Про це розповіли у пресслужбі ЛМР.
Валентин із міста Прилуки, що на Чернігівщині, все життя працював у сфері ремонтів. Звістка про початок війни застала його на заробітках у Нідерландах. Без вагань він повернувся до України й спочатку займався волонтерством. У 2023 році приєднався до лав 119-ї окремої бригади ТРО як кулеметник.
15 жовтня 2024 року на Донеччині під час бойового завдання чоловік підірвався на міні.
«Ми йшли групою з трьох чоловік. Я ступаю на землю, і різкий вибух. Ділянка, на яку я ступив, була засипана мінами. Чесно, не знаю яким дивом, але я згрупувався та не зачепив інші міни, бо можливо зараз би не розказував цю історію», – розповідає Валентин.
Чоловіка швидко евакуювали, а першу допомогу надали у шпиталях Донеччини, згодом лікування продовжили у Дніпрі.
На реабілітацію та протезування Валентина скерували до Львова, у центр UNBROKEN.
Після ампутації на воїна чекало важке випробування – фантомний біль.
«Найважче – це навіть не сам той біль, а усвідомлення того, що частина тіла, якої не існує, болить. Це знесилює. Відчуття наче тебе б’ють молотком по стопі, якої вже немає. І цей фантомний біль міг з’явитися як вдень, так і вночі», – ділиться боєць.
Зараз воїн працює з фізичними терапевтами центру над координацією та зміцненням м’язів, аби підготувати тіло до протезування. Його мрія – якомога швидше стати на протез, навчитися ходити та повернутися до сім’ї у рідне місто.
Коментарі