Так для досвідченого воїна розпочався другий етап його фронтової біографії на російсько-українській війні, котрий триває й досі… Троє хлопців із його підприємства воювали разом із ним. На превеликий жаль, двоє інших з його будівельної фірми уже полягли в боях…
На початку великої війни оборонець держави був головним сержантом розвідувального підрозділу. З побратимами виконували найскладніші і найвідповідальніші завдання. Зокрема, заходив у Дебальцеве й виходив з нього.
Саме тоді й отримав свій позивний “Панда”. Побратим Славко Баранюк навіть зображення цього бойового звіра намалював на бронежилеті, з яким він і відвоював встановлений термін на Донеччині.
Після неповного року служби, будучи корінним коломиянином, що вболіває за вигляд рідного міста, Богдан Федорук, очолив управління житлово-комунальних служб в органі місцевого самоврядування. Був і заступником міського голови…
Він взагалі вважає себе, насамперед, будівельником, який і зараз здатен принести мішок цементу чи зробити розчин для мурування. Але насправді в нього гігантський досвід успішного керування цілими будівельними організаціями, чим він зайнявся згодом, після закінчення каденції роботи у місцевій владі.
І цей досвід роботи з людьми та самовдосконалення йому дуже допоміг в армії. Бо прийшло розуміння: доки ти цікавишся новітнім озброєнням, доки прагнеш вдосконалити свої знання, ти воюєш ефективно, а тільки перестаєш прогресувати, втрачаєш інтерес до особового складу, ти деградуєш. З цих двох варіантів “Панда” обрав перший.
Зараз Богдан Федорук – офіцер, заступник командира підрозділу, який із неба обнуляє загарбників у промислових масштабах.
Їхній батальйон працює в інтересах усієї бригади і виконує найрізноманітніші завдання. Але “Панда” особливо поважає піхоту, бо там треба бути особливо стійким та витривалим і морально, і фізично.
“У нас були люди, які стояли на позиціях по 130 діб і навіть більше! І це треба належним чином оцінювати!”, – переконаний офіцер.
Він уже понад три роки на війні в умовах повномасштабного вторгнення російських окупантів. Усвідомив: обладнання в підрозділі потрібно постійно оновлювати та поповнювати. Бо і ворог удосконалюється, і війна постійно видозмінюється. Тому, зазнається, батальйон працює як вулик.
Все треба просто добре проаналізувати, оцінити, і в правильне русло скерувати. Все залежить від характеру. Немає ніяких правил. Було б бажання! Якщо захочеш літати на коптері, ти літатимеш і вбиватимеш ворога! А якщо сидіти і гнилити, то ця війна не скоро закінчиться. Головне – щоб не було ніколи соромно перед самим собою”, – говорить “Панда”.
У нього не згас патріотичний дух, він не розчарувався і не втомився:
“Я буду військовим стільки, скільки цього потребуватиме моя держава… Але після закінчення війни я не планую залишатися в армії, повернуся до мирного життя”.
Офіцер переконаний, що ті чоловіки мобілізаційного віку, які понад три роки досі роздумують, чи долучитися їм добровільно до війська, вже запізнилися. Але кожного спроможного захистити державу у підрозділі радо зустрінуть:
Настав час, коли до кожного бійця треба підходити індивідуально. Ми готові попрацювати вкласти свої знання та сили, усьому навчити, допомогти і підтримати. Але головне – бажання людини та її мотивація! Будуть ці якості – прийде і результат!”.
Детальніша інформація щодо умов проходження військової служби в 10 Окремій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс” за тел. 0504343406.
Джерело: Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Коментарі