У звʼязку з цією раптовою ініціативою міської варто нагадати львівʼянам історію проблеми, яка триває вже 20 років і є віддзеркаленням піар-некомпетентного та деструктивного керівництва містом, – пише видання «Король Данило».
Отже, міський полігон твердих побутових відходів у селі Великі Грибовичі під Львовом, більше відомий як Грибовицьке сміттєзвалище, рішенням Львівської облради 2000 року мали закрити у 2006-му. Не дочекавшись цього терміну, у 2003 році постанову про припинення його експлуатації виніс головний санітарний лікар області. Рішення було спричинене зокрема тим, що «полігон твердих побутових відходів» не відповідав вимогам облаштування, а радше був нагромадженням з 1956 року 10 мільйонів тонн сміття – 8 мільйонів тонн побутового сміття і 2 мільйонів тонн токсичних відходів.
Таким чином на момент знакової для Львова події – першого обрання мером пана Садового у 2006 році, сміттєзвалище вже мало бути зачинене. Зрозуміло, що возити сміття реально було нікуди, тому ця проблема була якщо не найважливішою, то принаймні однією з таких. Тож невдовзі після обрання Андрій Садовий подався у Великі Грибовичі, де назвав гору сміття «Чорнобилем…без саркофагу», запропонував цей «саркофаг» будувати і вкладати туди великі гроші:
«Мені важко зрозуміти, чому 15 років були обіцянки і ніхто їх не контролював. Якщо люди домовляються і щось мають зробити, вони пишуть протокол, пишуть час виконання…»
Тоді ж новоспечений мер і зазначив своє ставлення до ідеї будівництва сміттєпереробного заводу:
«Ті іноземні фірми, які сюди хочуть приходити і будувати якісь заводи, я їм говорю: «Дякую, до побачення!» Ніякі заводи ми будувати не будемо. Бо якщо будувати заводи, то треба зразу будувати онкодиспансери».
Але на то ми й розумні люди, щоби з часом змінювати свої переконання. Між моментом написання цієї публікації та наведеними цитатами минуло 18 років.
Отже, час минав, Садовий дедалі більше вживався у роль благодійника львівʼян, а сміття продовжували возити у Великі Грибовичі. Але до вирішення проблеми мер періодично був змушений повертатися. Так 6 вересня 2011 року, за інформацією прес-служби ЛМР, яку цитує Galinfo пан Садовий сказав наступне: «Ми прийняли принципове і остаточне рішення – сміттєзвалище в Грибовичах закриваємо. В кінці вересня завершуємо тендер на розробку проектно-технічної документації на закриття та рекультивацію старого сміттєзвалища. Ми підписали угоду з підрозділом Світового банку – Міжнародною фінансової корпорацією, на визначення найкращої для нас технології подальшої роботи зі сміттям. Але під це потрібна ділянка. На сьогодні найважливіше – ділянка для нового полігону. І це питання має вирішити обласна рада. Ця нова ділянка потрібна області не менше ніж місту, адже 50% усього сміття на полігоні походить не зі Львова, а з обласних населених пунктів».
У цьому ж 2011-му Садовий пообіцяв до кінця року знайти нове місце для полігону ТПВ. Але на той час мер активно займався питаннями «Євро-2012» (після якого було порушено близько 20 кримінальних справ), тому питання відклали. Натомість міська рада ухвалила комплексну екологічну програму на 2012-2016 рр., в якій і передбачалося будівництво нового полігону твердих побутових відходів і впорядкування Грибовицького сміттєзвалища.
Однак питання жодним чином не вирішувалось, і вже 22 травня 2012 року, під час засідання виїзної сесії Львівської міської ради у Великих Грибовичах, депутати ухвалили рішення визнати роботу виконкому і міського голови Андрія Садового незадовільною щодо роз’язання екологічних проблем Грибовицього сміттєзвалища. «За» проголосувало 49 депутатів. Це рішення, як бачимо сьогодні, жодним чином не зашкодило подальшій мерській карʼєрі пана Садового, зрештою, як і не наблизило вирішення проблеми.
2013 року за кошти міського бюджету інститут «Гірхімпром» розробив проєкт рекультивації сміттєзвалища, але далі справа не пішла. У жовтні 2015 року у своїй програмі «Львів 2020» Садовий знову пообіцяв відкрити новий полігон для твердих побутових відходів і створити комплекс для сортування сміття. А вже 30 травня 2016 року сталася Грибовицька трагедія, коли під час гасіння пожежі, що виникла на сміттєзвалищі, загинули четверо осіб.
