Про це пише Громадська ініціатива “Голка”.
Документ передбачає припинення будь-яких претензій до осіб, які незаконно отримали державні чи комунальні землі, якщо з моменту такого відчуження минуло понад 10 років.
Крім того, якщо десятирічний строк ще не сплив, громада або держава повинні внести депозит у розмірі ринкової вартості землі на рахунок суду, і лише після цього справа розглядатиметься. Без внесення цих коштів суд має право відмовити у відкритті провадження.
Рішення про звернення до КС ухвалили на Пленумі Верховного Суду. “За” проголосували 79 суддів, “проти” – 28.
Під час засідання голова Господарського касаційного суду Лариса Рогач наголосила, що після ухвалення закону виникла ситуація, коли його норми почали застосовувати до справ, розпочатих ще до його прийняття.
“Особа, яка зверталася до суду, розраховувала, що справу розглядатимуть за старими правилами. Але новий закон змінив процесуальні норми, що може вплинути на кінцевий результат. Це ставить під сумнів принцип правової визначеності та може бути розцінене як втручання у процес правосуддя”, – пояснила Рогач.
Вона навела приклад справи, яка розглядається у Господарському суді Тернопільської області. Там суд відмовив у вимозі внести депозит, пославшись на Конституцію, але в інших справах суди почали застосовувати нові норми.
Рогач також нагадала, що ще до ухвалення закону Верховний Суд надсилав свої застереження парламентському комітету з правової політики, вказуючи на можливу неконституційність окремих положень.
У вересні 2025 року Європарламент ухвалив резолюцію, у якій заявив, що положення цього закону суперечать європейським стандартам. Документ дозволяє легалізувати у приватній власності землі, які були незаконно виведені з державної власності, включно з лісами та водними об’єктами.
Європарламент підкреслив, що така практика створює юридичну невизначеність та фактично унеможливлює повернення цих земель державі.
Ще у березні 2025 року низка громадських організацій закликала президента Володимира Зеленського ветувати закон. З аналогічною вимогою виступив і Мішель Терещенко, чия петиція зібрала понад 25 тисяч підписів. Однак Зеленський підписав закон попри ці заклики.
Громадська ініціатива “Голка” провела дослідження, яке показало, що протягом року у медіа тривала лобістська кампанія забудовників, яка формувала позитивний інформаційний фон для ухвалення цього закону. Першим гучним прикладом його застосування став Протасів Яр у Києві – зелена зона, яку захищав загиблий захисник України Роман Ратушний.
Єдина фракція, яка не підтримала законопроєкт під час голосування у Верховній Раді, – “Європейська Солідарність”.
Повний список депутатів, які проголосували “за”, доступний у державному сервісі “Перезарядити країну тобі під силу”.
Європарламент уже раніше висловлював застереження щодо іншого законопроєкту – містобудівної реформи №5655, яку просувала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Тоді Королівський інститут Chatham House застерігав про ризики картельної змови забудовників. Цей закон президент Зеленський у підсумку не підписав, підкресливши, що це його особисте рішення.
Тепер Конституційний Суд має оцінити, чи відповідає “закон Ігоря Мазепи” Основному закону України та принципам верховенства права.
Коментарі