Актуальні теми:

Єлизавета Святківська: Які перспективи має молочна галузь України на ринку ЄС

19 жовтня 2026 Думка, Економіка, Львів
Share Button
Європейський Союз розглядає молочну галузь не лише як важливий економічний сектор, а і як стратегічний актив у контексті продовольчої безпеки та глобальної конкуренції. Водночас для українських молокопереробників відкриваються нові можливості поглиблення співпраці з європейським ринком.

Про це розповіла Єлизавета Святківська, координаторка Комітету СМПУ з євроінтеграції, за підсумками щорічного конгресу Європейської молочної асоціації, який відбувся у Братиславі під гаслом «Європейська молочна галузь: регіональні традиції та глобальна конкурентоспроможність».

Однією з ключових подій конгресу став виступ Флавіо Котурні, керівника підрозділу Генерального директорату з питань торгівлі Європейської комісії. Він окреслив основні напрями торговельної політики ЄС у молочному секторі, перспективи співпраці з міжнародними партнерами та виклики, які впливають на конкурентоспроможність європейських виробників.

На тлі геополітичної нестабільності та зростання уваги до продовольчої безпеки Європейський Союз розглядає здатність виробляти якісні харчові продукти як важливу складову власної стійкості.

Як зазначає Єлизавета Святківська, ця позиція свідчить про зміну підходу до молочного сектору: він має значення не лише для економіки, а й для стратегічної спроможності ЄС забезпечувати себе продовольством.

Водночас одним із головних драйверів розвитку галузі залишається міжнародна торгівля. Євросоюз прагне розширювати присутність своєї молочної продукції на зовнішніх ринках і створювати сприятливіші умови для європейських експортерів.

Серед напрямів торговельних переговорів і домовленостей, згаданих під час виступу, були Меркосур, Індонезія, Австралія, Філіппіни, Таїланд, Малайзія та Об’єднані Арабські Емірати. Окремо йшлося про домовленості зі США, які, за словами доповідача, забезпечили тарифну стабільність.

Окрему увагу під час виступу приділили Україні. Перегляд поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) і поступова інтеграція українського ринку до економічного простору ЄС створюють передумови для поглиблення співпраці, зокрема в молочній галузі.

На думку Єлизавети Святківської, це важливий сигнал для українських виробників і переробників, які прагнуть розширювати експорт та зміцнювати позиції на європейському ринку.

Водночас самі торговельні домовленості не гарантують автоматичного доступу до ринку. Важливе значення мають механізми їх практичного застосування, прозорі процедури та узгоджені правила торгівлі.

Для українського молочного бізнесу це означає необхідність працювати не лише над умовами доступу до європейського ринку, а й над ефективністю процедур, які визначають цей доступ.

Однією з ключових тем конгресу стали нетарифні обмеження, які можуть істотно ускладнювати міжнародну торгівлю навіть за наявності домовленостей щодо мит.

Серед основних перешкод Флавіо Котурні назвав санітарні та фітосанітарні вимоги, процедури сертифікації й питання визнання регіоналізації.

Тому Європейська комісія приділяє значну увагу практичній імплементації торговельних угод і регуляторній співпраці з партнерами. Як приклад доповідач навів В’єтнам, де після тривалого очікування схвалили 31 заявку на доступ продукції тваринного походження.

Цей випадок демонструє, що реальні можливості експорту залежать не лише від політичних домовленостей, а й від того, наскільки ефективно працюють адміністративні механізми та процедури отримання дозволів.

Для України це питання також має практичне значення. Відповідність вимогам ЄС, передбачуваність процедур і належне адміністрування торговельних інструментів безпосередньо впливають на можливості українських підприємств працювати на європейському ринку.

Під час конгресу також обговорили складнощі, з якими стикається молочна галузь ЄС на окремих міжнародних ринках.

Індія залишається закритим напрямом для значної частини європейської молочної продукції. У відносинах із Китаєм Євросоюз оскаржує у Світовій організації торгівлі антисубсидійне розслідування щодо молочної продукції.

Додатковим чинником конкуренції є позиції Нової Зеландії та Австралії, які мають певні торговельні переваги та зміцнюють репутацію на світовому ринку.

Як випливає з тез виступу, європейським виробникам недостатньо спиратися лише на традиції та історично сформовану репутацію. Для збереження конкурентоспроможності необхідно розвивати експортні можливості, адаптуватися до вимог різних ринків і долати регуляторні перешкоди.

За оцінкою Єлизавети Святківської, для українського молочного сектору ключовими є два висновки.

Перший — ЄС розглядає Україну як важливого партнера. Поступова інтеграція українського ринку до європейського економічного простору створює можливості для розвитку торгівлі та поглиблення співпраці в молочній галузі.

Другий — вирішальне значення має практична реалізація домовленостей. Навіть сприятливі торговельні умови не забезпечать очікуваного результату без прозорих процедур, зрозумілих правил і ефективних механізмів доступу до ринку.

Для українських виробників і переробників серед пріоритетних напрямів залишаються належне адміністрування тарифних квот, прозорі контрактні відносини та відповідність продукції стандартам Європейського Союзу.

Отже, подальші перспективи української молочної галузі на ринку ЄС залежатимуть не лише від розвитку політичного діалогу та торговельних домовленостей, а й від здатності перетворити їх на дієві інструменти для бізнесу.

Саме практична інтеграція, узгодження процедур і забезпечення передбачуваних умов торгівлі можуть стати важливими чинниками розвитку українського молочного експорту.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі