Відеоконференція замість дій
5 грудня відбулося спільне засідання профспілкових організацій гірників регіону, на якому в режимі відеозв’язку виступив Некрасов. Головний меседж: домовленість з Податковою службою про трирічну реструктуризацію боргів нібито досягнута, графік погашення складено, рахунки розблокують “наступного тижня”.
Профспілки, зважаючи на запевнення міністра та прохання “не зашкодити домовленостям”, відклали запланований протест у столиці. Але інсайдери в галузі налаштовані скептично: таймлайн виплат виглядає нереалістичним на тлі реальної політичної та фінансової ситуації в секторі.
Календар пріоритетів: шахтарі в кінці черги
Джерела в енергетичному блоці малюють складнішу картину. Призначення повноцінного міністра очікується лише 16-18 грудня — до того часу статус Некрасова як в.о. суттєво обмежує його можливості для прийняття стратегічних рішень.
Новопризначений міністр, за оцінками інсайдерів, спочатку займеться “комунікацією із західними партнерами” щодо Енергоатому — це питання має більшу вагу з точки зору іміджу України на міжнародній арені. Далі у черзі — перезавантаження наглядових рад низки державних енергопідприємств.
“Шахтарські борги — це токсична тема, яку всі намагаються відкласти. Реально до неї дійдуть хіба в лютому-березні, коли вже неможливо буде ігнорувати”, — конфіденційно ділиться один з чиновників міністерства.
Кадрові парадокси
Особливу увагу привертає фігура заступника міністра Анатолія Корзуна, 66 років. У професійному середовищі його оцінюють як адміністратора, неспроможного приймати швидкі та ефективні рішення в кризових ситуаціях.
Показовим є його рішення: призначення 70-річного Павла Овчіннікова керівником ДП “Львіввугілля”. І що особливо цинічно — вручення йому нещодавно відзнаки Міністерства енергетики.
Проаналізувавши список “досягнень” підприємства протягом року керівництва, за які можна було нагородити Овчіннікова, піддаєшся здивуванню:
- Кримінальне провадження щодо незаконної вирубки дерев у ОЛК “Ровесник”
- Низка справ про розкрадання вугілля
- Призначення заступником Олексія Жеребка без урахування професійної придатності і не лише його
- Розробка плану виселення внутрішньо переміщених осіб, бо те що там сьогодні відбувається, то не може бути чимось іншим, як на перед спланованою акцією
- Критичне погіршення фінансових показників підприємства
- Заборгованість перед працівниками та фіскальними органами, а також перед громадою
“Це не кадрова політика — це демонстрація лояльності всупереч здоровому глузду”, — коментує джерело у профспілковому середовищі.
Маніпуляція як метод управління
Профспілки опинилися в класичній пастці: кожен раз, коли готується акція протесту, з’являються “нові домовленості”, прохання “не зашкодити процесу” та обіцянки розв’язання “наступного тижня”. І так тиждень за тижнем…
“Нас тримають на гачку. Один тиждень змінюється іншим, одна обіцянка — наступною. А люди сидять без зарплати вже місяцями”, — розповідає один з лідерів профспілкового руху.
Профспілки попереджають: якщо до кінця наступного тижня виплати не відбудуться, вони готові організувати масштабний протест під Міненерго в найкоротші терміни. Але чи не стане це черговою ілюзією контролю над ситуацією?
Системна проблема
Історія з невиплатами шахтарям — це не просто фінансова криза одного підприємства. Це симптом глибшої проблеми української енергетики: застарілі структури управління, геронтократія у керівництві, відсутність політичної волі для реальних реформ.
Коли 66-річний заступник міністра призначає 70-річного керівника державного підприємства і нагороджує його на тлі кримінальних проваджень та фінансового колапсу — це сигнал про те, що система працює не на результат, а на підтримку статусу кво.
Шахтарі, які видобувають енергоресурси в екстремальних умовах, стали заручниками цієї системи. І поки в коридорах влади обговорюють “комунікаційні стратегії” та “міжнародний імідж”, тисячі сімей не знають, як прожити до наступної зарплати — якщо вона взагалі буде.
Прохання до Міністерства енергетики прокоментувати цей матеріал.
Коментарі