Про це повідомили у Першому ТМО Львова.
У 2013 році 39-річна Галина Ковтун з Кременчука перенесла операцію з видалення доброякісної пухлини мозку. Тоді медики врятували їй життя, але внаслідок втручання у Галини стався параліч правої частини тіла.
“Мені видалили пухлину. А після операції у мене паралізувало праву руку, ногу та обличчя. Я не могла самостійно нічого ‒ ні ковтати, ні розмовляти. Згодом завдяки реабілітації у мене відновилася частина тіла, крім обличчя. А до 2019 року, аби заснути, я закривала праву повіку скотчем”, — каже Галина.
Понад 10 років жінка шукала лікарів, які б взялися за її випадок. А саме – за відновлення пошкодженого під час операції лицевого нерва.
“Мені не раз казали, що це неможливо, ніби обривали крила. Але всередині я мала величезне бажання довести цю справу до кінця”, — говорить жінка.
За порадою лікарів вона звернулася до фахівців лікарні святого Пантелеймона, які вже мали досвід схожих втручань. Хірурги призначили операцію.
“У пацієнтки був параліч лицевого нерва. Вся права сторона обличчя не функціонувала. Ми виконали складну операцію, яка полягала у пересадці одного з м’язів ноги на обличчя та підключенні цього м’яза через мікросудинне живлення до гілки трійчастого нерва”, ‒ пояснює завідувач першого відділення Центру хірургії та онкології лікарні святого Пантелеймона Гнат Герич.
Складна операція тривала понад 6 годин.
“Моя участь полягала в тому, аби під час операції забезпечити доступ до точок фіксації м’яза та належним чином зафіксувати його мобільні точки до верхньої губи, кутика рота і нижньої губи – так, щоб це було максимально симетрично. Це достатньо складна операція, в якій беруть участь чимало спеціалістів. Ми раді, що все пройшло успішно і наша пацієнтка щаслива”, — говорить онкореконструктивний хірург Руслан Салинко.
Хірургам вдалося сформувати новий м’яз, який функціонує правильно. Лікарі пояснюють, що відновлення нерва – це дуже довготривалий процес. І остаточний результат можна буде оцінити лише за рік після операції. З моменту втручання минуло 4 місяці і Галина вже ділиться першими результатами:
“Я приїхала до Львова і тут у мене знову народилась надія. Мене дуже підтримували львівські лікарі весь цей час. Вони разом зі мною вірили, що все вдасться. І сьогодні я вже можу усміхатись!”
Під час відновлення жінку підтримують чоловік та трирічна донечка.
Коментарі