Інтерв’ю з Максимои Козицьким опублікували у Львівській ОВА.
Журналісти із Данії зустрілись з очільником Львівської ОВА Максимом Козицьким та поставили йому низку запитань, які стосуються життя області на п’ятому році повномасштабної війни.
Престур організував журналіст Тобіас Стерн Йохансен, участь у ньому взяли: журналіст видання Jyllands-Posten Мадс Бонде Броберг-Ведель, журналісти Данської національної телерадіокомпанії Яспер Стін Олсен, Лерке Рар Футтруп, Каспер Мосхольм Тулструп, Еміль Мортенсен та Мортен Шнелл Лаурітцен. Також долучились представники медіа Lokalavisen Серен Генрік Вінге Вольдборг Андерсен, медіа Politiken Серен Юель Аструп та медіахолдингу Det nordjyske mediehus Ларс Тейлманн.
Медійники цікавилися, що змінилося на Львівщині з 2022 року, які головні виклики має Максим Козицький як начальник Львівської ОВА, що найбільше турбує жителів області. Нижче – деякі зі запитань.
– Львівська область далеко від лінії фронту, проте ворожі цілі дістаються і сюди. Які основні виклики перед суспільством зараз виникають і як влада на них реагує?
Якщо стається атака, наше завдання, щоб усі екстрені служби оперативно прибували на місце події та злагоджено працювали, аби допомогти людям.
Повномасштабна війна триває уже понад 4 роки. Ворог сприймає за ціль навіть цивільних. Весь світ бачив кадри влучання російського дрона у центр Львова, у пам’ятку ЮНЕСКО, а також у багатоповерхівку. На цих кадрах також видно, скільки людей під час тривоги залишаються на вулицях. Ми постійно наголошуємо, що під час повітряних загроз необхідно перебувати в укриттях, але це людська відповідальність. Якби це не звучало цинічно, але люди звикли до цих тривог і атак.
Як очільник області хочу наголосити, у нас є обласна програма «Безпечна Львівщина». На посилення ППО у 2025 році ми спрямували 43,7 мільйона гривень. Лише на дрони-перехоплювачі у 2025 році передбачили майже 30 мільйонів гривень. Цьогоріч на посилення ППО області вже профінансували 33 мільйони 582 тисячі гривень. Це фінансування для десятків військових формувань – чітко за їхніми актуальними запитами, що допомагає посилити захист неба, безпеку громад, критичної інфраструктури і цивільних людей.
– Окрім війни, які ще, на вашу думку, є проблеми в українському суспільстві?
– Війна забирає в людей віру. Ми боремося з 2014 року. Люди втомлюються. Вважаю, першою нашою проблемою мобілізаційні процеси, які варто вдосконалити. Пригадуєте кадри, на яких до ТЦК в лютому 2022 стояли величезні черги? Бо люди вірили, що вони візьмуть в руки зброю, відвоюють своє і знову житимуть мирно. Чому зараз цього нема? Бо ніхто не знає, коли це все скінчиться. Ніхто не знає, коли знову побачить своїх рідних. Є багато прикладів, коли чоловіки і жінки на фронті з 2022. Їх потрібно кимось замінити. Це складне запитання. Але підхід до мобілізації має бути справедливим, так само і термін несення служби.
Інша проблема – демографічна. Люди гинуть. Люди виїжджають. На рівні держави ми повинні подбати, щоб ті, хто зараз не вдома, захотіли повернутися в Україну. А для цього нам необхідно працювати над освітою, щоб батьки розуміли, що у їхніх дітей тут є майбутнє. Над медициною, соціальним захистом, підтримкою ветеранів.
– Чи вважаєте ви корупцію в Україні однією з найважливіших проблем, яку варто побороти?
– Чи є в Україні корупція? Так. Але гляньмо на цю проблему з іншого боку. На мою думку, все починається не з кабінетів чиновників. Наприклад, у школі дитина списує у свого однокласника на контрольній. Чи це корупція? Однозначно ні. Але чи це створює підґрунтя думати, що можна отримати успішний результат, не доклавши зусиль? Звісно. А скільки людей вважають безневинним занести за довідку коробку цукерок? Здебільшого ці самі люди найперші пишуть в інтернеті, яка влада погана і що всі крадуть гроші. Але потрібно також змінити ставлення до побутової корупції.
В межах свого візиту на Львівщину данські журналісти також поспілкуються з українськими оборонцями, зокрема зі звільненими з полону, та волонтерами. За їхніми словами, присутність в Україні та безпосередня комунікація з українцями допоможе їм краще розуміти позицію нашої держави та транслювати її данському суспільству.
Коментарі