Варто згадати, що незадовго до трагедії Садовий заявляв: на рекультивацію сміттєзвалища потрібно 600 мільйонів гривень, а місто таких грошей немає. На той час йшлося про 24 мільйони доларів. Сьогодні ж на рекультивацію виділено 10 мільйонів євро.
Після трагедії Садовий поміняв свою думку щодо будівництва сміттєпереробного заводу, заявивши: «Кілька місяців тому було досягнуто дуже важливої домовленості з Європейським інвестиційним банком щодо рекультивації Грибовицького сміттєзвалища та будівництва заводу з глибинної переробки сміття». Власне, з цього моменту інформаційна повістка дня змінилася – акценти з проблем самого сміттєзвалища почали переставляти на будівництво сміттєпереробного заводу. Звісно, що не одразу, оскільки після трагедії Грибовицьке сміттєзвалище закрили і гори сміття завалили вулиці міста. Але це геть інша історія, варта окремої публікації.
Епопея з будівництвом сміттєпереробного заводу не менш драматична й цікава. Вже 18 травня 2017 року видання з медіахолдингу надзвичайно талановитої дружини пана Садового, а за сумісництвом – найбагатшої жінки Західної України, «Захід.нет» повідомило, що три інвестори презентували проєкти сміттєпереробних заводів вартістю від 50 до 100 мільйонів євро, які вони хочуть збудувати на території Львівської області. Двоє інвесторів планували будувати завод за приватні кошти, а ще одна компанія зібралася залучати грантові кошти ЄС і Данії. Але це були інвестори, які прийшли до керівництва Львівської облдержадміністрації, а міська влада Львова аж ніяк не збиралася віддавати обласній «курочку, що несе золоті яйця».
Однак, відстоюючи своє право на сміттєвий бізнес, львівський мер не поспішав вибирати партнерів/інвесторів. Так у відповіді міського голови Львова на депутатський запит, зазначено що у Львівській міській раді є перелік 43 фірм із 14 країн світу, які пропонували побудувати сміттєпереробний завод і вирішити проблему Грибовицького сміттєзвалища. Чомусь жодна пропозиція публічно не обговорювалась.
А тепер за повідомленнями зі сайту Львівської міськради прослідкуємо хронологію будівництва сміттєпереробного заводу:
30.06.2016: «Сьогодні міський голова Львов Андрій Садовий повідомив, що якщо ніхто не буде заважати і все йтиме чітко за планом, то, приблизно, за 3 роки місто матиме завод з переробки відходів».
07.06.2018: «Львівська міськрада організувала поїздку до Польщі для мешканців мікрорайону Знесіння – Кривчиці, аби вони мали змогу ознайомитись із закордонним досвідом поводження з відходами. Тут, у м. Стальова Воля, уже 3 роки функціонує сміттєпереробний завод, прототип якого вже цього року почнуть будувати у Львові – поблизу міських очисних споруд».
14.02.2019: «Сергій Бабак, заступник міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства: «Для додаткових гарантій консультувати та наглядати за будівельними, екологічними нормами та фінансовими витратами будуть європейські фахівці від ЄБРР та Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля, які й фінансують проект. Серед учасників-претендентів будувати сміттєпереробний комплекс є головні європейські лідери цієї галузі, які мають відповідний досвід у будівництві таких комплексів у сусідніх країнах».
У цій же публікації серед кількох претендентів було згадано компанію CONTROL PROCESS S.A. із Польщі, з якою тепер хочуть розірвати договір, і консорціум із двох фірм — WTT (Нідерланди) + Axis (Литва).
12.06.2019: «За два роки у місті збудують перший в Україні сучасний сміттєпереробний комплекс із європейською технологією механіко-біологічної переробки відходів, рекультивують старий полігон та впровадять нову систему поводження з відходами».
05.11.2019: «Проєкт будівництва майбутнього сміттєпереробного заводу у Львові комплексну державну будівельну експертизу та отримав позитивний експертний звіт. Відповідно до проєктних рішень, передбачається будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на ділянці, площею 9,66 гектари, потужністю 250 тис. тон на рік.
