За інформацією Forbes Ukraine, гірськолижний курорт “Плай”, що поблизу Славського на Львівщині, має три готелі та окремі котеджі для проживання. Інфраструктура містить п’ять ресторанів, спа-центр, два літні басейни, конференц-комплекс, критий спортивно-розважальний комплекс, лижну школу, боулінг тощо. Протяжність гірськолижних трас сягає 5 кілометрів. Після купівлі “Плаю”, львівський айтівець, Президент корпорації SoftServe, Тарас Кицмей почав активно підтримувати скандальний земельний закон 12089 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”. У соцмережах айтівець пише, що закон «Однозначно потрібно підтримати», мовляв закон «відповідає й європейській практиці захисту прав власності: за помилки чи незаконні дії чиновників не може платити інвестор, який діяв добросовісно».
Сам Тарас Кицмей є українським підприємцем, заслуженим економістом України та Головою правління Асоціації “Інформаційні технології України”. Кицмей – член сенату Українського католицького університету. В 2021 році журнал “NV” віддав Тарасу Кицмею 42 місце в рейтингу “ТОП 100 найбагатших українців”. Його статки склали 245 мільйонів доларів.
Водночас, мешканці Львівщини і Львова, які чи не найбільше в країні постраждали від незаконного захоплення земель, які крутелики обгородили парканами та забудували котеджами і багатоквартирними будинками, сподіваються на вето Президента. Цього від Володимира Зеленського вимагають й активісти. Наразі ж скандальний закон щодо посилення захисту прав добросовісного набувача лежить на підписі у Президента.
Навіть легендарна Ада Роговцева закликала отямитися людей…
Вони порівнюють ухвалений депутатами закон з іншим дуже скандальним, про реформування галузі містобудівної діяльності. Той розв’язав руки недобросовісним забудовникам, а нинішній узаконює вкрадену землю, лісові ділянки, прибережні зони, де нувориші понабудовували собі “гніздечок”.
Історія цього закону почалася 3 жовтня минулого року, коли проєкт зареєстрували аж 20 народних депутатів. Авторський колектив – картатий: переважно «слуги», але є й представники близьких до влади депутатських груп партії “За майбутнє” і грипи “Довіра”. Першим співавтором записаний «слуга» з Івано-Франківська Ігор Фріс. У ЗМІ його пов’язують з інтересами олігарха Ігоря Коломойського на Прикарпатті і дружбу з омбудсменом Лубінцем. Мається на увазі «Буковель». Нагадаємо, що Коломойський не перший рік перебуває у СІЗО в очікуванні чи то суду, чи то звільнення.
У переліку співавторів ще є кілька осіб, які перебували чи й досі перебувають на орбіті цього колись дуже близького до влади бізнесмена – Тарас Батенко, Сергій Швець, Богдан Торохтій та інші. Проте неправильно казати, що лише ця група впливу просуває скандальний закон. Навіть Микола Тіщенко включився.
Депутати переконують: їхня мета — вирішити питання компенсації “добросовісному набувачеві” у разі витребування майна на користь держави чи громади, а також посилити правовий захист його інтересів. Фріс, Батенко і компанія придумали дві цікаві схеми. Перша: якщо держава не оскаржила протягом 10 років передачу земель у власність, повернути їх назад українському народу вже не можна. Строки спливли. Таки чином, сотні тисяч гектарів землі, отриманої та вже приватизованої «елітою», їй і лишиться. Виняток – природоохоронні території. Але там є своя хитрість, – на момент набуття власності ці території часто виводили з природоохоронного статусу.
Друга схема – якщо землю приватизували менш ніж 10 років тому, повернути назад громадам її можна тільки після виплати власникам компенсації за ринковою вартістю. Тобто, ти не тільки землю отримав незаконно і незаконно її приватизував, а ще й держава тобі за це видасть премію. Враховуючи, що переважно у громад на це грошей нема, шанси отримати назад свої землі навіть у випадку виграшу в судах – незначна. І на них далі, як упирі, сидітимуть “добросовісні набувачі”.
Попри критику законопроєкту №12089, негативний висновок парламентських експертів, критичні зауваження Верховного суду, який справедливо зауважував, що пропонований акт захищає саме недобросовісних набувачів, документ 12 березня ухвалили. Спікер Руслан Стефанчук швидко поставив під ним підпис і відправив Президенту. Показова цифра: закон об’єднав 194-х “слуг”, майже всіх проросійських депутатів із колишньої ОПЗЖ, групу “За майбутнє”, 6 позитивних натискань на червону кнопку дав “Голос”, “за” аж 14 соратників Юлії Тимошенко (вона була відсутня), багато дали і позафракційні. Загалом – 273 народних депутати об’єдналися в спільному пориві захистити так званих “добросовісних набувачів землі”. Серед яких є і вони, їхні рідні, друзі, бізнес-партнери. Простіше кажучи, вирішувалося шкурне питання. Тому треба говорити не тільки про співавторів законопроекту, а про співавторів його ухвалення.
Чи долучиться до них Володимир Зеленський?
Колишній мер Глухова Мішель Терещенко зареєстрував на сайті Офісу Президента петицію щодо збереження лісів, прибережних смуг, історико-культурної та історико-архітектурної спадщини шляхом накладення вето на законопроєкт №12089. Кількість підписів під петицією швидко зростає. Терещенко в ній наголошує: “Законопроєкт порушує Конституцію в частині рівності всіх форм власності, обмежуючи державу та громаду в можливості захищати свою власність у судовому порядку. Про недопустимість ухвалення законопроекту в чинній редакції висловились судді Верховного Суду України, фахівці Міндовкілля, Мін’юсту, Держлісагентства, Держводагентства, громадські активісти”.
Як пояснив еколог Олексій Василюк, у законі “мова лише про те, щоб особи, які отримали землю там, де її не можна отримати, змогли її собі остаточно узаконити і більше не мати проблем в судах. Тобто законопроєкт зовсім не про те, про що він начебто заявлений”. Він – про узаконення вкраденого під час дерибану земель при Януковичу. Про інтереси забудовників. І про те, як ускладнити громадам повернення свого земельного фонду.
Коментарі