Про це повідомляє член правління у Linia 102. ua Віктор Гальчинський.
За його словами, маршрут Рава-Руська-Варшава — найшвидший шлях до польської столиці зі Львова. Однак Укрзалізниця змушена припинити продаж квитків на напрямок Рава-Руська-Варшава з 22 вересня, оскільки 21 вересня завершується термін дії угоди між УЗ та SKPL – z pasji do kolei на обслуговування маршруту.
“У безпеці цього діючого вже майже рік сполучення в частині прикордонного контролю польське МВС свого часу довелося переконувати публічно. Нині напрямком зацікавився польський державний перевізник PKP Intercity. Pociąg do podróży і навіть подав заявку на дозвіл до польського регулятора – Urząd Transportu Kolejowego, але шанси отримати його до 21 вересня близькі до нуля.
З приводу майбутнього маршруту Рава-Руська – Варшава минулого тижня мені вдалося поспілкуватися з керівництвом SKPL та Пасажирської компанії УЗ – обидві сторони запевняють, що хочуть зберегти цей успішний маршрут, але переговори йдуть важко.
Синдром Лінії 102″, тобто блокування проектів через неможливість або небажання домовитися, схоже, все більше проявляється в українсько-польських відносинах, як мінімум, у сфері залізничного транспорту”, – зазначив Гальчинський.
Через відсутність консенсусу під загрозою зриву також опинилося плановане з грудня 2024 року локальне міжнародне пасажирське сполучення євроколією 1435 мм Перемишль-Хирів-Заґуж, на побудову колій для якого Україна і Польща спільно витратили приблизно півтора мільярда гривень в еквіваленті.
“Минулої п’ятниці, 13 вересня, мала відбутися історична подія – промоційний проїзд польського пасажирського потягу за маршрутом Перемишль-Нижанковичі-Хирів-Устрики Долішні-Заґуж, який планував зацікавлений у маршруті польський перевізник SKPL. Погоджений залізничними відомствами проїзд був скасований буквально за 2 дні через відмову головного коменданта Прикордонної варти Польщі без пояснення причин. Цікаво, що в обґрунтуванні пан головний комендант послався на … статтю 9 чинної угоди між Україною та Польщею про пункти пропуску через державний кордон, яка дозволяє за спільним рішенням керівників прикордонних служб двох країн погоджувати перетин кордону поза чинними пунктами пропуску або ж здійснення іншого виду контролю на діючих пунктах пропуску без довготривалої процедури обміну нотами”, – додає він.
На цій підставі функціонує тимчасовий пункт пропуску для порожніх вантажівок Нижанковичі-Мальховіце, в той час як новозбудований постійний перехід для легковиків та автобусів досі не відкритий, хоч мав працювати ще з весни 2024 року.
Під питанням наразі і “обмежена” версія міжнародного залізничного сполучення “Заґуж-Хирів”, на яке SKPL має дозвіл польського регулятора на рейси з грудня 2024 року. За даними польського галузевого видання Rynek Kolejowy , на формально відкритому для оформлення пасажирів залізничному терміналі пункту пропуску “Смільниця-Кросьценко” станом на початок осені досі не розпочалися роботи для його приведення у відповідність до поточних вимог – оскільки часу залишається мало, є ризик, що термінал не буде готовий. Якщо ж поїзд поїде, він буде суто комерційним – влада
Підкарпатського воєводства Польщі наразі відмовилась від попередньо озвучених планів бути замовником перевезень на польській частині маршруту.
“Пишу це все для того, щоб тримати тему в фокусі суспільної уваги. Адже успішна експлуатація прикордонних маршрутів колією європейського стандарту є не локальною історією для Львівщини, а маркером доцільності розбудови євроколії з Польщі в Україну. Не буде локальних маршрутів – не буде глобальних проектів. Це підтверджують дії керівництва програми Connecting Europe Facility, яке відмовило у фінансуванні проекту євроколії Мостиська-2 – Скнилів, натомість охоче виділило кошти на євроколію Чоп-Ужгород”, – наголошує Гальчинський.
Коментарі