лісу і законною процедурою використання земельної ділянки. Не кожен інвестиційний проєкт автоматично означає знищення лісу.
— Чи має директор достатньо повноважень?
Я б сказав так: повноваження повинні бути достатніми для оперативного управління, але вони повинні супроводжуватися відповідальністю і контролем.
Комунальний статус має і переваги, і обмеження. Перевага — ліс є ресурсом громади та області, а підприємство має суспільну відповідальність. Обмеження — складніші процедури погодження, закупівель, управління майном і кадрові питання.
Моє бачення — директор повинен відповідати за результат, але одночасно мати чітко визначені межі відповідальності й достатній простір для оперативних управлінських рішень.
— Що конкретно треба змінити?
Я бачу щонайменше п’ять напрямів.
Перше — цифровізація. Максимум інформації про ліс, рубки, деревину та її рух має бути цифровим.
Друге — посилення контролю. Сучасні системи моніторингу, GPS, фотофіксація, електронний облік деревини.
Третє — економічна ефективність. Менше адміністративних витрат, сучасніша техніка, ефективніша логістика.
Четверте — глибша переробка. Не просто продавати ресурс, а створювати більшу додану вартість там, де це економічно виправдано.
П’яте — лісовідновлення та наближене до природи лісівництво. Ми повинні переходити від логіки «заготівля заради заготівлі» до довгострокового управління лісовими екосистемами.
Мета проста: сучасне підприємство, яке не живе за рахунок виснаження лісу, а заробляє саме завдяки ефективному та відповідальному управлінню ним.
Окремий блок — гострі питання
— «Чи не перетворюється ліс на ресурс для заробітку окремих компаній?»
Ні, ліс не повинен бути ресурсом для збагачення окремих компаній чи посадових осіб.
Деревина — це державний або комунальний ресурс, залежно від форми власності земель, і її реалізація повинна відбуватися за прозорими правилами.
Якщо є конкретні факти змови, незаконної реалізації або зловживань — їх потрібно не замовчувати, а передавати правоохоронним органам.
— «Хто реально контролює деревину після заготівлі?»
Контроль не повинен закінчуватися в момент, коли дерево зрубали. Потрібно бачити весь ланцюг: ділянка — заготівля — облік — транспортування — склад — реалізація — покупець.
Саме тому електронний облік і цифрове відстеження деревини — один із ключових напрямів, який треба розвивати.
— «Чи є корупційні ризики?»
Там, де є земля, природні ресурси і гроші, корупційні ризики існують завжди. Було б неправильно говорити, що ризику немає.
Питання в іншому: чи створена система, яка дозволяє цей ризик мінімізувати і виявляти порушення?
Для цього потрібні електронні процедури, прозорі закупівлі, контроль руху деревини, внутрішній контроль і невідворотність відповідальності.
І якщо правоохоронні органи встановлюють порушення з боку конкретних працівників — вони повинні відповідати персонально. Не можна переносити відповідальність окремої людини на всіх лісівників.
— «Чи готові ви оприлюднювати повну інформацію про доходи, рубки та реалізацію деревини?»
Я за максимальну прозорість у межах закону.
Громадськість має право розуміти, скільки лісу є в користуванні, які заходи плануються, скільки лісу відновлюється, скільки деревини заготовляється, які надходження отримує підприємство і скільки сплачується до бюджетів.
Там, де інформацію закон дозволяє оприлюднювати, я не бачу причин її приховувати.
Прозорість для комунального підприємства — це не проблема, а спосіб повернути довіру людей.
— Що для вас є головним показником успішної роботи «Галсільлісу»?
Ми повинні перестати міряти успіх лісового підприємства лише кількістю заготовленої деревини. Успішний «Галсільліс» — це підприємство, яке одночасно зберігає і відновлює ліс, забезпечує людей легальною деревиною, створює робочі місця, платить податки і працює прозоро. Саме такий баланс я вважаю правильним.
Дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» є спеціалізованим комунальним підприємством Львівської обласної ради, яке забезпечує ведення лісового господарства на землях комунальної власності області. Основна діяльність компанії зосереджена на раціональному використанні лісових ресурсів, охороні та захисті лісів від несанкціонованих вирубок і пожеж, а також на проведенні лісовідновлювальних робіт. Підприємство відіграє важливу роль у збереженні екологічного балансу регіону та підтримці сталого розвитку лісового сектору Львівщини.
Автор: Олег Радик
Коментарі