Про це повідомила пресслужба Львівської ОВА.
Впродовж літа науковці проводили дослідження поселення культури лійчастого посуду, що датується IV тис. до н.е. Фахівці вивчали центральну частину давнього селища.
За словами керівника експедиції та старшого наукового співробітника відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Андрія Гавінського, їм вдалось виявити так звану “глинянку” — місце, з якого вибирали глину для виробничих потреб: виготовлення посуду та обмазування стін будинків.
“Подібні кар’єри на поселеннях культури лійчастого посуду практично не трапляються. Вважають, що такі виробничі осередки закладалися поза межами селищ. Проте наші дослідження показали, що в окремих обставинах може бути по-іншому. Мешканці Лисівки, які потребували великої кількості сировини, видобували глину не з краю поселення, а по його центру, де зазвичай була б вільна громадська площа, змінивши традиційну планувальну структуру селища”, – каже Андрій Гавінський.
Науковці припускають, що давні поселенці зробили з “глинянки” сміттєзвалище, коли вичерпали основний ресурс. Там виявили чимало артефактів: кілька тисяч фрагментів битого посуду, вироби з кременю і каменю, рештки кісток тварин.
Серед найцінніших знахідок – фігурка бичка і брязкальце яйцеподібної форми.
“Мініатюрна фігурка бичка у вигляді чаші є першою такою зооморфною пластикою в середовищі культури лійчастого посуду. Її походження можна пов’язувати із впливами сусідньої трипільської культури. Інша унікальна знахідка — тарахкальце яйцеподібної форми з двома кульками всередині. Такі вироби трактують як дитячі забавки, предмети для обрядових дій, для відлякування злих духів. Але також це й музичний інструмент зі своїм звуком та тональністю” — зазначає Андрій Гавінський.
За його словами, в енеолітичних культурах Європи таких виробів є вкрай мало, а на теренах України, в культурі лійчастого посуду, вони виявлені вперше.
Коментарі