Про це пише Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області.
Роз’яснення оприлюднили в межах інформаційної кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня».
Під час приймання насамперед потрібно перевірити, чи відповідає поставка замовленню та супровідним документам. Зокрема, слід звернути увагу на найменування і виробника продукції, її кількість, цілісність та чистоту упаковки, наявність і читабельність маркування, дату виробництва та строк придатності.
Також необхідно переконатися, що продукти не мають ознак псування, а під час транспортування та зберігання дотримувалися необхідних умов. Походження харчової продукції має бути простежуваним.
Окрему увагу приділяють швидкопсувним продуктам — молочним виробам, м’ясу, рибі, замороженій продукції тощо. Під час їх приймання потрібно переконатися, що не було порушено холодовий ланцюг. Після отримання такі продукти мають без зволікань потрапити до відповідного холодильного або морозильного обладнання.
Важливими є й умови доставки. Транспорт та ємності для перевезення повинні захищати харчові продукти від забруднення та, за потреби, забезпечувати необхідний температурний режим.
Якщо упаковка пошкоджена, відсутнє необхідне маркування, минув строк придатності, є ознаки псування, неможливо встановити походження продукту або порушено умови транспортування, таку продукцію не повинні використовувати для харчування дітей.
Результати приймання визначених харчових продуктів вносять до бракеражного журналу. У ньому зазначають назву та кількість продукції, дані постачальника, дату і час надходження, номер супровідного документа, строк придатності, результат оцінки якості та підпис відповідальної особи.
Водночас до журналу вносять інформацію не про всі продукти. Зокрема, там фіксують надходження охолодженого та замороженого м’яса, свіжомороженої морської риби, молока, кефіру, сметани, сирів, вершкового масла, курячих яєць та інших продуктів, строк придатності яких визначений датою «вжити до».
У Держпродспоживслужбі наголошують, що приймання продукції є першим «фільтром» харчоблоку. Воно дозволяє вчасно виявити невідповідності та не допустити небезпечні або неякісні продукти до приготування їжі для дітей.
Ланцюг безпечності має залишатися безперервним: постачання → приймання → зберігання → приготування → готова страва.
У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» Держпродспоживслужба планує розповісти про правильне зберігання продуктів, зокрема температурний режим, товарне сусідство та строки придатності.
Коментарі