В музиці є такий термін - какофонія! Якщо зіграти будь яку послідовність нот або ж одночасно натиснути будь які клавіші(кнопки), звучання буде неприємне для вуха.
Засновник школи “Ерудит” Володимир Огура ділиться своїми враженнями про сучасне мистецтво, яке наразі не завжди піддається логіці та змісту.
“У музиці особливо “банан до стіни не приліпиш”! Тут треʼ шось вміти! Бо воно “не продасться”! Без таланту “чорний квадрат” намалювати можна, а от без слуху заспівати – таки ні!
Є, звісно, окремі “поціновувачі” “високоінтелектуального” специфічного джазу, наприклад, які терпляче сидять на концертах, де чуваки вилабують такі какофонічні звороти, що вуха вʼянуть, а слухачі з останніх сил вдають, що їм це глибоко філософськи зрозуміле і приємне… але воно теж не особливо “продається”, – пише Володимир Огура.
“Один не дуже відомий англійський піаніст зібрав публіку на “концерт тиші”! Квитки були дорогі! Сів, відкрив кришку роялю і так годину відсидів! Тоді закрив кришку, вклонився і пішов! Звісно ж, його переслідував шквал овацій! Добре, що «на біс» не викликали! І на гастролі чувака не запросили, в європейський тур!
Я колись був доволі непоганим музикантом, донині вільно володію багатьма інструментами, від ударних і гітар, до клавішних і духових, незле знаюся на теорії музики, тож, як експерт (без лапок), можу вам сказати: в музичному світі “банан на стіні” так просто не продаси! Як ти його маркетологами не обробляй, воно неповторним твором мистецтва не стане! Людям на слух не сподобається, і “дасвідос”!
Оце, перечитав, що “шедевр” продали з аукціону за 6,5 ляма, покрутив пальцем біля скроні, та й пішов собі! Я розумію, як працює голова в багатих людей, здогадуюсь, хто такі колекціонери, не вважаю їх ідіотами, з цим усе нормально! Якби в мене були сотні мільйонів і я був колекціонером сучмистецтва (обожнюю цю конструкцію, особливо в версії сучукрліт!), то, мабуть, сам би взяв участь в аукціоні!
Але, коли прочитав, що “передумови виникнення цього шедевру мають спільні характерні риси з передумовами створення Малевичем “Чорного квадрату”, стало страшно за корисних ідіотів і їх посіпак! “Передумови виникнення шедевру-банана” мають шось там спільне з війною, а в Малевича “передумови” – забув з чим!
Послухайте, “мистецтвознавці” хрЄнові (наголос на “є”, ви ж і читати не дуже вмієте!), передумови виникнення квадрату Малевича і шедевру-банана – це перемога маркетингу над здоровим глуздом! І нічого більше! І “Чорний квадрат” не є шедевром, хоч його вартість становить 140 млн.доларів, і “банан на стіні” – не видатний витвір мистецтва!
Ви ж читали про “шедевр” інсталяцію з баночки з-під кока-коли, яку прибиральник музею викинув туди, де її справжнє місце, у смітник (ото, певно, автор-митець засмутився), читали, як чувак пожартував, і в галереї сучмистецтва припер до стіни свої старі кеди, а дурнуваті відвідувачі хутенько вибудувались у чергу, щоби з ними сфоткатися, як з черговим “шедевром”!
З цим якраз усе ясно! Рівень глибокодумного “колупання пальцем в носі” і демонстрації “як я сі на тому розумію” співмірний з тим, як я колись дешеве вино перелив в порожню пляшку від чогось там фірмового, і гості, «правдиві поціновувачі вин», видатні «сомельє», курва, прицмокували язиками і хвалили дороге хранцюзьке вино…
Тобто, до володарів і носіїв вишуканих смаків в мене питань нема! Це просто група снобів, які намагаються вивищитись з-поміж інших за допомогою дуже нетипових поглядів, видаючи їх за елітні і такі, що «простим умом» не допетрати!
Для “Інтелектуалів”, що всерйоз дискутують з приводу «шо автор хотів сказати своїм твором», у мене є відповідь: автор міг бути пʼяним, автор міг зумисно познущатись, автор може бути божевільним…та все, що завгодно, тож, поки ви не запитаєте самого автора, «що він хотів сказати шедевром», всі ваші роздуми на тему: як банан на стіні “страждає над долею людства” варті виїденого яйця! І, нарешті, про митців!
В музикантів є дуже проста формула – “сядь, заграй”! Або ти можеш заграти, або ти – не музикант!
Знаєте, про що я? Про те, що мистецтво – це, першочергово, майстерність! Рівень виконання! Як тільки поглянути під таким кутом, всі приліплені до стіни банани відразу відходять на задній план поряд з “Сікстинською Мадонною” Рафаеля! І залишається маркетинг та групка прицмокуючих снобів з витонченим смаком!
В цьому світі будь що може стати шедевром, будь хто може бути експертом, не треба мати інтелект, щоб стати “лідером думки”, і необовʼязково мати талант, аби бути відомим митцем! Але дарма, панове! Ой, дарма!
Цей…якщо я приліплю банан до стіни, то це буде плагіат, чи копія?”
Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук
Коментарі