Про це у програмі «Go про…» з Олегом Радиком на телеканалі «Перший Західний» розповів співвласник фермерського господарства з Мостищини Олег Гіс.
За словами аграрія, українська модель ведення господарства більше схожа на американську, ніж на європейську. Якщо середній фермер у країнах ЄС обробляє близько 20 гектарів землі, то в Україні середній показник становить близько 500 гектарів. Саме тому українські господарства конкурують із великими виробниками США, Канади, Аргентини та Бразилії.
«На міжнародній арені ми конкуруємо з Європою тільки в плані пшениці — з Францією та Німеччиною. Ми просто сильніші, ми більші і маємо можливість впроваджувати серйозні технології. Наші господарства мають значно кращий парк техніки, ніж європейські», — зазначив фермер.
Точне землеробство економить ресурси
Олег Гіс розповів, що сучасне точне землеробство вже стало звичною практикою. Завдяки GPS-навігації, платним супутниковим сигналам та автопілотам техніка працює з точністю до кількох сантиметрів, що дозволяє суттєво економити насіння, добрива та пальне.
Особливу роль, за його словами, відіграє автоматизація процесів. Наприклад, сучасні сівалки самостійно залишають незасіяними технологічні колії, якими пізніше рухаються обприскувачі. Це усуває зайві втрати насіння та добрив.
Штучний інтелект замість паперових журналів
Фермер також поділився досвідом використання штучного інтелекту та цифрових сервісів у роботі господарства. Зокрема, підприємство використовує платну версію Gemini та спеціалізовану систему Cropio для аналізу стану полів, планування сівозміни та обробки історичних даних.
«Для мене основною проблемою є письмовий облік — оці “амбарні книжки”. Штучний інтелект може якісно аналізувати дані. Я заходжу на ділянку і бачу історію за десять років: що сіяли, яка була врожайність. Це дозволяє стратегічно планувати», — наголосив він.
На думку аграрія, у майбутньому автономна техніка зможе працювати практично без участі людини.
«Сьогодні в мене немає жодних перешкод, щоб керувати трактором з офісу джойстиком, окрім чинного законодавства. У майбутньому штучний інтелект без проблем замінить механізатора на полі», — переконаний Олег Гіс.
Війна змінила економіку вирощування культур
За словами фермера, нині найбільш рентабельними культурами залишаються соя, соняшник і ріпак. Водночас кукурудза втратила свої позиції через складну логістику, обстріли портів, блокування кордонів та високі витрати на сушіння зерна.
Цього року господарство також зазнало значних втрат через весняні морози.
«У нас вимерз фактично весь ріпак — це 250 гектарів. Ми його переорали, і він став добривом під соняшник. Якщо все брати близько до серця, працювати буде дуже важко», — розповів аграрій.
Попри складні умови війни, фермерське господарство продовжує інвестувати в цифровізацію, сучасні технології та автоматизацію виробництва, вважаючи саме інновації ключем до конкурентоспроможності українського агросектору.
Коментарі