Дискусія про математику у переліку предметів на ЗНО свідчить про перші “успіхи” сучасної педагогічної філософії. Чи не її основоположники нам повторювали про те, що знань не потрібно, а потрібні компетентності. Про те, що забули роль особи вчителя згадувати тут не буду. Це окрема велика тема.
Далі пішла наступна теза – дитиноцентризм, учитель – надавач послуг, тощо. І уся система освіти почала бавитися, розхолоджуватися, зникала вимогливість, дисципліна і самодисципліна, працьовитість. Тепер пожинаємо плоди цієї філософії.
Про що мало б дискутувати зараз суспільство, якщо б воно не деградувало? Воно мало застосувати холодний розум і логіку та подивитися що змінилося за останні 35 років?
Перше запитання: “Іспити з яких предметів здавали випускники на початку 90-х?” Ось перелік:
- Українська мова і література ( твір);
- Математика ( алгебра і геометрія ) – письмово;
- Фізика ( усно), обов’язковий іспит, який складався з двох частин, теоретичної і лабораторної роботи;
- Хімія ( усно);
- Історія ;
- Біологія або іноземна мова.
- Географія.
У 1993 році вже стало п’ять предметів, фізика і хімія стали необов’язковими, а натомість запропонували вибір між хімією і фізикою.
У 1994 році залишилося три обов’язкові предмети, а фізику і хімію кинули в загальний кошик з п’яти предметів, де вони, звичайно, програли іноземній мові та географії. Бо ж для того, щоб знати фізику і хімію треба добре і наполегливо працювати. Отже з жалю до дітей, а не до їх майбутнього у слабкій країні, ми з 1994 року почали нищення технічної освіти. Тоді ще нас підштовхували із-за кордону тезами про необхідність “гуманітаризації освіти”, а насправді нас підштовхували до знищення того, що було у нас найкраще.Тобто учні з 1984 – 1985 років народження вже могли не вчити хімії і фізики. Думаю, що тепер кожному зрозуміло чому усі технічні новації на фронті, завдяки яким рятують тисячі життів, – це заслуга, в основному, людей віком від 40 років.
Коли запровадили ЗНО у 2008 році, єдиним обовязковим іспитом була українська мова і ЛІТЕРАТУРА! Чому запроваджено було літературу? Бо логічно, що література формує світогляд. Чомусь китайці це розуміють і їх випускники здають китайську мову і літературу, а у нас література зникла із ЗНО. А що зробили з програмою з української літератури – це також окрема велика тема.
З першого питання виникає і висновок: Якщо ми хочемо бути технологічною державою, то нам треба включати фізику і хімію в перелік обов’язкових предметів на ЗНО. Якщо ж ми хочемо мислити глобально, тоді географію ( фізичну і економічну) також треба робити обов’язковими предметами. Крім цього, при вступі необхідно враховувати середній бал атестата і не забути повернути українську літературу!
Уявляю, скільки стріл полетять у цю пропозицію з аргументами перевантаження дітей, тощо. Але якщо ми хочемо бути сильною, процвітаючою, технологічною країною, то нам усім треба наполегливо вчитися. Колись ми здавали 7 іспитів, то у цьому не було трагедії. Напевно в цьому була логіка.
Сьогодні в одній найбільш розаинутих країн світу – Сингапурі обовязково випускники здають іспит з фізики або хімії чи природознавства. У Японії здають від 5 до 8 предметів, серед них японська мова і література та фізика або хімія, для гуманітарних класів – природознавство. У Китаї 6 предметів на національному іспиті: три обов’язкових – китайська мова і література, математика, іноземна мова. До цього додається фізика обов’язково для природничого профілю та історія для гуманітарного. І ще один предмет китайський учень обирає з-поміж хімії, біології, географії та політології. У нас теж так колись було, але ми придумали свій ровер, який везе нас до послаблення і занепаду, а не до посилення і процвітання. Може варто переосмислити усе це і повернути усі ці предмети у загальнонаціональний іспит?
Коментарі