Про це повідомляє пресслужба ЛМР.
«Я за цей час, що був на фронті, з такими людьми познайомився чудовими, що мені такі ще не зустрічались!», – каже 45-річний львів’янин Омелян Огірко, який до мобілізації працював на будівництві. А від вересня 2024 року став десантником у складі 80-ї окремої бригади Десантно-штурмових військ.
Воювати Омеляну випало на Курщині, де він і отримав важке поранення. Це сталося 27 листопада. Через щільний ворожий мінометний обстріл, воїн не відразу помітив дрони противника. Мить – і скиди вже летіли прямо на нього. Із шести снарядів – чотири розірвалися. А уламки потрапили у праву руку захисника та обличчя: пошкодили ліве око, щелепу та носову перетинку.
Першу медичну допомогу десантнику надавали в Суджі, а потім повезли до Сум, де повністю забрали ліве око та встановили протез. Потім був Київ, і вже звідти Омеляна скерували на Львів – у Національний реабілітаційний центр UNBROKEN.
На момент надходження в Омеляна дуже боліла права рука і він геть не міг нею рухати. Під час обстеження львівські лікарі виявили дві проблеми. Перша – це уламкове пошкодження плечової вени та артерії, що спровокувало виникнення псевдоаневризми, яка, своєю чергою, могла призвести до повної втрати кінцівки. Друга проблема – це пошкодження та стиснення рубцями важливих нервів: серединного і променевого. Через цю травму Омелян і не міг рухати пораненою рукою.
Спеціалісти центру UNBROKEN усунули обидві проблеми під час одного втручання. Спершу судинний хірург Станіслав Хомин ліквідував псевдоаневризму та відновив артерію і вену. А потім, аби відновити функціональність кінцівки, хірургиня кисті Марія Кузейків виділила пошкоджені уламком нерви від рубців та ушила дефект. Операція пройшла успішно і пацієнт нарешті може розпочинати реабілітацію з ерготерапевтом.
Поки Омелян лікується, час від часу отримує звістки про загибель побратимів. Каже: «Коли чую, що когось не стало, тяжко це переживаю. Ти знаєш цю людину, а тут її вже немає. У голові це не вкладається». Тому найбільше пацієнта тішить, коли його бойові товариші, яких він вважає найкращими людьми на цілім світі, за нагоди навідуються до нього. Для Омеляна такі зустрічі мають найвищу цінність. А ось на своїй травмі він уваги не акцентує. Говорить про неї так: «Не сказав би, що це мене сильно змінило чи поламало. Наприклад те, що ока немає, мене не дуже хвилює. Я в собі впевнений. Знаю, що далі буде все нормально. Я реально дивлюся на речі».
Коментарі