Йшлося про те, що українська інституційна традиція не завжди має безперервну історію. Війни, репресії, еміграція та радянське знищення інституцій створювали розриви, після яких доводилося не лише відновлювати структури, а й заново осмислювати власну спадкоємність.
«Ми можемо говорити про тяглість ідей митрополита Андрея Шептицького та Українського католицького університету. Тут важливо розуміти цю тяглість як певне функціональне правонаступництво. І тільки в незалежній Україні де-юре і де-факто поєдналися, що дало можливість реалізувати ту ідею, яку свого часу ставив перед собою митрополит Андрей Шептицький», – зазначила доцент кафедри права Факультету права УКУ, депутатка Львівської обласної ради Наталія Галецька.
Підсумком розмови стали слова президента УКУ, владики Бориса Ґудзяка про силу та стійкість українських інституцій: «Всі ці організації мали своє народження в складних обставинах, мали за собою на початку лічених осіб. І всі вони переживали перерви, зміщення і постійні пертурбації у своїй діяльності».
Під час панельної дискусії свої моделі повернення до традиції представили Наукове товариство імені Шевченка, «Пласт» і Союз українок.
До дискусії долучилися також депутати Львівської обласної ради Роксоляна Вороновська, Ростислав Добош та Ореслава Хомик.
Коментарі