Актуальні теми:

Люди і зброя. Бойовий досвід гармашів 156 ОМБр

20 листопада 2025 Війна, Львів
Share Button
Артилеристи знають, що найефективніший вогонь по ворогові ведеться в світлу пору доби, коли немає дощу. Легше чітко скоригувати кожен снаряд точно в ціль. Та й маскувати та розмасковувати гармату вдень швидше, ніж у сутінках. Б’ють як звичайними снарядами, так і далекобійними. Як по живій сили ворога, так і по його техніці та укріпленнях.

Головний сержант САУ, старший сержант Олександр із позивним “Тарзан” розповідає, що розрахунок зазвичай перебуває на позиції за 6-10 км від лінії бойового зіткнення. Але зазначає, що якогось чіткого розмежування з противником не існує:

“Ситуація розгортається динамічно, тому не тільки наші хлопці вміла та результативно працюють у їхньому тилу, але й ворожі ДРГ заходили на окремі українські позиції. Особлива небезпека – від рашистських БпЛА. В них є навіть такі, яких ми не чуємо, а вони можуть нас бачити. Та й ствольна артилерія з того боку здатна завдати удару у відповідь…”.

Головний сержант – командир гармати, солдат Олександр із позивним “Гід” додає:

“А ще небезпечні моменти виникають, коли підвозять боєкомплект…”.

Всевидючі більма окупантів бачать навіть вночі, тому, незважаючи на втому, хлопці хутко розвантажують усе і руками заносять у надійне місце.

“І вірогідність, що запеленгують і спробують нас знищити, в цей момент неймовірна!”, – каже “Тарзан”.

Тож одна людина спостерігає за небом, а всі інші трудяться в поті чола. Бо тільки один снаряд важить від 42 до 50 кілограмів!

До речі, додатково прикриває розрахунок САУ М 109 мобільна група ППО під командуванням 45-річного сержанта Володимира з позивним “Батя”. Командир відділення мобілізувався в ЗСУ у грудні 2024 року, родом із Коломийського району Івано-Франківської області. Перший бойовий досвід він із побратимами здобув на Сумщині, а тепер продовжує воювати на Донеччині. Їхнє нинішнє сафарі стосується ворожих дронів, яких уже багато зняли з неба і увігнали в святу українську землю.

Бійці-артилеристи і піхотинці мають можливість із допомогою “Старлінка” підтримувати зв’язок. У тому числі і з рідними та близькими, бути в курсі подій у державі та світу.

“У будь-якій нормальній сім’ї, скільки б років не виповнилося синові, мама буде за нього переживати… У мене, наприклад, був момент, коли дві доби не міг вийти на зв’язок”, – каже “Тарзан”.

Він хотів продовжити розповідь, але по рації отримано наказ, і гармаші миттєво підхопилися до роботи. Короткий час очікують точних координат цілей…

“І в цей час думаємо про Перемогу! Бо без неї нам аж ніяк не можна!”, – говорить у цю мить “Гід”.

Ось чіткі координати і команда “Вогонь! ”. І за мить наказ “Гіда”: “Увага! Постріл!”.

І М 109 оживає гуркотом бойової роботи, черговий снаряд полетів на голови окупантам…

У розмові з комунікаційниками бригади найактивніше рали участь 30-річний “Гід”  із м. Дніпро, де його чекають дружина і 2 дітей, мама і брат, а також 46-річний “Тарзан”, який народився на Житомирщині (у Звягельському районі мешкають мама і брат), а в м. Дніпро, де мобілізувався, дружина та 2 діток.

В розрахунку разом із ними не менш ефективно воюють й інші побратими. Це 33-річний механік-водій, солдат Роман із Львівщини, який мобілізувався в ЗСУ наприкінці грудня 2024 року. А також 41-річний старший навідник, солдат  Дмитро із м. Дніпро, який також у війську майже рік.

Хлопці-гармаші втомлені. І цього не приховують. Не стільки бойовою роботою, як фізичною. Бо і снаряди важкенькі, і навіть бліндаж для особового складу та укриття для  самохідної артилерійської установки треба було викопувати власними руками. І основні, і запасні, і хибні. А ще морально, бо потрібно ж здобути Перемогу та повернутися додому!

Незважаючи ні на що, “Тарзан” переконаний:

“Наш екіпаж – як один кулак. Якщо один палець не згинається, то удар завдати не вийде. А в нас виходить!”.

Ось така вона історія про героїчних хлопців із 156 ОМБр, які представляють різні куточки України, але виконують спільну ратну справу. Вони знають історичне загарбницьке нутро так званого “русского міра”, переважна більшість населення якого складається з представників давно окупованих та асимільованих народностей, які живуть за межею бідності. Знаючи, зупиняють агресора кожним влучним артилерійським ударом по цілях.

Відео про бойову роботу гармашів доступне за посиланням

Звичайні люди, непроста робота.

Джерело: Рекрутингова група для звернень щодо проходження військової служби у складі 156 ОМБр:

тел.: 077-156-0-156.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі