У 2025 році міжнародний пісенний конкурс відбудеться у швейцарському місті Базель. Перший півфінал Євробачення відбудеться 13 травня, другий — 15 травня. Остаточно переможця оберуть у гранд-фіналі, який пройде 17 травня. Загалом участь у конкурсі візьмуть 37 країн. Україну представить гурт “Циферблат” (Ziferblat) з треком “Bird of Praу”.
Журналістка “Львівської хвилі” Злата Новосельська наживо висвітлюватиме події Євробачення у радіоефірі вже другий рік поспіль.
Розкажи, як взагалі почалась твоя історія з Євробаченням — звідки цей інтерес і чому саме цей конкурс тебе так захопив?
Євробачення — це наша сімейна традиція. Перше таке уже усвідомлене Євробачення, яке я добре пам’ятаю, — це 2007 рік, коли Сербія перемогла з піснею “Molitva”. Щороку ми збираємось, щоб подивитись цей конкурс, і тому це робить його для мене сакральним дійством. Футбол чи будь-які інші світові активності не дуже мене цікавили, тому саме це шоу мене підкорило.
Які виступи за всі ці роки тобі запам’ятались?
Ну, напевно, виступ Сербії у 2007 році. Нещодавно також передивлялась Євробачення 2022, і там моєю фавориткою є MARO з піснею “Saudade Saudade”. Вона представляла Португалію. Чудова пісня, вона як мантра. А серед українських виступів — це точно Джамала. Її пісня до мурах, кожного разу плачу.
Як виникла ідея висвітлювати Євробачення саме на радіо?
Це переросло в проєкт минулого року, бо я дуже хотіла поїхати, а купити квитки у мене не вийшло. Їх дуже швидко розбирають, потрібно ставати в онлайн-чергу, і там переді мною було понад 140 тисяч людей. Тобто шансів було мало, і я тоді подумала, що можна податися на акредитацію як медіа.
Через місяць після заявки я отримала погодження, розповіла про це в офісі, і за годину він перетворився на мурашник. Всі бігають, метушаться, а я думаю: “Боже, це я все створила?”. Бо це шоу мені здавалось взагалі недосяжним, а тут воно перетворилось в повноцінну роботу.
Які були виклики під час роботи тоді? Наскільки складно висвітлювати подію такого масштабу зараз, коли інформація несеться в інтернеті надзвичайно швидко?
Дуже допоміг той факт, що я справді цього бажала, це моя тема. Я знала, де брати інформацію, бо слідкувала за телеграм-спільнотами, каналами фанів, а вони 24 на 7 в цьому, і публікують найцікавіше. Тобто в мене була уже ця “пачка інформації”, де я знала, що це точно правда. Це дуже допомагає бути і швидким, і цікавим. Ми також об’єдналися в ком’юніті з іншими українськими журналістами і ділились між собою, що буде те і те, цей симбіоз круто спрацював.
У тебе є і власний Telegram-канал, присвячений Євробаченню, розкажи про це більше.
Спочатку я вела його для себе і просто думала, що, можливо, колись там збереться фан-спільнота, окрім моїх рідних і друзів, але торік він якраз і став основою мого проєкту. Тобто я не розгубилась від кількості інформації, бо у мене вже в голові вся система була, в телеграмі все було. Я його розширила, зробила його цікавішим, додала більше посилань, а зараз — це як мій щоденник, просто він про Євробачення. Я не слідкую за кожним кроком артистів, як ці скажені єврофани, які публікують кожну деталь, але коли мені потрібно зробити якийсь матеріал, я це швидко знайду.
Які торішні моменти найбільше запам’ятались? Що відчувається за лаштунками цього гігантського шоу?
Я була у 100 разів щасливіша, що я поїхала як журналіст, а не як глядач, бо обожнюю залаштунки, обожнюю “кухню”. Як всі бігають, як всі метушаться. Мені подобається, як воно горить. І скрізь оце відчуття вау-шоу. У пресцентрі сидять і журналісти, і фан-спільноти з усього світу, ти дивишся в реальному часі, як чиїсь мрії, окрім твоїх, теж здійснюються. І це дуже круто. Ця атмосфера додає бажання працювати.
Також я не забуду палестинські протести. Я надсилала фотографію мамі, де я, і вона каже: “О, це ти на одній площі, де Ґрета Тунберг з палестинцями ходила”. Так! Тому я звідси швиденько йду. У нас були бейджі, які видають, хто ти, тому я його ховала, коли йшла одна в місті.
З безпекою трохи є питання, бо я їду туди сама, і о другій ночі виходжу на зупинку в абсолютно чужій країні, сідаю в автобус і молюсь, що я доїду. Але я якось це долала, взагалі навіть не думала про такі деталі. Моя подруга каже: “Ти їдеш незрозуміло куди, будеш жити незрозуміло де, тобі не страшно?”. Я кажу: “Поки ти не спитала, я не думала про це”. Десь так.
Цього року ти знову будеш наживо висвітлювати Євробачення на “Львівській хвилі”. Чого особисто очікуєш від конкурсу-2025? Можливо, вже маєш власні прогнози?
Щодо прогнозів є цікавий момент, бо в цьому році, мені здавалось перший раз, коли я слухала, що немає чогось такого одного “вау”. Є кілька потенційно потужних пісень. Пісня Швеції про сауну більше смішна, але там класний біт, класний хук, тому вона подобається єврофанам, і Швеція зараз в топі. Друга — це Австрія, там прооперний співак, який виконує дуже емоційні соло, але я не вірю, що переможе така ж історія, як Nemo минулого року. Ну і ще потенційно сильні Ізраїль, Франція і Нідерланди.
Що я очікую, по-перше, в цьому році буде величезний ексклюзив, ніколи такого не робили, адже окрім безпосередньо шоу, поряд буде окреме стадіонне шоу. Там будуть величезні екрани, і ще 36-40 тисяч людей заповнять увесь цей стадіон і будуть дивитися Євробачення майже наживо, бо знімають це все, фактично, у сусідньому приміщенні. Вони просто не змогли потрапити саме туди, бо не вистачає квитків, не так багато місця. І от на це дійство я теж піду, дуже чекаю, тому що все інше, в принципі, більш-менш мені зрозуміло.
Однією з найобговорюваніших тем цьогорічного нацвідбору стала участь естонського артиста Tommy Cash через його зв’язки з російськими артистами та невиразну позицію щодо війни. Хоча він не один, до багатьох артистів є питання щодо співпраці з сумнівними артистами або відвідування росії вже під час повномасштабного вторгнення. Як ти ставишся до цього? Чи мають, на твою думку, подібні обставини впливати на участь артиста у міжнародному конкурсі, і як в такому разі це донести до європейської спільноти?
Це насправді дуже важко донести, бо вони живуть в своєму світі. Можемо знову ж таки пригадати слова Венса — “я бачив вашу війну через сторіз”, і десь так воно відчувається, коли туди приїжджаєш. Не всі, звісно, наприклад, я зустріла прекрасну пані, яка хотіла мене постійно обіймати, казала, що дуже переживає за Україну, що її сім’я допомагає. А є ті, хто навіть не цікавиться. Ну війна і війна. Я так спілкувалась з минулорічним не менш скандальним журналістом представника з Нідерландів, ми сиділи поруч, і він випитував, що у нас і як. І я йому розповідаю, а він начебто вперше це чує. Я тоді зрозуміла, що це місія: з ким ти балакаєш, всім по трошки розповідай про війну. Вони потім прийдуть колегам розкажуть, і якось це зерно посіється.
Tomy сказав, що інформація, яку про нього поширили українські медіа — це все неправда. Можливо, бо важко все перевірити, кожне відео, де він засвітився, але він досі співпрацює з росіянами. Його кліп зняла росіянка, яка знімала також для Little Big. Ну і от що ти йому зробиш, якщо у нього стиль — русскій треш.
Також є питання до представника Австрії, який полюбляє Нетребко (Анна Нетребко – російська оперна співачка – ред.), і це його діва. Від Ірландії пісня “Laika Party”, яку написала росіянка. Це якийсь такий вид людей, я не знаю…
Нам залишається просто пояснювати тим, з ким пересікаємось, що у нас відбувається, що культура не “внє політики”, що все це політика. От навіть я уявляю, якби на Євробачення від України поїхали Molodi. У них буквально історія про те, що їхнє місто стерли, знищили, вбили людей. І я сумніваюся, що деякі медіа взагалі б брали у них інтерв’ю, бо їхня історія саме про війну. А це не політика, це їхнє життя. От і все. Тому, мені здається, частково журі так і вирішили бали розподілити, тому що була б дуже спірна ситуація. Хоча я розумію, вони би залюбки їх відправили, класна пісня.
Що скажеш тим, для кого Євробачення – це теж велика мрія?
Якщо хтось дуже хоче потрапити на Євробачення, він може це зробити. Слідкуйте за офіційною сторінкою, там є інформація, коли можна купити квитки, бо просто так це зробити неможливо, треба зареєструватися і отримати код. Є два старти продажів, і квитки є не тільки на фінальне шоу, а й на репетиції. Вони дешевші, і хоч ви не побачите реальних голосувань, це теж як справжнє живе шоу.
Єдине, якщо ви українці і виїхали вже після повномасштабного вторгнення, чули вибухи, то будьте готові, що на сцені бувають такі спецефекти, що серце завмирає.
Євробачення для нас дуже важливе, потрібне наше там представництво, бо наша місія — продовжувати розповідати про війну в Україні, тому що це не політика, а наше щоденне життя. І це наша можливість це показати. Дуже тішать приклади з 2022 року, коли деякі учасники попри заборони одягали якісь українські елементи або з малюнками виходили на сцену, на живі шоу, підтримуючи Україну. І це багато чого означає. Або ті ж Литва і Латвія, які роблять свої нацвідбори з метою зібрати гроші для України. І це прекрасно.
Розмовляла Вікторія Тимофій, “Гал-Інфо”
Коментарі