Про це повідомляє Львівська ОВА.
23 липня у Львівській обласній державній адміністрації відбулася нарада за участю голів територіальних громад, районних державних адміністрацій та представників області. Під час зустрічі обговорили розвиток медичних послуг, виклики у соціальній сфері, підтримку дітей та внутрішньо переміщених осіб.
Однією з ключових проблем у громадах залишається недостатньо розвинена система соціальних послуг. У частині громад досі немає власних центрів, а необхідну допомогу вони змушені закуповувати в інших громадах. Навіть там, де відповідні центри працюють, часто бракує фахівців із соціальної роботи та соціальних менеджерів. Саме вони мають оцінювати потреби сімей та окремих мешканців, визначати необхідні для них послуги та координувати їх отримання.
За озвученими під час наради даними, в області потреба становить понад 500 фахівців із соціальної роботи, однак фактично працюють лише понад 250 осіб. Із соціальними менеджерами ситуація ще складніша: замість необхідних майже 300 в області працює лише 29.
«Ви маєте розуміти, що реально потрібно мешканцям. Якщо у громаді немає певної послуги, треба знати, де людина зможе її отримати – у сусідній громаді чи в іншого надавача. Саме для цього і потрібні фахівці соціальної роботи та соціальні менеджери», – наголосила заступниця голови Львівської ОДА Христина Замула.
Для невеликих громад, де створення окремого центру соціальних послуг може бути недоцільним, одним із рішень може стати спільне надання послуг кількома громадами або закупівля необхідної допомоги в іншого надавача. Головне, щоб мешканці мали доступ до послуг, навіть якщо відповідного центру немає безпосередньо у їхній громаді.
На нараді також обговорили розвиток патронатних сімей. На Львівщині вже понад половина громад мають такі сім’ї, однак область прагне, щоб до кінця року цей формат підтримки був доступний в усіх громадах. Патронатна сім’я може тимчасово прийняти дитину, яка опинилася у кризовій ситуації, поки фахівці працюють із її родиною та шукають найкраще рішення.
Окрему увагу приділили створенню тренувальних квартир та інших форм проживання для людей з інвалідністю, які можуть жити поза інтернатними закладами. Обласна влада готова співфінансувати такі проєкти, однак громади мають подавати відповідні заявки та готувати необхідні приміщення.
Ще одним напрямом роботи стане створення «маршруту дитини», який має допомогти громадам чітко визначати, куди скеровувати дитину залежно від її потреб, щоб вона могла отримати медичні, освітні, реабілітаційні чи соціальні послуги.
«Ми не біжимо за статистикою і не рахуємо, скільки хто має платити. Ми діємо виключно в інтересах дитини. Якщо дитина в небезпеці, то перш за все ми думаємо про її порятунок, а вже потім про гроші», – наголосила Христина Замула.
Учасники наради також обговорили доступність медичних послуг та лікарських засобів для мешканців громад, зокрема людей старшого віку й тих, хто проживає у віддалених населених пунктах. Акцент зробили на забезпеченні роботи аптек, можливості отримувати ліки через сервіси «Укрпошти» там, де немає аптечних пунктів, а також на важливості профілактичних оглядів і скринінгових обстежень.
Представників громад закликали не чекати, поки люди самостійно звернуться по допомогу, а шукати практичні рішення – організовувати підвезення мешканців із віддалених населених пунктів та допомагати їм із реєстрацією на необхідні послуги.
«Для того, щоб допомогти людям старшого віку зареєструватися на послугу, у громадах є старости та ЦНАПи. Завдання місцевої влади – шукати вихід, а не шукати причини, чому це неможливо зробити», – наголосив заступник голови Львівської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Кулепін.
Кадрове забезпечення медичної сфери також стало важливою темою зустрічі. Громади мають створювати умови для залучення та утримання лікарів і медичних працівників, адже доступність медичної допомоги залежить не лише від наявності закладу, а й від можливості отримати в ньому необхідну послугу. Учасники також наголосили на важливості належної оплати праці працівників соціальної сфери.
Окремо голів громад закликали активніше створювати додаткові місця для проживання внутрішньо переміщених осіб та долучатися до державної програми закупівлі житла у сільській місцевості. Програма передбачає придбання будинків вартістю до 500 тисяч гривень за кошти державного бюджету з подальшою передачею житла у комунальну власність громад. Також наголосили на необхідності передбачати у місцевих бюджетах видатки на підтримку ВПО, які користуються соціальними, медичними та освітніми послугами нарівні з іншими мешканцями громад.
Коментарі