І зі старту в роботу пішла стара добра теза: причина не в інженерних мережах, а в місцевих мешканцях. Бо, бачте, «пускають свої фекалії в ливнівку».
Ну, з тактикою загалом згідна. Коли маєш справу із селом та його мешканцями, пояснення про фекалії працює безвідмовно. Особливо коли треба відвернути увагу від можливих інженерних про@обів забудовника та багаторічного пофігізму відповідальних чиновників.
Винний же обов’язково має знайтися. Чиновників і зручних забудовників здавати невигідно. А от місцевих мешканців — хоч пачками!
Тож або заткніться й не скаржтеся, або з вас і зробимо винних.
Принаймні наразі це виглядає саме так.
Але тут виникає одне цікаве питання.
Як сталося, що місцеві «аборигени», чиї родини живуть у старих садибах на Широкій ще з ХХ, а подекуди й із ХІХ століття, обходилися без каналізаційних колапсів, а з появою у ХХІ столітті нового сусіда — багатоквартирного ЖК — зливові стоки стали постійною проблемою?
Загадка століття
І, можливо, відповідь на неї варто шукати не лише у зливових стоках старих брюховицьких особняків.
Місцеві називають цілком конкретну можливу причину.
Забудовник, прокладаючи нову зливову каналізацію від свого ЖК «Грінвуд-3» до найближчого колектора, використав трубу більшого діаметра. А далі по трасі залишилася стара, вужча труба, яка до цього обслуговувала весь садибний мікрорайон.
Тобто води стало більше, а пропускна здатність наступних ділянок мережі залишилася незмінною.
І тут починається найцікавіше.
На місці колишньої зеленої території нині виріс житловий комплекс із будинками, дорогами, дахами, бруківкою та підземними паркінгами. За даними самого забудовника, територія ЖК становить 2,7 га.
Вода, яка раніше просочувалася у ґрунт, тепер значною мірою потрапляє в систему водовідведення. А зі збільшенням площі непроникних поверхонь зростають і обсяги, і пікові витрати дощових стоків.
То чи будуть нарешті справжні інженерні експертизи?
Зокрема, чи перевірять гідравлічні розрахунки всієї траси, діаметри та ухили труб, фактичну пропускну здатність старого колектора, обсяги стоків до і після забудови?
Чи передбачив забудовник належне регулювання дощового стоку? Чи врахували додаткове навантаження на стару мережу? Чи був проєкт і хто його погоджував?
І, звичайно, чи перевірять можливі незаконні підключення побутової каналізації до зливової? Бо це теж проблема, яку необхідно вирішувати.
Головне — хто проводитиме експертизу і чи буде вона незалежною?
Чи все закінчиться традиційним пошуком винних серед місцевих «селюків»?
А тепер трохи ширше. Бо ситуація з каналізацією у Брюховичах — це окрема проблема.
Значна частина “елітного” селища досі не має централізованої каналізації. Вигрібні ями, септики, зливові стоки, криниці, свердловини — усе це співіснує на одній території.
І поки влада взялася забудовувати Брюховичі багатоквартирними комплексами, мешканці старих садиб продовжують власним коштом вирішувати базове питання водовідведення.
Одні регулярно викликають асенізатори, інші за можливості встановлюють септики, хтось користується залишками совєцьких інженерних мереж, а дехто зливає стоки в рів чи сусіду…
Раніше у селищі на вул. Львівській функціонував каналізаційний колектор, у який приймали стоки від асенізаційних машин. Віддалене розташування від житлової забудови, санітарні зони та потужності на це були розраховані.
Однак у 2018 році, затверджуючи новий генеральний план селища, влада перепрофілювала тамтешній район під житлову забудову. За якийсь час там виріс величезний багатоквартирний ЖК «Грінвуд-2».
Далі, після скарг мешканців з новозбудованого житлового комплексу на неприємні запахи під час зливу стоків асенізаторами, пункт закрили. Ну бо так простіше, аніж розбиратися, як там дозволили будувати ЖК.
Результат — мешканці неканалізованих районів втратили місцеву можливість вивезення стоків. Тепер асенізаторам доводиться долати значно більші відстані від брюховицьких садиб до офіційних пунктів зливу, витрачати години на дорогу та стояння у львівських заторах. І все це, звичайно, оплачує кінцевий споживач.
Сьогодні викачування вигрібної ями коштує домогосподарству 1800–2500 грн за один виклик. А частота викликів залежить від об’єму вигрібної ями та кількості членів сім’ї.
От така цікава модель “розвитку” селища. Багатоквартирні комплекси ростуть, навантаження на інфраструктуру збільшується, а старі райони, які десятиліттями чекають на каналізацію, отримують ще й додаткові витрати.
І питання тут уже не лише до конкретного забудовника.
Хто взагалі планує інженерну інфраструктуру Брюхович? І чи планує її хтось комплексно, з урахуванням усієї наявної та майбутньої забудови?
Наразі багатоквартирні будинки у старі садибні райони впихають значно швидше, ніж модернізують комунікації, здатні обслуговувати цю забудову.
І якщо сьогодні проблему на вул. Широкій можна спробувати пояснити фекаліями місцевих мешканців, то чим пояснюватимуть наступні підтоплення?
І головне — хто за все це зрештою заплатить?
P.S. Тут відео, де чиновники сварять за “не так” прокладену трубу місцевого “аборигена”, який публічно насмілився поскаржився на затоплені колектори і застій води. Найшли крайнього )
Коментарі