Про перебіг судового засідання та позицію захисників парку повідомили на сторінці громадської організації «Народна дія Львів» у Facebook.
За словами представників організації, під час судових дебатів голова ГО Анна Біликівська звертала увагу суддів на вимоги пам’яткоохоронного законодавства, однак поведінка колегії суддів викликала в активістів обурення. Зокрема, вони заявили про неповагу до учасників процесу та недостатню увагу до аргументів сторони, яка виступає проти забудови.
Головна претензія громадськості полягає в тому, що земельна ділянка на Старознесенській, 58–70 розташована в межах регіонального ландшафтного парку «Знесіння». Відповідно, на цю територію поширюються природоохоронні обмеження, які, на думку позивачів, унеможливлюють зведення житлового комплексу.
Окрім природоохоронного статусу, територія має значну історичну та культурну цінність. Як зазначають у ГО «Народна дія Львів», на неї поширюється низка пам’яткоохоронних обмежень, зокрема:
- буферна зона об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів — ансамбль історичного центру»;
- історичний ареал Львова;
- історичне ядро регіонального ландшафтного парку «Знесіння»;
- територія найдавніших поселень у межах сучасного Львова;
- історична дорога VII–XI століть, відома також як «Королівський шлях»;
- пам’ятка археології «Ксьондзове поле»;
- охоронна зона пам’ятки архітектури місцевого значення — церкви Вознесіння Господнього на вулиці Старознесенській, 23.
Активісти наголошують, що сукупність цих обмежень мала бути врахована ще під час підготовки містобудівної документації та видачі дозвільних документів на будівництво.
Окремо в організації згадують знищену віллу Завадовичів, яка, за їхніми словами, розташовувалася на цій території. Представники громадськості стверджують, що свого часу під час засідання виконкому, який затверджував містобудівні умови та обмеження, тодішній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський обіцяв внести віллу до переліку нововиявлених пам’яток. Однак відповідних відомостей у містобудівних умовах та обмеженнях, як зазначають активісти, не з’явилося. Згодом будівлю знесли.
Ще одним важливим аргументом у судовому спорі громадські активісти називають приписи Міністерства культури, видані у 2023 році.
За інформацією ГО «Народна дія Львів», ці приписи передбачають невідкладне зупинення будівельних робіт на відповідній території. Проте, як стверджують представники організації, забудовник їх не виконав і продовжив реалізацію проєкту.
Активісти також заявляють, що суду неодноразово надавали докази продовження будівництва, зокрема відповідні акти, які фіксували будівельну активність. Крім того, за їхніми словами, забудовник уже розпочав продаж квартир у житловому комплексі.
На думку громадськості, за таких обставин суд мав застосувати заходи забезпечення позову та зупинити дію дозволу на будівництво до остаточного вирішення спору.
У ГО наголошують, що міжнародні зобов’язання України у сфері охорони культурної спадщини, зокрема рекомендації та настанови ЮНЕСКО, передбачають необхідність запобігати незворотному пошкодженню об’єктів, які мають історичну та культурну цінність.
Конфлікт навколо забудови на Старознесенській має тривалу судову історію.
Як повідомляють у ГО «Народна дія Львів», справа щодо скасування містобудівних умов та обмежень триває ще з 2018 року. Наразі вона перебуває на повторному розгляді в апеляційній інстанції.
За словами активістів, на одному з етапів розгляду забудовник порушив питання про необхідність з’ясувати, чи є на території об’єкти історико-культурної спадщини. Громадськість вважає таку позицію спробою затягнути процес, оскільки відповідні відомості вже містяться у відкритих документах, зокрема на ресурсах ЮНЕСКО, у Генеральному плані Львова та документації щодо Знесіння.
Паралельно триває інша судова справа — щодо скасування дозволу на будівництво. Вона, за інформацією організації, розглядається вже понад чотири роки й лише нещодавно дійшла до апеляційної інстанції.
Активісти також звертають увагу на тривалі перерви між судовими засіданнями, перенесення слухань та затримки з відкриттям апеляційного провадження. На їхню думку, така практика має ознаки затягування судового розгляду.
Окрему дискусію під час останнього судового засідання викликав документ, поданий представником ТОВ «Ореста» адвокатом Андрієм Ящинським.
За словами активістів, представник забудовника повідомив суд, що до дозволу на будівництво були внесені зміни Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ). На цій підставі сторона забудовника просить закрити провадження, аргументуючи це тим, що йдеться вже про інший дозвіл.
