У своєму Telegram-каналі голова з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев проаналізував дії польських фермерів та поновлення блокади українських вантажів на українсько-польському кордоні.
“Торік це відбувалось на тлі парламентських, а згодом і місцевих виборів у Польщі. Їх лідери у рейтингах йшли, так би мовити, плече в плече, тому будь-яке гаряче питання відразу виносилось «на прапор». Не відставали і аутсайдери політичного процесу.
Восени 2023 року акцент ставився на тому, що польський ринок нібито просто завалений українською аграрною продукцією, яка його дестабілізує і погіршує умови роботи місцевих фермерів. Попри те, що ще за декілька місяців до минулої осені ми перейшли у постачаннях саме на транзит польською територією, а де це було можливо організувати з логістичної, економічної та технічної точки зору – переспрямували транзит аграрної продукції через інші дружні країни (насамперед Румунію). Провели декілька раундів консультацій у двосторонньому форматі між профільними відомствами України та Польщі. На рівні Європейського Союзу вже у червні цього року з пролонгацією економічного «безвізу» погодили так званий режим “екстреного гальмування” (поновлення застосування мит і квот у разі різкого порівняно з попередніми періодами зростання експорту конкретної аграрної продукції, чи виникнення у іншій спосіб загрози дестабілізації на ринку як у цілому в об’єднанні, так і у якісь конкретній державі ЄС)”, — зазначає глава комітету податкової та митної політики.
Здавалося, на цій історії з блокуваннями було поставлено остаточну крапку. Але виявилось, що історія має продовження. Так зване “дежавю” на ПП “Шегині”.
“Той саме “організатор” та “ініціатор”, для якого створення перепон в українсько-польських взаєминах, схоже, стає новою “професією”. Цього року для протестів навіть привід, хоча б штучний, не став вишукувати – “Prace na polu ogarnięte. Można walczyć o swoje. I dobrze! Rolnicy wracają do gry” (“Роботи в полі завершено. Можна боротися за своє. І це добре! Фермери знов у грі”)”, — ідеться у повідомленні Гетманцева.
Політик продовжує, що треба розуміти, що попри солідний врожай ранніх зернових і дещо менший очікуваний (через погодні умови) – пізніх, ми точно не бачимо головним для нього напрямом внутрішній ринок Польщі – місцеві аграрії можуть бути абсолютно спокійними.
“Ми не збираємось відмовлятися чи згортати ті суходільні маршрути, які налагодили чи розширили минулого року, щоб підтримати інфраструктуру тих наших друзів, які під час блокування кордону підставили плече, а не ногу. Суходільний транзит є суттєво менш вигідним, має скромнішу спроможність, вимагає складних логістичних рішень, аніж використання морських поставок. Він розширюватиметься тільки у разі, якщо будуть серйозні перешкоди у постачанні українського зерна на світові ринки та виконанні наших зобов’язань перед партнерами з майже півсотні держав світу, які отримували його морем.
Саме морський коридор більше року є основою нашого зернового експорту. Якщо загальні поставки зернових і зернобобових культур на зовнішні ринки у 2024 році зросли на 55%, то морські їх перевезення – на 74%. За 9 місяців з початку року через морські порти відвантажено 46,3 млн. тонн аграрної продукції”.
Гетманцев підкреслює, що росія це бачить, і робить все можливе, щоб дискредитувати Україну як надійного постачальника зерна та гаранта світової продовольчої безпеки, і влаштувати “голодні ігри” десяткам країн світу на різних континентах.
“А далі – суха хронологічна стрічка.
6 жовтня. Удар балістичною ракетою по судну «Paresa» під прапором Сент-Кіттса і Невіса, яке завантажило 6 тис. тонн кукурудзи і мало вийти до Італії. Дивом ніхто з 15 іноземців-членів екіпажу не постраждав.
7 жовтня. Удар балістичною ракетою по судну «Optima» під прапором Палау. Загинув один українець, ще 5 іноземних моряків поранені, отримують медичну допомогу.
8 жовтня. Промовиста заява – польські “фермери знов у грі”…”
Нагадаємо, з 8 жовтня польські фермери анонсували блокування руху вантажівок з польської сторони в пункті пропуску “Медика — Шегині”.
Коментарі