Попри те, що саме ми знаходимося у стані повномасштабної війни із серйозним ворогом. Деякі політики та їхні медіапосіпаки ніяк не можуть позбутися передчасного електорального свербежу. Останнім часом деякі з моїх онлайн «фанатів» почали майже щодня писати, що я «розмінувала Чонгар».
Тож, напевно, настав час для камінг-ауту.
Уся ця історія — повна нісенітниця та зухвала брехня, на яку я не реагую вже четвертий рік. Але, якщо ці дурниці не дають спокійно спати деяким небайдужим громадянам, значить, треба пояснити.
Після анексії Криму було облаштовано два контрольні пункти в’їзду-виїзду: Чонгар і Каланчак. Від КПП до точки перетину лінії розмежування була відстань по дорозі — приблизно до двох кілометрів.
Якщо у людей не було свого авто, то цю відстань наші громадяни долали пішки: з речами, з дітьми, у спеку, дощ і холод. Це тривало роками.
Було багато звернень до Уряду із вимогою забезпечити безкоштовне транспортне сполучення між КПП та лінією розмежування.
Врешті це було зроблено. Мікроавтобуси почали їздити тією ж самою дорогою, якою до того щодня ходили пішки сотні людей. Ніяких мін на цій дорозі не було.
Інакше як би там їздили приватні авто та ходили сотні людей щодня.
Єдина зміна полягала у тому, що люди, які не мали змоги їхати на власному авто, отримали можливість пересуватися мікроавтобусами, а не пішки. Все.
Тепер — про брехню.
1. Хто її запустив? Один проросійський блогер, який на початку повномасштабної війни втік з України.
2. Навіщо він це зробив? Напевно, мав якісь свої мотиви.
3. Хто це підхопив? Спочатку порохоботи. Потім — просто дурні.
4. Хто заохочував поширення цієї брехні? Ті, хто сподівався списати «недопрацювання» в обороні Півдня на мікроавтобуси, які возили жінок і дітей.
Це наївно, але дехто в це може вірити.
5. Чому деякі люди вірять у цю брехню? Бо так легше. Легше уявити мене з лопатою, яка викопує міни та складає їх у відро, ніж розбиратися у реальних причинах і відповідальності.
6. Чому деякі люди, які добре знають правду, мовчать? Бо так зручніше. Бо правда потребує пояснень і неприємних висновків.
7. Чому деякі розумні блогери, все чудово розуміючи, повторюють цю брехню? Бо це політично та медійно вигідно — навіть якщо це непрофесійно й аморально.
8. Що з цим робити? Поки що — нічого. Після війни все стане на свої місця. Зрештою, у нас є контррозвідувальні та правоохоронні органи.
А якщо вони не зможуть, то їхню роботу виконають професійні та добросовісні журналісти-розслідувачі. Бо брехня рано чи пізно помирає. На те вона і брехня.
P.S. До слова, ніколи не могла зрозуміти, чому всі ці брехуни казали, що я розмінувала Чонгар, але не казали, що я розмінувала Каланчак
Коментарі