Загальна площа забудови становить 21 902 квадратних метрів, тривалість будівництва — 24 місяці, а кількість нових робочих місць — 144 працівники. Загальна кошторисна вартість будівництва всіх стадій, включно з вартістю будівельних робіт та устаткування, — 1,167 млрд грн [36,8 млн євро – Ю.С.]. А вже цього року запрацює станція компостування органічних відходів. Для цих цілей місто отримало 25 мільйонів євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку, 10 мільйонів євро гранту — безповоротної фінансової допомоги від екологічних фондів. Внесок міста — 6,75 мільйона євро».
28.05.2020: «Місто активно працює над фіналізацією процесу запуску будівництва сміттєпереробного заводу. Вже незабаром компанія, яка стане переможцем тендеру, почне будувати завод у Львові. А наразі відходи зі Львова вивозять та захоронюють на полігонах, з якими мають укладені угоди компанії-перевізники ТПВ… Ми вийшли на фінальний етап тендеру. Зараз тривають підготовчі роботи на ділянці. І в цьому році ми почнемо будувати завод. Зараз є 4 компанії, і вже буде аукціон з визначення ціни. Та компанія, яка дасть найкращу ціну, та і буде будувати».
23.10.2020: «ЄБРР затвердив переможця міжнародного тендеру на будівництво комплексу з переробки відходів у Львові. Так, генеральним підрядником визначили консорціум WTT Netherlands BV (Нідерланди) — Axis Industries UAB (Литва). Як зазначив мер Львова Андрій Садовий, обидві компанії мають багатий досвід будівництва таких заводів у країнах Європи, тож готові приступати до робіт й у Львові».
Уже у травні 2021 року ЛКП «Зелене місто» підписали угоду з підрядником, але не з WTT Netherlands BV (Нідерланди) — Axis Industries UAB (Литва), а з польською компанією Control Process S.A.
«У травні 2021 року підписали угоду з підрядником. Він має 24 місяці на виконання проєктних та будівельних робіт. Зараз завершуємо деякі проєктні роботи, а в кінці жовтня розпочнемо будівельні. Сподіваюсь, що за півтори роки будівництво завершимо», – сказав тодішній директор ЛКП «Зелене місто» Тарас Калужний у коментарі сайту «Твоє місто».
Отже, 2021 році за фінансової підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля було підписано відповідний контракт на будівництво заводу вартістю 35 млн євро. Директорка департаменту економічного розвитку ЛМР пані Свистун заявляла, що у цю суму входить грантова складова у розмірі 10 млн євро; кредитна складова становить 14,7 млн євро, а решта – 10 млн євро, є частиною оплати від міста.
09.04.2023: «У Львові триває будівництво сміттєпереробного заводу. На початку втілення проєкту його вартість мала становити 35 мільйонів євро. Про це під час брифінгу розповів міський голова Андрій Садовий. «Станом на сьогодні ми розуміємо, що потрібно докупити деякі елементи, навіть технологічно довелося коригувати сам проєкт через геологію. Якщо ми вкладемося в орієнтовно 50 мільйонів євро, буде добре. Це одна з найскладніших ділянок у Львові, бо поруч тече Полтва. Щоб уможливити ці будівельні роботи, тут забили орієнтовно дві тисячі палів. Завдяки цьому проєкту маємо 10 мільйонів євро грантових коштів. Із грішми проблем нема, головне, щоби ми врахували всі технологічні моменти», – наголосив мер.
04.07.2023: «У Львові на вул. Пластовій, 13 триває будівництво сміттєпереробного заводу. Вже виконали більше третини робіт. Майбутній механіко-біологічний комплекс перевантаження та переробки твердих побутових відходів зможе переробити 250 тис. тонн відходів на рік».
Затримку з оголошеними термінами будівництва міська влада пояснила.
01.08.2024: «Будівництво заводу у Львові розпочалося у серпні 2021 року. Проте через введення військового стану, роботи з будівництва були змушені призупинити. Зараз роботи відновлені і знаходяться в активній фазі… Усі субпідрядники працюють відповідно до своїх зобов’язань. Впродовж наступних кількох місяців плануємо встановити всі дахові конструкції, змонтувати всі металеві і монолітні конструкції, щоб коли почнеться період дощів, вже проводити внутрішні роботи».
Тут важливо зазначити два моменти:
- жодних претензій до підрядників немає;
- затримка в роботах загрожує «входженням» у сезон дощів і неможливістю проведення внутрішніх робіт.
