Про те, як область долає кадровий голод, впроваджує космічні технології у діагностику та будує систему реабілітації, яку визнають у світі, розповів очільник Львівської ОВА Максим Козицький у програмі Влодка Лучишина “Момент істини” на радіо “Львівська хвиля”, пише “Гал.Інфо”.
Від “ліжко-місць” до якості послуги: чому зросла довіра
Ще десятиліття тому вітчизняна медицина асоціювалася з чергами та застарілим обладнанням. Сьогодні соціологія фіксує безпрецедентний рівень довіри до українських лікарів. За словами Максима Козицького, фундамент цього успіху було закладено ще під час боротьби з коронавірусом, коли держава почала масово оновлювати парк обладнання та змінювати логіку фінансування.
“Ми перейшли від оплати за кількість ліжок до фінансування конкретної послуги через пакети НСЗУ. Тепер лікарні чітко розуміють: є пацієнт – є гроші. Це стимулює конкуренцію та покращення умов”, – зазначає очільник області.
Додатковим фактором став досвід українців за кордоном. Зіткнувшись із європейською бюрократією та місячними чергами до профільних спеціалістів у ЄС, мешканці Львівщини почали вище цінувати доступність та оперативність рідної медицини.
Кадри та наука: університетська клініка як майбутнє освіти
Одним із найгостріших викликів залишається “кадровий голод”, особливо серед середнього медичного персоналу. Виходом із ситуації на Львівщині став запуск пілотного проєкту університетської клініки на базі ЛНМУ ім. Данила Галицького.
Це кардинально інший підхід до навчання:
- Доступ до ліжка пацієнта з 1-го курсу: студенти не просто вчать теорію, а бачать реальні клінічні випадки.
- Симуляційна медицина: створення центрів, де майбутні лікарі відточують навички на високотехнологічних манекенах.
- Наукові парки: нещодавно підписаний меморандум з IT-гігантом Eleks відкриває шлях до використання штучного інтелекту в діагностиці та управлінні лікарнями.
Львівщина також готується до прориву в онкології – створення центру ядерної медицини. Встановлення сучасних систем ПЕТ-КТ дозволить виявляти рак на стадіях, які раніше були недоступні для української діагностики.
Світовий центр реабілітації та протезування
Війна поставила перед областю надважке завдання – повернення до життя тисяч захисників із важкими політравмами. Сьогодні Львівщина є абсолютним лідером України у цій сфері.
- Superhumans Center: проводить понад 1500 протезувань на рік – цифра, яку не демонструє жоден інший центр у країні.
- Unbroken (Незламні): комплексний підхід від хірургії до психологічної реабілітації.
- Клініка протезування ЛНМУ: має потужність до 3500 протезів на рік та власні центри замірів.
Особлива увага приділяється “невидимим” травмам. Спільно з Міністерством охорони здоров’я готується проєкт з відновлення слуху, адже близько 90% учасників бойових дій мають кохлеарні проблеми через вибухові травми.
Медичний туризм та “єдине вікно” для інвестора
Стратегічна мета адміністрації – перетворити Львівщину на центр медичного туризму для всієї Європи. Завдяки високій кваліфікації лікарів та конкурентній ціні, область вже зараз приваблює іноземців (зокрема, у стоматології та репродуктивній медицині).
Щоб залучити велику “фарму” та інвестиції в науку, область створює Центр клінічних та доклінічних досліджень. Це “єдине вікно”, де науковці зможуть патентувати свої розробки за міжнародними стандартами, а світові компанії – проводити випробування ліків.
Плани на госпітальний округ: медицина поза межами Львова
Щоб якісна допомога була доступною не лише в обласному центрі, Львівщина стала пілотною областю для перегляду мережі лікарень фахівцями Світового банку.
Кластерні та надкластерні лікарні: зосередять високотехнологічну допомогу (інсульти, інфаркти, рідкісні хвороби).
Загальні лікарні: мають бути здатні провести базові операції (наприклад, апендицит) на місцях, щоб пацієнта не доводилося везти до Львова.
Найбільший виклик на майбутнє? Максим Козицький формулює його просто: “Щоб весь спектр медичних послуг, який існує у світі, був доступний тут, на Львівщині. Щоб нам не доводилося везти дітей за кордон, а ми могли впевнено сказати: ми можемо врятувати життя вдома”.
Коментарі