На проведення заходу в комунальному культурному просторі звернув увагу Тарас Хавунка.
За його словами, концерт мав відбутися 29 жовтня у Центрі Довженка — комунальному підприємстві, яке належить Львівській міській громаді та використовує комунальне майно.
Хавунка наголосив, що його обурює не лише сам факт виступу Редьки у Львові, а передусім вибір комунального майданчика.
«Фелікс Редька має право виступати, жартувати й шукати для себе приватні концертні майданчики. А ми з вами матимемо право врахувати цей вибір і переглянути своє ставлення до конкретної приватної локації», — зазначив автор допису.
Хавунка звинуватив коміка у просуванні проросійських тез
У дописі Тарас Хавунка заявив, що Фелікс Редька систематично висловлюється щодо мовної та культурної політики України у спосіб, який автор вважає антиукраїнським.
Зокрема, Хавунка навів висловлювання Редьки про те, що теза про вплив російської мови на українську ідентичність є «дешевою заідеологізованою лапшою», а твердження про знищення Росією української мови — «пропагандистським штампом».
Також автор допису зауважив, що Редька захищає подальше використання російської мови у вихованні дітей та висміює процес української деколонізації, зокрема демонтаж пам’ятника Михайлу Булгакову.
На думку Хавунки, йдеться не про окремі жарти чи висловлювання, вирвані з контексту, а про послідовну публічну позицію артиста.
Водночас він визнав, що в анонсі концерту йшлося про збір коштів для українського війська. Однак, за його словами, допомога армії не повинна бути «універсальною індульгенцією» за публічні висловлювання.
Питання до Центру Довженка та міської ради
Тарас Хавунка звернувся до керівництва Центру Довженка та Львівської міської ради із запитаннями щодо використання комунальних культурних просторів.
Зокрема, він хоче знати:
- на яких умовах надаються комунальні приміщення;
- чи існують єдині публічні правила проведення заходів у комунальних культурних майданчиках;
- які критерії відбору заходів та виконавців передбачені цими правилами;
- хто відповідає за їх дотримання;
- який механізм розірвання договору або скасування заходу у подібних ситуаціях.
Автор допису наголосив, що навіть у випадку, якщо комунальний заклад лише здає приміщення в оренду, це, на його думку, не знімає відповідальності з адміністрації.
«Комунальний культурний заклад — не просто набір квадратних метрів, які можна здати будь-кому. Він має діяти відповідно до інтересів і цінностей громади», — написав Хавунка.
У коментарях до допису представниця Центру Довженка Марта Іванишин повідомила, що захід у закладі скасували.
«Даний захід скасовано в центрі Довженка, просимо вибачити!» — написала вона.
Після цього виникло питання, коли саме було ухвалене рішення про скасування. На уточнення Хавунки Іванишин відповіла, що захід скасували ще раніше.
Вона також повідомила, що Центр Довженка не підписував договору з організаторами.
Водночас у коментарях зазначили, що квитки на концерт на той момент усе ще продавалися. Тому Тарас Хавунка наголосив на необхідності з’ясувати, чи захід справді скасований, чи його проведення в Центрі Довженка взагалі не було офіційно погоджене.
«Важливо зараз дійсно розуміти, чи захід скасовано чи таки не планувався. Від цього і варто відштовхнутись з процедурної точки зору, щоб унеможливити таке в майбутньому», — зазначив він.
Найгучніші скандали Фелікса Редьки
1. «Скільки ще має впасти бомб?» — мовний скандал у Львові
Під час виступу у Львові наприкінці 2022 року Редька говорив про російськомовних мешканців Сумщини та закликав не вимагати від них миттєвого переходу на українську. Найбільший резонанс викликав його жарт у відповідь на фразу про те, «скільки ще має впасти бомб», щоб люди перестали говорити російською. Редька відповів: «Чотири». Жарт прозвучав на тлі повномасштабної війни та російських обстрілів.
2. Захист російської мови у побуті
У 2024 році Редька заявив, що не варто засуджувати батьків, які розмовляють із дітьми російською. Він наголошував, що люди мають право в побуті користуватися мовою, якою їм комфортно, а сторонніх це не має стосуватися.
3. «Росія знищувала українську мову — пропагандистський штамп»
У червні 2025 року Редька опублікував допис із тезою, що твердження про знищення української мови Росією є «пропагандистським штампом». Він також порівнював мовну політику Російської імперії та СРСР з обмеженнями української мови в інших країнах. Саме ця історія стала предметом окремої критики «Читомо», яке розібрало аргументацію коміка та історичний контекст.
4. Поїздка до Суджі та фото біля «Пятерочки»
У серпні 2024 року Редька побував у Суджі Курської області після початку операції ЗСУ на Курщині. Він опублікував фото біля російського магазину «Пятерочка» та анонсував подкаст про історію Суджі. Це викликало критику, зокрема з боку іншого стендапера Антона Тимошенка.
5. Публічний конфлікт з Антоном Тимошенком
Після історії із Суджею між двома коміками виникла публічна перепалка. Тимошенко заявляв, що його зачепило перетворення війни на «прикол», а Редька відповідав особистими випадами. Зрештою коміки помирилися.
6. Скандал навколо могили Михайла Драгоманова в Софії
У 2025 році Спілка українських організацій Болгарії заявила про намір подати на Редьку до суду. Його звинуватили у пошкодженні фундаменту могили Михайла Драгоманова та образі честі організації. Це вже не мовна чи політична дискусія, а окрема історія, пов’язана з поведінкою коміка на українському меморіальному об’єкті.
7. Скандал навколо князя Володимира Великого
Окрему хвилю критики викликали його висловлювання про князя Володимира. Цей епізод увійшов до переліку основних скандалів Редьки, які аналізували українські медіа.
8. Жарт про пам’ятник Булгакову
У січні 2026 року, на тлі проблем із водою, опаленням та електроенергією у Києві після російських атак, Редька написав, що його «зігріває» відсутність пам’ятника Булгакову. Допис викликав критику, зокрема з боку Андрія Бєднякова, Ілларіона Павлюка та Сергія Стерненка.
Коментарі