І якщо на початку серпня йшлося про 65% виконання будівельних робіт, то на сесії Львівської міськради 12 вересня 2024 року вже говорили про 70% готовності будівництва. На цій же сесії депутати погодили кредит на будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13 у розмірі 718 мільйонів гривень (приблизно 15,4 мільйона євро).
При цьому перший заступник Садового пан Москаленко заявляв: «Цей завод є дуже важливим об’єктом для нашого міста. Передбачаємо, що запуск в роботу може бути наприкінці цього – на початку наступного року».
І тут раптом 18.09.2024 зʼявляється інформація: «Львівське комунальне підприємство «Зелене місто» може розірвати контракт з польською компанією «Control Process S.A.» на будівництво заводу з механіко-біологічної переробки ТПВ у Львові. Така ситуація стала наслідком порушення підрядником істотної умови контракту, а саме – непродовження безумовної банківської гарантії в сумі 3,6 млн євро на виконання контракту. Якщо контракт буде розірвано ця сума повинна надійти в бюджет Львова. Таке порушення контракту ставить під великий ризик продовження будівництва заводу з існуючим підрядником».
Зрозуміло, що в такій ситуації всі строки будівництва відкладаються не невизначений термін (судові спори можуть тривати роками).
24 вересня вже на Інформаційному порталі депутатів Львівської міської ради опублікували допис про зупинку робіт на будівництві сміттєпереробного заводу. Депутат Львівської міської ради та голова тимчасової контрольної комісії з питань діяльності ЛКП «Зелене місто» Назарій Бербека повідомив, що угоду з польським підрядником «можна вважати розірваною». При цьому зазначив: «Депутатський корпус зробив все можливе, щоб завод будувався. Але за рахунок не зовсім професійних менеджерських дій з попередніх періодів, складного неякісного контракту, про що ми також неодноразово говорили, ми опинилися в ситуації, що навіть при наявності всіх фінансових ресурсів, роботи на об’єкті зупинені. Хочу наголосити, що кошти по кредиту, який нещодавно був проголосований для будівництва заводу, не вибрані і видатки з міського бюджету не понесені».
Натомість представник компанії-підрядника Кшиштоф Хаб’єр заявив: «Сподіваюся, що ситуація вирішиться. Не може бути ситуації, коли місто змушує підписувати невигідний додаток, погрожуючи розірванням договору чи зривом банківських гарантій, бо такі речі не відповідають нормам законодавства. 12 вересня у Львівській міській раді відбулася нарада, під час якої пан Єгоров (керівник підприємства «Зелений Львів») провів усім депутатам та міському голові презентацію, під час якої показав, що роботи на об’єкті ведуться згідно плану, представив плантери торіальної забудови, виконання робіт, продемонстрував відео, на якому видно стан об’єкт і підтвердив, що роботи виконані на 70%, підтвердив, що обладнання завозиться, підтвердив, що проблем немає. І раптом таке повернення, вимога розірвати гарантію чи підписати додаток. Для нас це незрозуміла ситуація. Ми намагаємося все пояснити. Цей проект важливий для львів’ян, які можуть вирішити проблему сміття екологічно. До кінця договору залишається 30% роботи. Наступного року завод зможе запрацювати. Дії Львівської міської ради затримують реалізацію проєкту щонайменше на 3 роки, до 5 років. Місто від цього не виграє, бо будуть і нові тендери, і дорожча техніка, і проблема зі сміттям залишиться невирішеною, і постраждають усі мешканці».
Тепер депутати хочуть почути обидві сторони. Фракції «Варта» вже ініціює скликання позачергової сесії Львівської міської ради.
До слова, в ефірі Польського радіо у Львові, Кшиштоф Хабєр, представник польської компанії Control Process S.A. заперечив заяву “Зеленого міста” щодо не виконання зобов’язання продовжити безумовну банківську гарантіюна 3,6 мільйона євро.
«Це не є правдою. Фірма Control Process S.A. підтвердила всі гарантії та передала їх у ЛКП “Зелене місто” та Львівській міській раді. Скажу більше, фінансові гарантії також передали банком ING Polska та KUKE, яка діє під польським міністерством, у Львівську мерію. Отже, банківські гарантії ми надали й вони діють. «Зелене місто» має доступ до цих документів», – наголошує Кшиштоф Хабєр .
Коментарі