Однак представники ГО «Народна дія Львів» із цим не погоджуються.
Вони стверджують, що номер дозволу залишився тим самим, а його видавником, як і раніше, зазначена Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львова. Також, за їхніми словами, не змінилися містобудівні умови та обмеження і проєктна документація, затверджена рішенням №006 від 17 липня 2019 року.
Містобудівні умови та обмеження, які оскаржуються в іншому судовому процесі, були видані ще у 2018 році.
Тому активісти вважають, що внесення змін до дозвільного документа не означає появи нового самостійного дозволу, а отже, не може автоматично бути підставою для закриття справи.
Ще одне питання, яке викликає занепокоєння громадськості, стосується звернення ТОВ «Ореста» до виконавчого комітету Львівської міської ради.
За інформацією активістів, забудовник звернувся з проханням внести зміни до історико-архітектурного опорного плану в частині охоронної зони церкви Вознесіння Господнього.
Виконком, як стверджують у ГО, надав дозвіл на розроблення відповідних змін, попри те, що вже діють приписи Мінкульту та тривають судові процеси щодо законності забудови.
У громадській організації звертають увагу на суперечність: Львівська міська рада є відповідачем у справі щодо скасування містобудівних умов та обмежень, а водночас її виконавчий комітет погоджує процедуру, яка може вплинути на режими охорони культурної спадщини на спірній території.
Активісти вважають, що такі дії потребують окремої правової оцінки.
Вони також повідомляють про кримінальне провадження щодо можливої незаконної приватизації земель парку «Знесіння». За їхніми словами, відповідні матеріали та докази були передані суду.
Під час судових дебатів представники громадськості наголошували, що справа стосується не лише інтересів окремих позивачів, а й права громади на збереження природної та культурної спадщини.
За словами активістів, адвокат забудовника ставив під сумнів наявність порушення прав заявників — мешканця Знесіння та громадської організації «Народна дія Львів».
Натомість позивачі наполягають, що екологічні та культурні права належать кожній людині, а захист спадщини має суспільне значення.
Вони також попередили суд про можливе порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на справедливий суд, якщо провадження буде закрито без належного розгляду їхніх вимог.
Окремо активісти згадали статтю 14 Конвенції, заявивши про побоювання дискримінаційного підходу до їхньої позиції. За їхніми словами, у попередніх судових рішеннях аргументи та докази громадських позивачів часто залишалися без належної оцінки.
Також представники організації звернули увагу на заяву представниці міської Інспекції ДАБК про те, що інспекція є неналежним відповідачем у справі. Водночас позивачі наголошують, що серед їхніх вимог є не лише скасування дозволу на будівництво, а й визнання незаконними дій самої інспекції.
На думку активістів, існує ризик, що суд знову не розгляне цю частину позовних вимог по суті.
Ще одним предметом критики з боку ГО «Народна дія Львів» стала вимога забудовника стягнути витрати на адвоката з позивача — мешканця Знесіння, який бере участь у судовому процесі.
В організації вважають таку вимогу несправедливою, оскільки йдеться про людину, яка намагається захистити суспільні інтереси та збереження території парку.
Активісти також заявляють, що неодноразово просили суд надати оцінку діям представника забудовника, які вони вважають можливим зловживанням процесуальними правами. Однак, за їхніми словами, ці клопотання залишалися без належного реагування.
Для Львова справа забудови на Старознесенській, 58–70 є значно ширшою за звичайний спір щодо будівництва житлового комплексу. Вона стосується збереження природоохоронної території, історичного середовища міста, археологічної спадщини та дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері охорони культурних цінностей.
Представники ГО «Народна дія Львів» наголошують, що наявність численних охоронних обмежень, приписів Мінкульту та відкритих судових проваджень мала б стати підставою для особливо ретельної перевірки законності будівництва.
Водночас, за їхніми словами, забудовник продовжує реалізацію проєкту, а квартири в комплексі рекламують як житло безпосередньо біля парку.
Тепер ключове питання — чи розгляне суд усі наведені позивачами аргументи по суті та чи отримає справа правову оцінку з урахуванням природоохоронного й пам’яткоохоронного статусу території.
«За відсутності справедливості, що таке держава, як не велика зграя розбійників?» — цитату Святого Августина, яку наводила під час судових дебатів голова організації, активісти сприймають як символ нинішньої боротьби за парк.
У ГО «Народна дія Львів» заявляють, що продовжуватимуть відстоювати збереження «Знесіння» та вимагати належної правової оцінки всіх обставин забудови.
Коментарі